Справа № 760/25714/24
Провадження № 2-адр/752/4/25
Іменем України
07.11.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,
розглянувши у судовому засідання з повідомленням (викликом) учасників справи
заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Описова частина
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2025 у справі №760/25714/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , скасував постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.11.2023 №ПС 000381, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрив.
Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень.
У заяві вказано, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень, що включає гонорар адвоката за складення та подання до суду позовної заяви про скасування постанови №ПС 000381 від 07.11.2023.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2025 у справі №760/25714/24 було отримане позивачем в системі «Електронний суд» 18.08.2025, а тому останнім днем подання доказів, які підтверджують розмір судових витрат є 23.08.2025, а тому строк, визначений ч.7 ст.139 КАС України, для подання заяви не пропущенний.
Відповідач подав до суду письмові заперечення на клопотання (заяву) позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витра. Вирішуючи спір, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, та і оцінюючи їх необхідність.
На думку представника відповідача, позивач не надав до суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрат адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, тобто не надав жодниї підтверджуючих документів.
Враховуючи викладене, виходячи з того, що відсутні належні підтверджуючі документи, а також, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, відповідач стверджує, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, не потребує значного часу, і тому такі послуги не є послугами значної складності, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Судове засіданння з викликом представників сторін було призначене на 07.11.2025.
В судове засідання з'явилася предтсавник позивача - адвокат Заремба Валентина Анатоліївна та представник відповідача, в режимі відеоконференції, - Латонова Тетяна Анатоліївна.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
Вирішуючи питання, щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Положенням ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Нормою частини 1 статті 16 КАС України, визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 132 КАС України, передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 132 зазначеного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому вказаною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Окрім зазначеного вище суд звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 вказаної статті, відповідно до яких, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі, докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 N 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі N 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі N726/549/19.
Як слідує із змісту позовної заяви ОСОБА_1 , у її прохальній частині міститься вимога про стягнення на користь позивача судових витрати.
Також зазначено, що документи на підтвердження понесених витрат будуть надані суду в строки, встановлені КАС України.
Ураховуючи заявлення представником позивача у позовній заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що така заява подана до судових дебатів у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2025 у справі №760/25714/24 вирішено питання лише щодо стягнення з відповідача судового збору.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду письмові докази, а саме: ордер на надання правничої допомоги серії СА №1100013 від 10.10.2024, виданий Адвокатським об'єднанням «Аструм»; копію Договору про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №10/10/24-3в укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Аструм»; копію Акта наданих послуг №1 від 02.05.2025 (складення, подання до суду позовної заяви про скасування постанови №ПС 000381 від 07.11.2023) загальною варітстю послуг у розмірі 20 000,00 гривень; копію рахунку на оплату наданих послуг у розмірі 20 000,00 гривень; копію платіжної квитанції АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 25.10.2024 про переказ ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського об'єднання «Аструм» грошових коштів у розмірі 20 000,00 гривень із вказанням призначення платежу «ОПЛ.ГОНОРАРУ ЗА СКЛАДАННЯ ДО СУДУ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ПРО СКАСУВАН. ПОСТАНОВИ ПС 000381» ВІД 07.11.2023».
Суд, проаналізувавши розрахунок та надані докази, дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування позивачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю цієї справи, а також їх не відповідністю критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Суд встановив, що згідно пункту 4.1. Договору про надання правничої допомоги від 10.10.2024 №10/10/24-3в сторони узгодили, що сума гонорару, який клієнт перераховує Адвокатському об'єднанню «Аструм» авансовим платежем визначається рахунком.
Як вбачається з копії рахунку на оплату наданих послуг №1 від 10.10.2024, розмір гонорару адвоката за складення, подання до суду позовноїзаяви про скасування постанови №ПС 000381 від 07.11.2023 становить 20 000,00 гривень.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, тому в даному випадку суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що полягала лише у складенні позовної заяви є завищенним.
Суд звертає увагу, що адміністративна справа №760/25714/24 була призначена суддею до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а тому предтсавник позивач не брав участі у судових засіданнях.
Відтак, з огляду на незначну складність справи (розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження), обсяг наданих послуг суд (лише складення позовної заяви), а також зважаючи на подані відповідачем заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію пропорційності суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000,00 гривень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу є 5000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 139, 143, 246-247, 250- 252, 255, 286, 295 КАС України,
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №760/25714/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Ухвалити у справі Додаткове рішення про стягнення з відповідача судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.9, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні інших вимог про стягнення судових витрат - відмовити.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове судове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.9, ЄДРПОУ 39816845).
Суддя С.О. Чекулаєв