Справа № 489/8591/25
Провадження № 3/489/2135/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
11 листопада 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області та з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
встановила:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201831 від 10.10.2025 вбачається, що 10.10.2025 близько 12:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, залякував, чим завдав фізичного болю та моральних страждань останній, в результаті чого настали наслідки: страх перебувати вдома.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724922 від 17.10.2025 вбачається, що 17.10.2025 о 13:43 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №539511 від 10.10.2025 про заборону контактувати з постраждалою особою, а саме: стукав у двері, зайшов до квартири та намагався вчинити сварку.
Оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об'єднавши їх в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася телефонограмою, шляхом направлення судової повістки, оголошенням на сайті судової влади, СМС-повідомленням.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколів та засвідчено її підписом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила події, зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення. Зазначила, що з ОСОБА_1 офіційно розлучена та разом не проживають. ОСОБА_1 на даний момент проходить військову службу, а коли перебуває у відпустці приходить до колишньої дружини провідати дітей та вчиняє сварки у стані алкогольного сп'яніння. Діти його бояться. Домашнє насильство вчиняє не вперше.
Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративні правопорушення; рапорт; заяву; протокол прийняття заяви про правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копію військового квитка ОСОБА_1 ; відео із нагрудного відеореєстратора поліцейського), суд дійшов таких висновків.
Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 почав кидатися до неї та ображати. У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що діти бояться батька.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійсно вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу.
Частина друга ст. 173-8 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З матеріалів справи встановлено, що після складання протоколу серії ВАБ №201831 від 10.10.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, поліцейським було видано терміновий заборонний припис серії АА №539511 стосовно кривдника ОСОБА_1 за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 строком на 10 діб з 13:00 год 10.10.2025 до 13:00 год 20.10.2025. Припис видано ОСОБА_1 під підпис.
Проте, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724922 від 17.10.2025 вбачається, що 17.10.2025 о 13:43 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , порушив вимоги термінового заборонного припису АА №539511 від 10.10.2025 про заборону контактувати з постраждалою особою, а саме: стукав у двері, зайшов до квартири, намагався вчинити сварку.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй діяння та своїми діями вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративних правопорушень, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 2 ст. 173-8 у виді штрафу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, суд призначає остаточне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Згідно з ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що вказано у протоколах та підтверджено потерпілою в судовому засіданні, з урахуванням особливого порядку проходження служби в умовах воєнного стану, суд не направляє порушника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 247, 252, 266, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановила:
Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-8 КУпАП згідно з протоколами про адміністративне правопорушення серії
ВАБ №201831 (справа №489/8591/25, провадження №3/489/2135/25),
ВАД №724922 (справа №489/8739/25, провадження №3/489/2163/25) - об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер 489/8591/25 (провадження № 3/489/2135/25).
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька