Провадження № 11-кп/803/3151/25 Справа № 210/503/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про звільнення від відбування покарання за хворобою, -
З ухвали суду вбачається, що засуджений ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою на підставі ст. 84 КК України.
Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання засудженого. Своє рішення суд мотивував тим, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання на підставі ст. 84 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання засудженого. Наголошує, що ОСОБА_8 потребує постійного тривалого лікування. Звертає увагу, що ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснював про його погане самопочуття, ризик повторного інфаркту та наявність інших захворювань. Подальше перебування у місцях позбавлення волі завдає останньому фізичних страждань та принижує людську гідність.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Статтею 152 КВК України передбачено, що підставою для звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого.
Питання про звільнення від відбування покарання за хворобою під час виконання вироку відповідно до п.6 ч. 1 ст. 537 КПК України має право вирішувати суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8 факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Захворювання, наявність яких є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, містяться у Переліку захворювань, затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» зі змінами від 16.01.2025 № 134/5/107.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу», вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.04.2022 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі. У строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано строк попереднього ув'язнення з 13 квітня 2016 року по 13 березня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.04.2022 року залишено без змін.
Відповідно до Висновку № 6 лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного «Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання» від 15 липня 2025 року ОСОБА_8 , має діагноз основний: ІХС Стабільна стенокардія напруження ІІ ФК, Постінфарктний кардіосклероз (гострий не Q інфаркт міокарду передньо-перетинкової, верхівкової та бокової обл. лівого шлуночка 05.02.2021 рік, повторний інфаркт міокарду передньо-перетинкової, верхівкової обл. лівого шлуночка 15.08.2022 рік). Незначна недостатність стулок мітрального та трикуспідального клапанів. СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ ФК ІІ по NYHA. Гіпертонична хвороба ІІІ стадії. Ступінь АГ 1. Ступінь ризику - IV (дуже високий).
Супутній діагноз: Ангіопатія сітківки обох очей. Рубцева диформація нижньої повіки лівого ока. Риніт. Ліпома грудної клітини зліва. Хронічна недостатність мозкового кровообігу Ш ступеню на тлі ІХС. Стабільної стенокардії напруження ІІ ФК. Постінфарктного кардіосклерозу (гострий не Q інфаркт міокарду передньо-перетинкової, верхівкової та бокової обл. лівого шлуночка 05.02.2021 рік, повторний інфаркт міокарду передньо-перетинкової, верхівкової обл. лівого шлуночка 15.08.2022 рік) Незначної недостатністі стулок мітрального та трикуспідального клапанів. СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ ФК ІІ по NYHA. Гіпертонична хвороба ІІІ стадії. Ступінь АГ 1. Ступінь ризику - IV (дуже високий), лівобічна рефлекторно-пірамідна недостатність, помірні цефалгії. Остеохондроз поперекового відділу хребта з незначним больовим та м'язово-тонічним синдромами без порушення функцій хребта. Ожиріння ІІ ступеню. Хронічний пієлонефрит в стадії загострення. СКД. Хронічний холецистит в стадії неповної ремісії. Хронічний панкреатит в стадії ремісії. Хронічний простатит.
Враховуючи дані об'єктивного огляду, результатів додаткових методів обстеження та висновків профільних лікарів-спеціалістів, захворювання, які має ОСОБА_8 , не підпадають під Перелік хвороб, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров'я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2368/5/1164 від 27.03.2023 року.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звільнення засудженого ОСОБА_8 від подальшого відбування ним покарання на підставі ст. 84 КК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував і те, що засуджений ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин, вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.04.2022 року у строк відбування покарання йому зараховано строк попереднього ув'язнення з 13 квітня 2016 року по 13 березня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та те, що невідбутий строк покарання складає більше трьох років дев'яти місяців.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою. Підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпровської області від 05 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про звільнення від відбування покарання за хворобою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: