Провадження № 33/803/2469/25 Справа № 175/3562/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
06 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності адвоката Марина А.О.,
апеляційну скаргу адвоката Мариної А.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , неодруженого, маючого статус УБД, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; звільнено від сплати судового збору, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року встановлено, що 15.01.2025 р. о 19:30 год. в м. Краматорську на вул. М.Петренка біля буд. №3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» Grandis, номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі адвокат Марина А.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначає, що вперше захисник адвокат Марина А.О. звернулась з апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду у встановлений 10-денний строк, передбачений ст. 294 КУпАП. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.08.2025 року апеляційну скаргу адвоката Мариної А.О. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернута особі, яка її подала - адвокату Марина А.О.
Повторно з апеляційною скаргою захисник звернулась через підсистему «Електронний суд» 30.08.2025 року, надавши необхідні документи на представлення інтересів ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на встановлення стану сп'яніння. ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 266 КУпАП не було роз'яснено його право на огляд саме у закладі охорони здоров'я.
Зібраними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду лише на місці зупинки, водночас не доводиться, що поліцейським також було забезпечено проведення огляду водія в закладі охорони здоров'я відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Звертає увагу, що на відеозаписі з портативних відеореєстраторів патрульних поліції не можливо встановити, кого саме перевіряють на стан наркотичного сп'яніння, тобто з нього не видно лице особи, не роз'яснено особі її права на огляд у лікарні, а також не повідомлено ознаки сп'яніння, що стали підставою для проведення огляду.
Зазначає, що відсутні докази відсторонення водія від керування транспортним засобом, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що навіть попри складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух. Також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутній особистий підпис водія, який би посвідчував його згоду із результатами, відсутній і відповідний запис про відмову особи від підпису.
В разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить врахувати особу ОСОБА_1 , що він раніше до адміністративної відповідальності не притягався, з початку повномасштабної війни з агресором РФ вносить свій вагомий внесок і продовжує вносити в допомогу Збройним Силам України як військовослужбовець, як водій, який неодноразово приймав участь в доставці вантажів в зону проведення бойових дій, а також на території, які звільнені від російської окупації. З урахуванням наведеного, просить звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, у відповідності до ст. 22 КУпАП, із закриттям провадження по справі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник адвокат Марина А.О. просила її апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду.
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду з апеляційною скаргою, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 23 травня 2025 року. Вперше захисник адвокат Марина А.О. звернулась з апеляційною скаргою до Дніпровського апеляційного суду 30.06.2025 року, тобто у встановлений 10-денний строк, передбачений ст. 294 КУпАП.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.08.2025 року апеляційну скаргу адвоката Мариної А.О. на оскаржену постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року було повернуто особі, яка її подала - адвокату Марина А.О., оскільки нею не було надано відповідних документів, що підтверджують її повноваження на подання апеляційної скарги та представлення інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Повторно з апеляційною скаргою захисник звернулась через підсистему «Електронний суд» 30.08.2025 року, надавши необхідні документи на представлення інтересів ОСОБА_1 .
Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Мариної А.О. та поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки первинна апеляційна скарга була подана в передбачений законом строк на апеляційне оскарження.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Частиною 1 ст.130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Оскарженою постановою судді від 23 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП доказуванню підлягають всі ознаки, які утворюють склад правопорушення, у вчиненні якого було визнано винним ОСОБА_1 .
В обґрунтування висновків про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя послався на те, що працівником поліції правомірно водію ОСОБА_1 висунута вимога проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, оскільки у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, тремтіння пальців рук.
Проте, такий висновок судді вважаю помилковим з огляду на таке:
Так, з відеозапису вбачається, що після з'ясування особи водія та перевірки його документів, поліцейський запитав у водія чи вживав він сьогодні щось (відеозапис «export», починаючи з 0:01:10), та без оголошення будь-яких виявлених поліцейським ознак сп'яніння, спочатку запитав чи згоден водій буде пройти огляд (відеозапис «export», починаючи з 0:01:17). Потім поліцейський запитав, чи згоден водій буде пройти огляд в наркології (відеозапис «export», починаючи з 0:01:22). Після з'ясування позиції водія, працівник поліції повідомив водію, що йому зараз запропонують пройти огляд на алкогольне, наркотичне сп'яніння або інше. Та ще раз перепитав, чи не вживав він сьогодні щось (відеозапис «export», починаючи з 0:01:48).
В подальшому, працівником поліції без оголошення будь-яких виявлених ним ознак наркотичного сп'яніння водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (відеозапис «export», починаючи з 0:02:24), на що водій відмовився, заперечував наявність у нього будь-яких ознак сп'яніння (відеозапис «export», починаючи з 0:02:49). Після повідомлення працівником поліції, що стосовно водія буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову у проходженні огляду та роз'яснено водію його прав, працівником поліції повідомлено, що треба знайти тверезого водія, оскільки подальше керування йому заборонено. Водій просить працівників поліції допомогти з автомобілем без виклику представників ВСП (відеозапис «export», починаючи з 0:08:22).
Отже, із дослідженого відеозапису не встановлено, яким чином працівник поліції встановив наявність у ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп'яніння. Не містить будь-якого обґрунтування і оскаржена постанова судді першої інстанції щодо наявності ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданого відеозапису, працівником поліції взагалі не зазначалось про наявність у ОСОБА_1 будь-яких конкретних ознак наркотичного сп'яніння, також ним не вживалось будь-яких заходів для виявлення ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вказівка на них у протоколі про адміністративне правопорушення і в оскарженій постанові судді є цілком безпідставною, нічим об'єктивно не підтвердженою.
Апеляційний суд звертає увагу, що лише протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, самі по собі не можуть бути доказами вчинення правопорушення особою. А матеріали справи не містять інших доказів, які б беззаперечно доказували вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що йому інкримінується.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що із переглянутого відеозапису не можливо встановити, що працівники поліції мали підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки саме наркотичного сп'яніння, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, як вище зазначено, приписами КУпАП та Інструкції встановлено, що підставою для проходження особою, що керує транспортним засобом, огляду на наркотичне сп'яніння є виявлення у цієї особи певних ознак такого сп'яніння, зазначених у Інструкції. Оскільки в наслідок розгляду справи суду не надано достовірних доказів виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, то слід зробити висновок про відсутність законних підстав вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Відтак, його відмова від проходження такого огляду не утворює ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, вважаю, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано, а суддею суду 1-ї інстанції не наведено в оскарженій постанові об'єктивних, беззаперечних доказів наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Отже, вважаю відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, апеляційні доводи захисника слід вважати слушним, а оскаржену постанову судді такою, що підлягає скасуванню.
Згідно ст. 247 КУПАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Скасовуючи оскаржену постанову судді першої інстанції та закриваючи провадження з наведених підстав, апеляційний суд не входить в обговорення інших апеляційних доводів сторони захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити адвокату Мариній А.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу адвоката Марини А.О., задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин