Справа № 549/427/25
Провадження № 2/549/324/25
10 листопада 2025 року селище Чорнухи
Чорнухинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Василюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Давиденко Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11 год. 00 хв. 27 жовтня 2025 року.
Виклик відповідача було здійснено шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації відповідача.
До суду повернувся конверт у якому направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка на адресу відповідача з відміткою про невручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
27 жовтня 2025 року на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 у якому вказано адресу проживання : «перебуваю закордоном» та заява про розгляд справи за її відсутності.
Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за адресою місця проживання за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.
Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
06 листопада 2025 року на офіційну електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява- заперечення у якій вказано адресу проживання : «перебуваю закордоном» у якій вона просить відхилити відповідь позивача на відзив та витребувати у позивача певні докази, а також заява про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання про прийняття відзиву на позов та клопотань відповідача про витребування доказів, суд виходить з наступного.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву
Відповідно до частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з частиною другою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України відзив підписується відповідачем або його представником.
При цьому, абз. 1 ч. 8 ст. 43 ЦПК України передбачає, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З наведених норм законодавства України випливає, що, зокрема, відзив, будь-яка заява або клопотання у разі подання їх у паперовій формі, мають бути підписані власноручним підписом заявника чи його представника, а у разі подання їх в електронній формі мають бути засвідчені (підписані) електронним підписом заявника чи його представника або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).
Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Положеннями ч. 1 і ч. 3 ст. 6, а також ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію таелектронні довірчі послуги».
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
У свою чергу у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
14.02.2019 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Таким чином, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
В порушення викладеного, заява-заперечення у якій заявлено також клопотання про витребування доказів та відзив не містять ні власноручного підпису ОСОБА_1 ні електронного підпису автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст.178, ст.191 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідачем всупереч вимогам ч. 4, п. 2 ч. 5 ст.178, ст.191ЦПК України, не надано доказів направлення копії відзиву на позовну заяву з додатками до нього позивачу по справі.
Частиною четвертою статті 183 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З урахуванням зазначеного, у разі неподання доказів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідний відзив.
Крім того, слід вказати, що ОСОБА_2 до суду не було надано жодного доказу на підтвердження обставин викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо її перебування за кордоном.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява-заперечення та відзив підлягають поверненню відповідачу.
Керуючись ст. ст.14, 43, 178, 183, 191 ЦПК України, суд, -
Заяву-заперечення ОСОБА_2 у якій заявлено клопотання про витребування доказів , відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Василюк Т.М.