Рішення від 11.11.2025 по справі 367/9826/24

Справа № 367/9826/24

Провадження №2/367/2611/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Лещенко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97695260000 від 26.05.2021 року в розмірі 56927,60 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 26 травня 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97695260000. АТ «УКРСИББАНК» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. 25 січня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 237, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 . Отже, новим кредитором за кредитним договором № 97695260000 від 26 травня 2021 року виступає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС». Всупереч умовам Договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Станом на 01 серпня 2024 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 56927,60 грн, з яких: 37632,72 грн - заборгованість за основним боргом; 19094,88 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 200 грн - заборгованість за комісією.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29.10.2024 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.

Відповідач в установлений судом строк не подав заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відзив на позовну заяву у встановлений строк суду не надав.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 травня 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97695260000, що підтверджується копією договору-анкети.

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів, відкриває клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 % Grace», розміщеного на сайті www.mv.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі Тарифи) поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК».

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 20000 грн зі строком його дії до 20 червня 2023 року.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки становить 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00% річних; пільговий період становить 56 днів; банк має право вимагати сплати клієнтом комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу у розмірі до 500 грн.

25 січня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору факторингу.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 2.2. Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами попередніх договорів, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами в паперовому вигляді.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 25.01.2023 до Договору факторингу № 237 від 25.01.2023 року, ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 56927, 60 грн, з яких: 37632,72 грн - заборгованість за основним боргом; 19094,88 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 200 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 97695260000 від 26 травня 2021 року, станом на 01 серпня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 56927, 60 грн, з яких: 37632,72 грн - заборгованість за основним боргом; 19094,88 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 200 грн - заборгованість за комісією.

Згідно ч. 1-3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи те, що відповідач порушив зобов'язання за договором, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 97695260000 від 26 травня 2021 року в сумі 56927 (п?ятдесят шість тисяч дев?ятсот двадцять сім) грн 60 коп., з яких: 37632 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять дві) грн 72 коп. - заборгованість за основним боргом; 19094 (дев?ятнадцять тисяч дев?яносто чотири) грн 88 коп. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 200 (двісті) грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС» судовий збір по 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРРА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гімназична, буд. 11, код ЄДРПОУ 42633165;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: О.В. Лещенко

Попередній документ
131712726
Наступний документ
131712728
Інформація про рішення:
№ рішення: 131712727
№ справи: 367/9826/24
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.11.2025)
Дата надходження: 17.11.2025