Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1917/24
11.11.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1917/24,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
вимоги позивача - визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,
представник позивача Ковальчук І.М.,
розглянув справу у відкритому судовому засіданні в залі суду справу.
До суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ковальчук І.М. із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП в сумі 17000 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 07.11.2024 року, позивача було зупинено на вулиці представниками поліції та доправлено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено Позивачу протокол №281 від 07.11.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що Позивач перебуває у розшуку у зв'язку з тим, що не прибув 21.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яку отримав Укрпоштою.
21.11.2024 року Позивачу зателефонували представники відповідача та повідомили що позивач може прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання постанови, якою його притягнуто до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме Позивач не прибув 21.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яку отримав Укрпоштою, чим порушив вимоги абз. 1. ч. 1. ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2, ч.1, дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі посилаючись на те, що позивач не отримував жодної повістки, не розписувався за отримання повістки, не отримував її засобами поштового зв'язку.
Також вказала, що Відповідачем не дотримано положень Постанови №560, а саме: наказу (розпорядження) керівника Відповідача про призначення представників, уповноважених проводити перевірку військовооблікового документа в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років та вручати повістки резервістам та військовозобов'язаним, докази фото та відео фіксації оповіщення, розпорядження органів національної поліції про залучення в групу оповіщення поліцейського, його ПІБ, повноваження. Відповідачем не надано доказів, коли і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення стосовно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що необхідно для дотримання вимог ст. 38 та 277 КУпАП.
Відзив на позов до суду не подано.
25.11.2024 відкрито провадження у справі.
03.02.2025 ухвалою суду витребувано копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду яких винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 13.10.2024 року.
08.04.2025 представник позивача адвокат Ковальчук І.М. подала до суду додаткові пояснення у яких вказала, що представниками АТ «Укрпошта» було порушено вимоги п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки ними не було дотримано встановленого терміну очікування поштового відправлення №0610204364772 для вручення позивачу, в якому містилась повістка, натомість її було передчасно повернуто відповідачу.
08.07.2025 зобов'язано АТ «Укрпошта» надати суду інформацію про рух рекомендованого поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0600295975889.
08.10.2025 зобов'язано АТ «Укрпошта» надати суду інформацію про рух рекомендованого поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0600295975889.
У судове засідання 11.11.2025 позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Ковальчук І.М. подала до суду заяву, у якій просила долучити до матеріалів справи трекінг поштового відправлення №0600295975889 з офіційного сайту АТ «Укрпошта», сформований 07.04.2024, вимоги позову підтримала просила задовольнити, справу розглянути у відсутність позивача та його представника.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання 11.11.2025 не з'явився, доказів поважності своєї неявки у судове засідання не надав, відзив на позов до суду не надіслав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.
Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що 13.11.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову №13597 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не прибув 21.10.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яку отримав Укрпоштою. Скоїв правопорушення під час дії особливого періоду.
Також судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 10.10.2024 було сформовано повістку № 578018, у якій вказано про необхідність з'явитись 21.10.2024 о 11:00 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).
Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0600295975889 на адресу місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
Із копії конверту та довідки про причини повернення Укрпошти слідує, що поштове відправлення повернуто 18.10.2024 відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Із роздруківки відстеження поштового відправлення № 0600295975889 вбачається, що поштове відправлення прийнято 13.10.2024 у м. Києві, 15.10.2024 поштове відправлення прибуло до відділення, 16.10.2024 зроблено відмітку про невдалу спробу вручення, 18.10.2024 повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210,210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан. В подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні 05 год. 30 хв. 05.11.2025 строком на 90 діб, - до 03.02.2026.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 року встановлено (надалі - Постанова №560), що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 27 Постанови №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 34 Постанови №560 у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (п. 24 Постанови №560).
Згідно пункту 23 Постанови №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з нормами п. 41 Постанови №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У спірному випадку для з'ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання відповідачем - ТЦК та СП, порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв'язку.
Як вбачається з матеріалів справи днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 18.10.2024, оскільки саме у цей день поштове відправлення № 0600295975889 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою АТ «Укрпошта» не дотримано встановленого терміну очікування поштового відправлення №0600295975889 для вручення позивачу, в якому містилась повістка, натомість її передчасно повернуто відповідачу.
Лист АТ «Укрпошта», відповідно до якого повістка позивачу нібито доставлялася 15.10.2024 року листоношою відділення м. Красилів, суд вважає недопустимим доказом факту її доставки у вказану у листі дату, оскільки така інформація надана суду лише зі слів керівника відділення м. Красилів, яка у встановленому законом порядку судом не допитувалася, до присяги не приводилася, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від їх надання не попереджалася.
Крім того, наведені відомості суперечать даним трекінгу поштового відправлення № 0600295975889, з сайту АТ «Укрпошта», згідно з якими невдале вручення відбулося 16.10.2024 року.
За таких обставин, позивач був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці час внаслідок дій третіх осіб.
В контексті даної справи, суд зауважує на істотності розміру штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність доказів обізнаності особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Відповідачем, доводи представника позивача про відсутність обізнаності ОСОБА_1 про обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, належними, достатніми та допустимими доказами в ході судового розгляду не спростовано.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки доказів протилежного суду надано не було.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, підготовка позовної заяви.
Суд, керуючись принципами справедливості розумності, вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5000 грн витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №13597 від 13.11.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп. та 5000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Р. В. Вознюк