Провадження № 11-кп/803/2406/25 Справа № 204/2885/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження кримінального провадження №12024041660000327 за апеляційними скаргами прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Чечелівського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року, ухвалений стосовно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Красноіванівка Дніпропетровської області, працевлаштованого на посаді водія ТОВ «ВП «Дебора-електро», не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.
Вироком Чечелівського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Крім того, судом вирішено питання про долю речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Цим вироком дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
За встановлених судом обставин та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, при невстановлених обставинах, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, незаконно придбав чотири протитанкові постріли ПГ-7Л до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, один протитанковий постріл ПГ-7С до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три протитанкових постріли РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три протитанкові постріли РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три заряди до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, чотири заряди до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, 16 корпусів гранат, з яких типу Ф1 - 2 корпуси, типу РГД5 - 14 корпусів, 15 запалів типу УЗРГМ, 3 патрони калібру 12,7 мм, 4320 патронів калібру 5,45 мм, 1158 патронів калібру 7,62 мм.
В подальшому, ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що вказані предмети являються бойовими припасами, вибуховими пристроями та вибуховими речовинами, діючи умисно, в супереч вимогам п.п. 21, 22 ст.23, ст.39 Закону України «Про Національну поліцію» та п. п. 2.1, 2.8, 9.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, помістив їх до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: м. Дніпро, вулиця Прикордонна, буд. 81/1, АК «Салют», яке перебуває у його користуванні, де почав їх незаконно зберігати до 12 лютого 2024 року.
Надалі, 12 лютого 2024, у період часу з 13 години 41 хвилину по 17 годину 19 хвилину, слідчим СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: м. Дніпро, вулиця Прикордонна, буд. 81/1, АК «Салют», та перебуває в користуванні ОСОБА_9 , в ході якого було виявлено та вилучено чотири протитанкові постріли ПГ-7Л до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, один протитанковий постріл ПГ-7С до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три протитанкових постріли РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три протитанкові постріли РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, три заряди до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, чотири заряди до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, 16 корпусів гранат, з яких типу Ф1 - 2 корпуси, типу РГД5 - 14 корпусів, 15 запалів типу УЗРГМ, 3 патрони калібру 12,7 мм, 4320 патронів калібру 5,45 мм, 1158 патронів калібру 7,62 мм.
Відповідно до висновку експерта від 13 лютого 2024 року № СЕ-19-104-23/6347-БЛ, надані на дослідження двісті сімдесят вісім патронів, виявлені та вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами калібру - 7,62мм гвинтівковими патронами з кулями зі сталевим осереддям, виготовленими промисловим способом, призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: гвинтівок зразку 1891/30 рр., самозарядних гвинтівок «СВТ», «СВД», карабінів зразку 1938 та 1944 рр., кулеметів «ДП», «ПК», «ПКМ»». Патрони до стрільби придатні.
Відповідно до висновку експерта від 26 лютого 2024 року № СЕ-19-104-24/7460-БЛ, надані на дослідження три патрона, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення № НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами - 12,7-мм патронами з запальною кулею миттєвої дії «МДЗ».
Відповідно до висновку експерта від 26 лютого 2024 року № СЕ-19-104-24/7441-БЛ, надані на дослідження три патрона вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами з кулями «ПС» зразка 1974 року зі сталевими осереддями, виготовленими промисловим способом, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій. Патрони до стрільби придатні.
Відповідно до висновку експерта від 21 лютого 2024 року № СЕ-19-104-24/7226-БЛ, надані на дослідження патрони загальною кількістю 2160 шт., вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют» гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами зр. 1974 р. Дані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї - 5,45-мм автомата Калашникова АК-74, кулемета РПК-74 та їх модифікацій. Патрони до стрільби придатні.
Відповідно до висновку експерта від 23 лютого 2024 року № СЕ-19-104-24/7224-БЛ, надані на дослідження вісімсот вісімдесят патронів, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами - 7,62-мм гвинтівковими патронами з кулями «ЛПС» зі сталевим осереддями, виготовленими промисловим способом, призначені ля стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: «СВД», карабінів зразку 1938 та 1944 рр., кулеметів «ДП», «ПК», «ПКМ». Патрони до стрільби придатні.
Відповідно до висновку експерта від 23 лютого 2024 року № СЕ-19-104-24/7221-БЛ, надані на дослідження дві тисячі сто шістдесят патронів у металевих цинках, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бойовими припасами - 5,45-мм поміжними патронами кулями «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям. Надані на дослідження дві тисячі сто шістдесят патронів до стрільби придатні.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/7191-ВТХ від 29 лютого 2024 року надані на дослідження предмети, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме двома спорядженими корпусами ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин. Придатні (для використання за призначенням) для здійснення вибуху. Конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме чотирнадцятьма спорядженими корпусами ручної осколкової, наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин. Придатні (для використання за призначенням) для здійснення вибуху.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/7197-ВТХ від 29 лютого 2024 року надані на дослідження предмети, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є п'ятнадцятьма уніфікованими запалами дистанційної дії типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових пристроїв, призначені для спорядження ручних гранат типу РГ-42, РГД-54, Ф-1 Придатні (для використання за призначенням) для здійснення вибуху.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-24/7404-ВТХ від 29 лютого 2024 року предмети, вилучені 12 лютого 2024 року в ході обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1, Автомобільний кооператив «Салют», гаражне приміщення НОМЕР_1 , яке перебуває у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надані на дослідження являються: чотирма промислово виготовленими протитанковими пострілами ПГ-7Л до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, без порохового заряду, відносяться до боєприпасів. Промислово виготовленим протитанковим пострілом ПГ-7С до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, без порохового заряду, відносяться до боєприпасів. Трьома промислово виготовленими головними частинами до боєприпаси - протитанкових пострілів РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, без порохового заряду. Трьома промислово виготовленими протитанковими пострілами РG - 7М до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, без порохового заряду, відносяться до боєприпасів. Трьома промислово виготовленими пороховими зарядами до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, відносяться до вибухових речовин. Чотирма промислово виготовленими пороховими зарядами до пострілу ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, відносяться до вибухових речовин. Надані на дослідження гранатометні постріли ПГ-7Л (4од), РG - 7М (3 од), сім порохових зарядів до пострілів гранатомета РПГ-7 придатні до застосування штатним способом (до пострілу та вибуху) Три головні частини до гранатометних пострілів РG - 7М, та гранатометний постріл ПГ-7С (без порохового спорядження) придатні для здійснення вибуху.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В зміненій апеляційній скарзі захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник посилається на незаконність вироку суду, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, захисник зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 86, 87 КПК України визнав допустимими надані стороною обвинувачення докази, які були зібрані поза межами повноважень відповідних службових осіб органу досудового розслідування, а саме протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками від 15.01.2024, протокол обшуку від 12.02.2024, з огляду на те, що вказані слідчі дії були проведені неуповноваженими особами, до винесення постанови про створення групи слідчих у цьому провадженні.
Крім того, на переконання захисника, у ході судового розгляду цієї справи встановлено фактичні і юридичні обставини, які з одного боку беззаперечно мають бути враховані при призначенні обвинуваченому покарання, а з іншого боку значно відрізняють від тих обставин, які були сформульовані стороною обвинувачення в обвинувальному акті та покладені судом в обґрунтування своїх висновків. Зокрема , на переконання записника, суд не надав належної оцінки показам обвинуваченого, який вказував, що з початком повномаштабного вторгнення він вступив до Української Добровольчої Армії , в якій в основному займався ремонтом військової техніки, при зміні місця розташування штаб квартири восени 2023 року на прохання колег він прийняв на зберігання певну кількість зброї, частину якої його колеги потім забрали, а інша залишилась у нього. При цьому він був переконаний що залишки зброї належать УДА. До того ж, транспортування та зберігання бойових припасів відбувалося у розібраному стані в ящиках окремо один від одного, що унеможливлювало їх випадкову детонацію.
Прокурор також оскаржив вказаний вирок, однак 20.10.2025 прокурор в судовому засіданні надала заяву від прокурора ОСОБА_7 про відмову від поданої ним апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України, а відтак колегія суддів не здійснює перегляд судового рішення за доводами апеляційної скарги прокурора, від якої останній відмовився.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважала вирок суду законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Обвинувачений, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання до зали суду не з'явився, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавав
Крім того, слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.09.2025 повідомили про розірвання між ними договору про надання правової допомоги та необхідність надання обвинуваченому часу для укладення договору із новим захисником, у зв'язку з чим судове засідання у цьому провадженні було відкладено на 25.09.2025, однак обвинувачений, будучи обізнаним про необхідність явки в судове засідання, до зали суду не з'явився,у зв'язку з чим, судове засідання знову було відкладено на 20.10.2025, у зв'язку з чим, 20.10.2025 враховуючи, що прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги, а відтак у цьому провадженні не ставиться питання про погіршення ставища обвинуваченого, апеляційний суд дійшов висновку про проведення апеляційного перегляду у відсутності обвинуваченого.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначених вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів цього провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є законним і обґрунтованим та з ним погоджується апеляційний суд з огляду на таке.
Такий висновок зроблено на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими та перевіреними під час апеляційного розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Такі висновки зроблені судом першої інстанції та знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи на підставі показів самого обвинуваченого, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також письмових доказів, зміст яких детально викладений у вироку суду.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Будь-яких порушень, які б свідчили про неповноту судового розгляду апеляційним судом не встановлено.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 263 КК передбачено, що кримінально караним є носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу .
Визначення, що міститься у частині 1 статті 263 КК України- «без передбаченого законом дозволу», є одним із елементів гіпотези норми, який - поряд із загальними елементами умов настання кримінальної відповідальності, що містяться в Загальній частині Кримінального кодексу України, - визначає можливість застосування диспозиції і, відповідно, санкції частини першої статті 263 КК.
У цьому аспекті апеляційний суд зауважив, що із суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 КК, може бути вчинено лише з прямим умислом. Водночас цілі та мотиви його вчинення можуть бути різними.
Спростовуючи доводи сторони захисту про законність дій обвинуваченого направлених на зберігання вилучених у нього бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, суд першої інстанції обгрунтовано послався на те, що з показів обвинуваченого встановлено, що з 2023 року він не був членом УДА, в прямих зіткненнях із ворогом він не брав участі та достеменно розумів, що жодного дозволу на зберігання бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, у нього не було, а його дії були протиправними. До того ж, обвинувачений здійснював всі дії, які вважав за необхідне для приховання та маскування бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв, з огляду на те, що останній зберігав їх в оглядовій ямі в середині гаражу, всі ящики із боєприпасами були накриті старим лінолеумом.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи сторони захисту про не доведення обставин придбання обвинуваченим вказаних боєприпасів, вибухових пристроїв та речовин, з огляду на таке.
Під незаконним придбанням, слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Як видно з показів самого обвинуваченого, він перевозив вказані боєприпаси із приміщення УДА на власному автомобілі, складали їх та накривали брезентом, всі боєприпаси під час перевезення лежали окремо один від одного, після цього він їх помістив до гаражу.
В той же час, стороною захисту не надано будь яких доказів на підтвердження того, що перевезення боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв із приміщення УДА та їх зберігання в гаражному приміщенні, здійснювалося відповідно до чинного законодавства, зокрема на підставі розпоряджень, наказів керівництва УДА, тощо, або що вказані боєприпаси, вибухові речовини та пристрої взагалі перебували на балансі УДА.
Відтак, стороною захисту не спростовано факт набуття ОСОБА_9 боєприпасів, вибухових пристроїв та речовин, всупереч, передбаченому законом порядку.
Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_9 , не зважаючи на той факт, що в період ведення активних бойових дій Збройними силами України проти агресора, нестачі зброї та боєприпасів, фінансової підтримки громадського населення ЗСУ, останній приховав боєприпаси, не передавши їх на користь ЗСУ, що свідчить про усвідомлення обвинуваченим своїх протиправних дій та небажання надавати допомогу ЗСУ в такий важкий для країни час.
За таких обставин, невизнання обвинуваченим факту придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу, колегія суддів розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності та нести за це покарання, а позиція сторони захисту, не підтверджується жодними конкретними іншими доказами.
Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу обшуку від 12.02.2024 проведеного за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 81/1 в Автомобільному кооперативі «Салют», гараж № НОМЕР_1 , були предметом належної перевірки судом першої інстанції, який дійшов обгрунтованих висновків про відсутність підстав вважати, що вказану слідчу розшукову дії було проведено та ініційоване неуповноваженими на те особами, з огляду на те, що обшук у приміщенні гаражу обвинуваченого ОСОБА_9 було проведено в рамках кримінального провадження № 12023052230000516 внесеного до ЄРДР 04 грудня 2023 року, за результатами якого 12.02.2024 внесено відомості до ЄРДР за № 12024041660000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які були об'єднані в одне кримінальне провадження за № 12023052230000516 й в подальшому з них виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та зареєстровано в ЄРДР за № 12024041660000327 12 березня 2024 року.
До того ж, як видно з матеріалів кримінального провадження з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку слідчий СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17 , який відповідно до постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 16.01.2025, входив до групи слідчих№ 12023052230000516, звернувся до слідчого судді 30.01.2025, за наслідками розгляду, якого слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 31.01.2023 було надано дозвіл на проведення обшуку, який було проведено 12.02.2024.
Крім того, під час цього обшуку були виявлені предмети, вилучені законом з обігу, які відповідно до ст. 236 КПК України підлягали вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження, та відомості щодо цього були внесені до ЄРДР з присвоєнням відповідного номеру.
До того ж, як видно з проколу обшуку від 12.02.2024 року, ОСОБА_9 добровільно повідомив про те, що у займаному ним приміщенні він має вилучені з цивільного обігу предмети (бойові комплектуючі), як були в подальшому вилучені, й зазначений протокол був підписаний, зокрема обвинуваченим та понятими без жодних зауважень.
При цьому, сторона захисту не навела обгрунтованих доводів стосовно того, яким чином та обставина, що допит свідків та пред“явлення до впізнання від 15.01.2024, на підставі доручення слідчого від 10.01.2024, були здійсненні до винесення постанови про призначення групи слідчих від 16.01.2025, позначилося на правах і свободах обвинуваченого і перешкодило йому ефективно спростовувати докази, надані стороною обвинувачення.
Відтак на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про допустимість як доказу протоколу проведення обшуку від 12.02.2024 та похідних від нього доказів.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи захисника, які є аналогічними позиції сторони захисту під час розгляду справи судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження, як в ході розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного перегляду справи, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами у їх сукупності, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 не підлягає задоволенню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, при розгляді кримінального провадження та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це просить захисник, в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника з приводу того, що суд безпідставно, всупереч принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності послався на статистику вчинення кримінальних правопорушень проти громадської безпеки в частині незаконного поводження зі зброєю, бойовими приписами та вибуховими речовинами, на підставі чого дійшов висновку про підвищену ступінь суспільної небезпеки конкретних дій ОСОБА_9 , й не надав належної оцінки тому, що транспортування припасів та їх зберігання відбувалося у розібраному стані в ящиках окремо один від одного, що унеможливлювало їх випадкову детонацію, то колегія суддів звертає увагу захисника на те, що відповідні дані були враховані судом, для розкриття суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, що обов'язково має враховуватися судом саме при призначенні покарання, й наведені захисником обставини на кваліфікацію дій особи не впливають.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за вчинений злочин, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином проти громадської безпеки, його суспільну небезпеку та обставини вчинення цього злочину, придбання та зберігання ОСОБА_9 великої кількості бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв , що суттєво підвищує суспільну небезпеку вказаного кримінального правопорушення в умовах дії воєнного стану в країні та суттєво впливає на громадську безпеку у регіоні. Також суд першої інстанції врахував і особу обвинуваченого, який будучи у складі Української добровольчої армії, проходив навчання поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, зберігав вищевказані бойові припаси у гаражі, де надавав послуги цивільному населенню у здійсненні ремонтних робіт автомобільного транспорту, тим самим наражаючи на небезпеку громадян, яким такі послуги надавались створюючи загрозу їх життю та здоров'ю, власності, довкіллю, раніше не судимий, працевлаштований з 01 квітня 2025 року в ТОВ «ВП «Дебора-Електро» на посаді водія, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене суд дійшов законного та обгрунтованого висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі, на мінімальний строк, з його реальним відбуванням, яке відповідає принципам справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та невідворотності покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.
При цьому, суд апеляційної інстанції , як і суд першої інстанції не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги прокурора та захисника не підлягають задоволенню, а вирок суду має бути залишений без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Чечелівського районного суду м. Дніпра від 21 травня 2025 року, ухвалений стосовно ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4