Справа № 489/7604/25
Номер провадження 2/489/3480/25
Іменем України
11 листопада 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (далі - позивач, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС") до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором
встановив
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.09.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " та ОСОБА_1 укладено Договір № 953635.
22.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3538949. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
25.01.2022 було укладено договір №25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635. 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №953635.
26.08.2021 було укладено договір №26082021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів " права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3538949. 23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів "відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3538949. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3538949.
З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договорами № 953635 від 21.09.2021, № 3538949 від 22.01.2021 у розмірі 23652,32 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило, відзив до суду не подано.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Постановою Верховного Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, роз'яснено, що при ухваленні рішення суду, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це відповідає вимогам ЦПК України і не є порушенням прав сторін.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
21.09.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " та ОСОБА_1 укладено Договір № 953635, відповідно до умов якого сума кредиту склала 5000,00 грн., строк позики - 30 днів, базова процентна ставка - 2,00%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики - 6600,00 грн., орієнтовна реальна процентна ставка - 2333,94%.
Вказаний договір позики підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
22.01.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3538949, відповідно до умов якого сума кредиту склала 2000,00 грн., строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90% в день; знижена процентна ставка - 1,425% в день ; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою - 693,50% річних, за зниженою ставкою - 520,13% річних.
Вказаний договір позики разом з Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
25.01.2022 було укладено договір №25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635, що підтверджується реєстром боржників.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635, що підтверджується реєстром боржників.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №953635, що підтверджується реєстром боржників.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №953635.
26.08.2021 було укладено договір №26082021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів " права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3538949, що підтверджується реєстром боржників.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів "відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3538949, що підтверджується реєстром боржників. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3538949.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті . Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Згідно з постановою Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №918/344/17 формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 489/2951/16-ц зазначено, що за змістом ч.2ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №953635 від 21.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, становить 17092,32 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12000,00 грн.,інфляційні збитки - 80,00 грн., нараховані 3% річних - 12,32 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3538949 від 22.01.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6560,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2000,00 грн.., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4560,00 грн.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідача, з яким погоджується суд, вбачається, що за період з 3 25.01.2022 по 23.02.2022 нараховано три проценти річних у розмірі 12,32 грн. та 80,00 грн. інфляційних збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, що Договір №953635 від 21.09.2021 та договір №3538949 від 22.01.2021, Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування відсотків, їх розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №362/3912/18 від 02.07.2020 зазначено, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020).
Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. (договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, прайс лист АО "Лігал Ассістанс", заявка на надання правової допомоги №100 від 01.08.2025, Витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025). Суд враховує висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22 про те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Проте зазначає, що при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу при ухваленні заочного рішення суду, сторона відповідача не має можливості надавати свої заперечення щодо зменшення відповідних сум та обґрунтовувати недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, а суд ухвалює рішення, аналізуючи докази, надані лише позивачем. Враховуючи викладене, суд виходить з того, що може самостійно визначити співмірність понесених витрат на правову допомогу. Суд бере до уваги, що представник позивача не подавав будь-яких заяв, клопотань, що потребують багато часу для підготовки, вивчення великого обсягу матеріалів, не брав участі в судових засіданнях особисто, не подавав клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, тому суд вважає, що необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 89, 259, 263-265 ЦПК України суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за Договором № 953635 від 21.09.2021, яка станом на 16.09.2025 складає 17092,32 грн. (сімнадцять тисяч дев'яносто дві гривні тридцять дві копійки), з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12000,00 грн.; інфляційні збитки - 80,00 грн., 3% річних - 12,32 грн.; заборгованість за Договором №3538949 від 22.01.2021, яка станом на 16.09.2025 складає 6560,00 грн.(шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка складається: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) -2000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам на дату відступлення прав вимоги - 4560,00 грн., а всього на загальну суму 23652,32 грн. (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні тридцять дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.11.2025. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя В. В. Кокорєв