ЄУН 337/4322/25
№2/337/2364/2025
03 листопада 2025 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Сьомченко А.А.
представника позивача - Тюленєвої О.С.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Партнер Хаус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку,
20.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що ТОВ «КК «Партнер Хаус» з 01.10.2019 на підставі відповідного договору із співвласниками надавав послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та в силу вимог чинного законодавства та умов договорі зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги. При цьому, жодних скарг та претензій від мешканців вказаного будинку, в т.ч. відповідача, щодо якості та повноти отриманих послуг до позивача не надходило. В період з 01.10.2019 до 31.07.2025 відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок щодо оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 21 062,65грн.
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн.
Ухвалою суду від 21.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Тюленєва О.С. в судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити. Додатково суду пояснила, що позивач надавав послуги з управляння багатоквартирним будинком на підставі укладеного 01.10.2019 договору із співвласниками будинку в особі уповноважених ними осіб. Цей договір є чинним та обов'язковим для виконання. Перелік послуг, які надавались відповідачем, та їх вартість визначені кошторисом витрат, який є невід'ємним додатком до договору від 01.10.2019. Договір припинив свою чинність 31.07.2025 у зв'язку із створенням співвласниками ОСББ. За період з 01.10.2019 до 31.07.2025 відповідач частково оплачував послуги з управління будинком, чим визнавав свій обов'язок перед позивачем. З приводу неналежної якості послуг чи їх ненадання відповідач до позивача не звертався. Жодних доказів на спростування позовних вимог відповідач не надав. У зв'язку з цим такі вимоги є законними та обґрунтованими.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що він дійсно є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку і фактично проживає в ньому. Про те, що був укладений договір з позивачем на послуги з управління будинком, він не знав, нікого на його укладання він не уповноважував. З приводу оскарження цього договору він до суду не звертався. Певний період часу він дійсно здійснював оплату на підставі виставлених рахунків, але, коли позивач опублікував звіт про виконані роботи, і він побачив, що більшість робіт фактично не була виконана, він припинив вносити оплату. Зокрема, ніхто ніколи не прибирав у дворі, двірник то був, то ні, він завжди самостійно замінював лампи в під'їзді, будинок не ремонтувався. З приводу ненадання послуг він не звертався до позивача зі скаргами чи претензіями, будь-які акти мешканцями будинку щодо ненадання послуг не складались. Після того, як вони створили ОСББ, будинок утримується належним чином, він бачить, що дійсно робиться. Вважає, що він не повинен платити позивачу за ненадані послуги. Просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.317,319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власність зобов'язує.
Відповідно до ст.322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Згідно з ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з ч.1 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017р. (далі - Закон), який введено в дію з 01.05.2019р., правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов'язання, в силу яких споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За нормами ст.1 Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст.7,9 Закону споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч.2,3 ст.10 Закону вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ст.12,18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
У разі невиконання управителем вимог цього Закону та договору співвласники багатоквартирного будинку або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мають право вимагати дострокового припинення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (ч.7 ст.18 Закону).
Згідно з ч.2-4 ст.27 Закону у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Суд встановив, що 01.10.2019 між ТОВ «Керуючою Компанією «Партнер Хаус» (Управитель) та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в особі уповноважених САмченко Ю.Г., Петрушиної Н.В., укладено Договір №04/10/19 про надання послуг з управління зазначеним багатоквартирним будинком, відповідно до якого Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління вказаним багатоквартирним будинком, в співвласники зобов'язуються оплачувати Управителю ці послуги згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Така послуга включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Кошторис витрат на управління багатоквартирним будинком згідно з додатком 3 є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.10 договору вартість послуг для співвласників приміщень на 1 поверсі складає 4,18грн. на місяць за 1кв.м загальної площі житлового чи нежитлового приміщення, для 2 та вище - 5,16грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового чи нежитлового приміщення.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , право власності зареєстровано за ним в установленому законом порядку 01.11.2004.
Відповідач зареєстрований та фактично мешкає за вказаною адресою.
За період з 01.10.2019 до 31.07.2025 відповідачу було нараховано позивачем плату за послуги з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 24756,09грн, сплачено ним - 3693,44грн., заборгованість становить 21 062,65грн.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Керуюча компанія «Партнер Хаус» законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ОСОБА_1 як співвласник багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в порушення вищевказаних норм діючого законодавства та договору №04/100/19 від 01.10.2019 неналежним чином виконував своє зобов'язання щодо оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, які надавались позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Партнер Хаус», у зв'язку з чим за період з 01.10.2019 до 31.07.2025 утворилась заборгованість в розмірі 21 062,65грн,стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.
Вказані обставини підтверджуються безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами - договором №04/100/19 від 01.10.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з додатками, довідкою про розмір заборгованості та актом звірки щодо розрахунків за відповідний період, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів не подав і жодним чином позовні вимоги не спростував.
В судовому засіданні останній пояснив, що з приводу визнання недійсним, розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком він особисто до суду не звертався, будь-яких письмових доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем умов вказаного договору у нього немає, претензій він на адресу позивача не направляв, актів щодо неналежної якості наданих послуг чи їх ненадання взагалі не складав.
При цьому, відповідач не оспорював, що його квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який обладнаний централізованими мережами опалення, водопостачання, електропостачання, ліфтами.
Крім того, відповідач підтвердив, що частково здійснював оплату на користь позивача, що свідчить про його обізнаність з діяльністю Управителя та обов'язок сплачувати внески на утримання будинку. Факт наявності заборгованості у визначеному позивачем розмірі відповідач також не спростував.
Таким чином, заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості - 21 062,65грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, у зв'язку з чим позов ТОВ «Керуюча компанія «Партнер Хаус» слід задовольнити повністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.15,16,509,525,526,530,611 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Партнер Хаус» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Партнер Хаус», ЄРДПОУ 42907607, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, б.6 оф.14, заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2019 по 31.07.2025 в розмірі 21 062,65грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн, усього 23485,05грн (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 05 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.11.2025.
Суддя Н.А. Мурашова
03.11.2025