Справа № 694/2571/25
Провадження № 2/698/453/25
(заочне)
11 листопада 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.08.2025 року ТОВ «ФК «Процент» через свого представника Руденка К.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» суму заборгованості за кредитним договором № 16800 від 11.08.2024 року у розмірі 48181,09 грн., із яких: тіло кредиту - 7977,00 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Процент» за період з 11.08.2024 року по 11.08.2025 року - 40204,09 грн., а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.08.2024 року ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16800, який був підписаний шляхом введення позичальницею електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 308646. За цим кредитним договором ТОВ «ФК «Процент» надало позивальниці ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 365 днів (до 11.08.2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Райффайзен Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (547,5% річних). 11.08.2025 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.09.2025 року матеріали зазначеної цивільної справи передано на розгляд до Калинопільського районного суду Черкаської області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 року для розгляду справи № 694/2571/25 визначено головуючого суддю Лазаренка В.В..
Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 29.09.2025 року провадження по зазначеній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чино, відзив на позовну заяву не подала, у зв'язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями пунктів 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі . Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилами ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 11.08.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16800, за умовами якого позичальниця отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. шляхом переказу суми кредиту на її електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .
Кредитний договір був підписаний 11.08.2024 року шляхом введення позичальницею електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 308646 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.
У пунктах 1.2, 1.3 кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів становить кожні 30 днів, що відображено в додатку № 1 до кредитного договору.
Відповідно до пунктів 2.4.1, 4.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит. Нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку 1 кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у п. 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 16800 від 11.08.2024 року, в якому викладена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальна річна процентна ставка за кредитним договором № 16800 від 11.08.2024 року, визначено дату видачі кредиту 11.08.2024 року, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді 30, чиста сума кредиту за договором у розмірі 8000,00 грн., та проценти за користування кредитом у розмірі 43800,00 грн., реальна річна процентна ставка у розмірі 9094,14%, загальна вартість кредиту - 51800,00 грн..
Також 11.08.2024 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 308646 відповідачка підписала додатки № 2 та № 3 до кредитного договору, в яких надано згоду на обробку персональних даних і відступлення права вимоги, а також вказані контактні номери телефонів НОМЕР_2 , НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачкою, сума/ліміт кредиту - 8000,00 грн., строк кредитування - 365 днів, мета отримання кредиту - власні потреби, загальні витрати за кредитом - 43800,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 51800,00 грн., реальна річна процентна ставка - 9094,14%.
Згідно квитанції ТОВ «ПрофітГід» № 42335-66429-56454, 11.08.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 8000,00 грн. Вид операції - перерахування коштів за договором № 16800 від 11.08.2024 року на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 16800 від 11.08.2024 року станом на 15.08.2025 року боржник ОСОБА_1 заборгувала ТОВ «ФК «Процент» загальну суму за кредитом 48181,09 грн., з яких 7977,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 40204,09 грн. - заборгованість за відсотками.
Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн. строком на 365 днів. При цьому матеріалами справи підтверджено факт укладеня кредитного договору № 16800 від 11.08.2024 року та факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування 11.08.2024 року на її банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , а саме квитанцією ТОВ «ПрофітГід» № 42335-66429-56454.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 8000,00 грн., які в добровільному порядку повернуті лише частково, а тому кредитні кошти у розмірі 7977,00 грн., в межах заявлених позовних вимог, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент».
При вирішенні питання щодо нарахування процентів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.
Тобто, з 24.12.2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 %.
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16800, строк договору відповідно до п. 1.3 договору - 365 днів, дата погашення кредиту 11.08.2025 року, відповідно до п. 1.2 процентна ставка 1,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
За встановлених судом обставин, умови договору з 11.08.2024 року по 20.08.2024 року узгоджуються з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки яка не може перевищувати, зокрема протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 % у зв'язку з чим процентна ставка нараховується за вказаний період у розмірі 1,5 % та становить 1200,00 грн. (8000,00х1.5%х10днів).
При цьому, розмір денної процентної ставки в данному кредитному договорі з 21.08.2024 року по 11.08.2025 року не може вважатися узгодженою між сторонами, оскільки не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,5 % з 21.08.2024 року є нікчемною. Проценти з 21.08.2024 року мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ за відповідний період: з 21.08.2024 року по 12.12.2024 року - 13,0%, що становить 328,32 грн. (13%/366 днів = 0,036%., тому 8000,00/100х0,036 = 2,88 грн.); з 13.12.2024 року по 23.01.2025 року - 13,5%, що становить 130,24 грн. (13,5%/366 днів = 0,037%., тому 8000,00/100х0,037 = 2,96 грн.); з 24.01.2025 року по 06.03.2025 року - 14,5%, що становить 134,40 грн. (14,5%/365 днів = 0,040%., тому 8000,00/100х0,040 = 3,20 грн.), з 07.03.2025 року по 11.08.2025 року - 15,5%, що становить 530,88 грн. (15,5%/365 днів = 0,042%., тому 8000,00/100х0,042 = 3,36 грн.). Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 21.08.2024 року по 11.08.2025 року становить 1123,84 грн., а в загальному розмірі заборгованість за відсотками становить 2323,84 грн..
Враховуючи, що відповідачка належним чином не виконала обов'язку за кредитним договором, що підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 16800 від 11.08.2024 року у сумі 10300,84 грн., з яких 7977,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2323,84 грн. - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 517,91 грн. (розмір заявлених вимог - 48181,09 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 10300,84 грн. (21,38 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2422,40 грн. (2422,40 х 21,38 % : 100 % = 517,91).
За правилом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником позивача Руденко К.В. надано до суду договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 року, з якого вбачається що ТОВ «ФК «Процент» уклало з ФОП ОСОБА_2 договір про надання юридичних послуг.
Крім того, надано акт приймання-передачі наданих послуг № 48 від 30.04.2025 року до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року та платіжну інструкцію кредитного переказу коштів від 30.06.2025 року, з якої вбачається, що ТОВ «ФК «Процент» перерахувало ОСОБА_2 кошти у сумі 100000,00 грн. за надання юридичних послуг до договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 року згідно акту № 48 від 30.06.2025 року без ПДВ.
На підтвердження розміру понесених витрат на надання правової допомоги, також надано витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 48 від 30.06.2025 року до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_2 надано ТОВ «ФК «Процент» наступні послуги: складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитом № 16800 від 11.08.2024 року та клопотання про витребування доказів - 9000,00 грн., складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_3 за кредитним договором № 16800 від 11.08.2024 року - 1000,00 грн..
Загальна сума, що підлягає оплаті за послуги ОСОБА_2 становить 10000,00 грн..
Враховючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, згідно договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 року, а саме на суму 2138,00 грн. (10000,00 х 21,38 % : 100 % = 2138,00).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 41466388) заборгованість у сумі 10300 (десять тисяч триста) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 41466388) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 517 (п'ятсот сімнадцять) грн. 91 (дев'яносто одну) коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 00 коп..
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко