Провадження № 11-кп/803/2326/25 Справа № 201/3711/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, працевлаштованого на посаді сторожа в ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур НААН України», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді десяти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 року народження, обраховувати з 20 січня 2024 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишено без змін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк покарання ОСОБА_9 термін його попереднього ув'язнення з 20.01.2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів, накладених арештів та розподілу судових витрат.
Як встановлено судом, ОСОБА_9 , 19 січня 2024 року, в проміжок часу з 11.00 години до 15.00 години, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , на кухні разом із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де вони сумісно вживали алкогольні напої. Під час вживання спиртних напоїв, у зазначеному вище кухонному приміщенні у ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок словесного конфлікту з останнім, виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Далі, ОСОБА_12 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи протиправно заподіяти смерть потерпілому, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, у вищевказаний час, перебуваючи за вищевказаною адресою з мотивів особистих неприязних відносин, на ґрунті сварки з останнім, схопив з кухонного столу, кухонний ніж та наніс ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді трьох колото-різаних ран на шиї праворуч по бічній поверхні з раньовими каналами зверху-вниз косо-низхідно ззаду-наперед з ушкодженнями за їх ходом підлеглих м'яких тканин та судин різного калібру, які відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, та які призвели до настання смерті ОСОБА_13 та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_9 - скасувати в частині призначеного покарання через м'якість призначеного покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого.
Ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_9 , визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що окрім віднесення злочину до категорії тяжких, суд мав врахувати в даному випадку обставини його вчинення, а також те, що обвинувачений протягом всього судового розгляду намагався ввести суд в оману, намагаючись переконати його, що він не має ніякого відношення до вчиненого кримінального правопорушення та начебто він був взагалі в іншому місті у момент смерті потерпілого, що в свою чергу не узгоджується з наданими показами свідків у кримінальному провадженні та дослідженими письмовими доказами сторони обвинувачення. Тобто ОСОБА_9 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, у вчиненому не кається, потерпілій стороні завдані збитки не відшкодував, намагається ввести слідство в оману, що свідчить про відсутність обставин, що пом'якшують покарання.
При визначенні покарання, суд не в повному обсязі врахував характеристику особи підсудного, що він після вчинення кримінального правопорушення зник, у вчиненому щиро не розкаявся, надав суду неправдиві покази, щодо обставин події, з метою уникнути покарання за особливо тяжке кримінальне правопорушення.
Захисник в своїй апеляційній скарзі просить вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2025 за ч. 1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_9 - скасувати.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 - закрити у зв'язку відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення та невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_9 .
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що при розгляді справи не встановлені ознаки спрямованості умислу, мотиву дій та мети ОСОБА_9 , тобто не розкрита об?єктивна і суб?єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, які у відповідності до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування.
Допитані в ході судового розгляду заявлені стороною обвинувачення свідки ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 потерпілий ОСОБА_7 ніяких свідчень щодо вживання 19.01.2024 року ОСОБА_9 спиртних напоїв по вул. Полкова, 11, разом із ОСОБА_13 не надавали.
Навпаки, будучи допитаним стороною обвинувачення 02.05.2024 року потерпілий ОСОБА_17 прямо стверджував, що він бачив як 19.01.2024р. ОСОБА_12 та його брат ОСОБА_17 знаходились о 13:00 в приміщенні кухні за адресою проживання останнього та спокійно спілкувались між собою.
На прямі запитання прокурора, чи бачив він, щоб вони вживали алкогольні напої та чи відчував запах алкоголю, потерпілий прямо та недвозначно відповів, що ні, не бачив та не спостерігав. Також він не чув і не бачив ані конфліктів, ані з?ясування відносин, ані бійок. Про те, що у брата були неприязні відносини з ОСОБА_12 , який є його родичем, він також нічого не знає.
Допитана 05.09.2024р. в якості свідка ОСОБА_15 повідомила суду, що в період часу з 11 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. знаходилась у себе вдома, у будинку АДРЕСА_2 , який фактично розділений на дві квартири. В одній квартирі проживає вона зі своїм хлопцем ОСОБА_14 , а в іншій - їх родич ОСОБА_11 їх квартири мають суміжні стіни, через які добре чутно, що відбувається у квартирі кожного з них.
Проте, в зазначений стороною обвинувачення час та дату, перебуваючи вдома вона не чула ані скандалів, ані конфліктів, ані криків. На запитання сторони захисту, чи було б чутно, якщо б у сусідній квартирі з?ясовувались відносини, вона категорично відповіла, що так, обов'язково б почула.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_9 повідомив, що дійсно 19.01.2024р. він був вдома у ОСОБА_11 , але з ним жодних спиртних напоїв не вживав. Жодних конфліктів з останнім не існувало, ніяких особистих неприязних відносин ніколи не було. ОСОБА_9 саме на прохання ОСОБА_13 зайшов до нього, щоб полагодити бензопилу (заточити та натягнути ціпок). Приблизно о 13 год. 00 хв. до них зайшов ОСОБА_18 (брат) та спитав де знаходиться драбина, після чого взяв її і вийшов на подвір?я де займався побутовими справами. Оскільки полагодити бензопилу не представилось можливим, ОСОБА_9 приблизно о 13 год. 00 хв. пішов додому. ОСОБА_11 особисто провів його і закрив за ним хвіртку.
Окрім того, суд першої інстанції належним чином не дав оцінки показам ОСОБА_9 щодо походження на його одязі крові потерпілого у вигляді маленьких п?ятен, які з?явились під час налагодження бензопили.
Допитаний 05.09.2024р. свідок ОСОБА_14 повідомив, що знаходячись вдома зі своєю дівчиною ОСОБА_15 приблизно о 23 год. 00 хв. через стук хвіртки він вийшов з будинку та побачив як горіло світло у всіх кімнатах квартири, в якій проживав ОСОБА_13 , через це він підійшов до дверей у квартиру ОСОБА_19 і помітив, що вони відчинені. Поглянувши у вікно він нікого не побачив, а тому вирішив зайти до Івановича у крові. будинку. Він пройшов в будинок і зайшов до кухні, де побачив лежачого на підлозі Івана Тобто, під час судового розгляду було безспірно встановлено, що ОСОБА_12 у світлий час доби знаходився у ОСОБА_13 та в світлий час покинув його будинок. Освітлення було природне. ОСОБА_20 особисто провів його та зачинив двері в будинку.
Тобто, під час судового розгляду було безспірно встановлено, що ОСОБА_9 у світлий час доби знаходився у ОСОБА_11 та в світлий час покинув його будинок. ОСОБА_11 особисто провів його та зачинив двері в будинку. Однак, в той час слідством встановлено, що в 23.00 цього дня, світло горіло у всьому будинку і двері в будинок були відкриті. А відтак безспірно вбачається, що цього дня після того, як ОСОБА_9 пішов додому, ОСОБА_11 був живий і впустив додому інших осіб.
Допитані у якості свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 також прямо та недвозначно повідомили, що ОСОБА_11 зловживав спиртними напоями і постійно приводив до себе сторонніх осіб.
Допитана ОСОБА_23 , яка повідомила, що 19.01.2024 року чоловік ОСОБА_9 зранку приїхав додому після нічної зміни. Вона о 16 год. 00 хв. зустрілась з ним вдома, після того як прийшла з роботи. Він поводив себе звичайно, в його поведінці не було нічого дивного, був спокійний. На ньому не було жодних саден та синців. За вечерею розповів їй, що після нічної зміни він дуже стомився. Вранці займався вдома побутовими справами і приблизно о 12 год. 00 хв. придбав продукти харчування у магазині «АТБ». По дорозі додому він зустрів ОСОБА_11 , який є її чоловіку родичем. Вони знаходяться у гарних та дружніх відносинах, ОСОБА_9 постійно допомагає ОСОБА_11 по господарству. Цього дня ОСОБА_11 попрохав ОСОБА_9 оглянути належну йому бензопилу та допомогти відремонтувати на що чоловік погодився. Повідомила, що орієнтовно 13 год. 00 хв. ОСОБА_9 пішов додому, оскільки був стомлений та хотів спати після нічної зміни. Вранці 20.01.2024р. вона з чоловіком прокинулись та пішли вправлятись по господарству. ОСОБА_9 вів себе спокійно, не нервував. О 10:30 до них прийшли працівники поліції та забрали чоловіка до райвідділу Жовтневого району. Повідомили, що він повинен надати якійсь роз?яснення. Конкретну причину не називали. Після цього вона одразу вділась та поїхала до відділення поліції Жовтневого району. Приїхавши до поліції до неї назустріч вийшли працівники та повідомили, що зараз будуть їхати до них додому. Вона та 4 працівники поліції приїхали до них додому. Повідомили, що їм необхідно подивитися будівлю. Їй нічого не роз?ясняли. Коли вона впустила їх на подвір?я, один зажди залишався поряд з нею, а інші проводили обшук. При цьому, питали де речі чоловіка. На що вона показала де вони знаходяться. Водночас попросили відкрити гараж. Вона шукала ключі в будинку. Що вони робили в цей час вона не бачила. Після обшуку гаража, речі її чоловіка вже були на вулиці. В подальшому вони ці речі понесли в будинок та залишили на порозі в купі. Після цього вони знову поїхали до відділення поліції. Ввечері цього ж дня, 20.01.24 вони знову приїхали додому та почали, як вона потім зрозуміла, проводити обшук. Вона знаходилась спочатку на вулиці, та швидко змерзла. А тому прохала впустити її додому. Питала, що вони шукають, оскільки вже двічі приїжджали та нічого не забирали. При проведені обшуку всі речі її чоловіка лежали в одному місці на підлозі на порозі будинку. В цих речах він займався столярними виробами. Також були оглянуті станки та приладдя якими робив чоловік.
19.12.2024 року у якості свідка судом був допитаний ОСОБА_24 , який показав, що він працює на посаді начальника виробничого відділу у ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур НААН України». У його підпорядкуванні працює ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаді сторожа відділення сторожевої охорони виробничого відділу з 13 грудня 2021 року по теперішній час. Має позмінний графік роботи. 18 січня 2024 року ОСОБА_25 заступив на зміну, яка розпочалась о 08 год. 00 хв. ранку та закінчилась 19 січня 2024 року о 08 год. 00 хв. після цього він пійшов додому. За весь час роботи ОСОБА_9 зарекомендував себе з позититвного боку. Він відповідальний, працьовитий, уважний та охайний. Користується авторитетом серед колег. За час співпраці зауважень та доган не мав. Поганих звичок не має.
На підтвердження винуватості ОСОБА_9 стороною обвинувачення були надані суду та досліджені наступні докази: протокол огляду місця події, протокол огляду трупа, висновок судово-медичної експертизи трупа, протокол впізнання особи по фотокартках, висновок судово-молекулярно-генетичної експертизи.
В якості доказу вини ОСОБА_12 , прокурором наданий протокол обшуку від 20.01.2024р. в ході якого виявлено та вилучено речові докази з будинку ОСОБА_26 .
За нормами ст. 234 КПК України, обшук проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді. За загальним правилом, встановленим у ч. 2 ст. 234 та 4.2 ст. 237 КПК України, огляд та обшук житла чи іншого володіння особи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. У винятковому випадку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, однак у такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов?язаний невідкладно після здійснення таких дій (постфактум) звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Проте, на думку захисника, об?єктивних підстав для проведення обшуку 20.01.2024 року без ухвали слідчого судді не було. Жодних відомостей про невідкладні випадки, пов?язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, які б слугували підставою для проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , не існувало і стороною обвинувачення не доведено.
Докази, встановлені внаслідок огляду та обшуку, проведених з порушенням зазначених правил, а також якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, с недопустимими».
Під час судового розгляду, достовірно встановлено, що огляд, а фактично обшук проведено без попередньої ухвали слідчого судді. Таким чином, протокол обшуку від 20.01.2024 року, в силу ч. 1 ст. 87 КПК України, с недопустимим доказом, як і похідні від нього докази - вилучені предмети в ході обшуку та висновки експертів, оскільки отримані внаслідок здійснення процесуальної дії, як відповідно ст. ст. 237, 233, 234 КПК України, потребувала дозволу суду. Оскільки протокол обшуку від 20.01.2024р. є недопустимим доказом, то, всі вилучені в ході його проведення речі (в т.ч. предмети експертних досліджень та висновки експертів, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимий доказ, суд також може визнати недопустимими.
Під час судового розгляду було встановлено, що обшук вдома ОСОБА_27 проводився всупереч встановленій процедурі з усіма можливими порушеннями вимог КПК України, зокрема, і без участі захисника ОСОБА_9 .
Крім того при відтворенні в судовому засіданні відеозапису зазначеної слідчої дії встановлено, що слідчим в порушення ст.ст. 20, 42 КПК України, підозрюваному ОСОБА_9 взагалі не роз?яснювалось право на правову допомогу захисника, яка включає його (адвоката) участь при проведенні цієї процесуальної дії, що вочевидь свідчить про порушення права на захист та штучне створення слідчим обставин для позбавлення ОСОБА_28 права користуватися правовою допомогою захисника під час проведення цієї слідчої дії.
Таким чином, проведення обшуку за відсутності захисника, належно попередженого про його проведення, як того вимагають положення ч. 2 ст. 46 КК України, без роз?яснення підозрюваному його права на захист та без забезпечення його права на правову допомогу, не можна вважати законним, оскільки це прямо порушує його право на захист, гарантовані державою і встановлені статтями 59, 63 Конституції України, статтями 20, 48, 49, 52 КПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Натомість, дослідивши всі докази в їх сукупності, безспірно вбачається, що стороною обвинувачення не подано достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо і разом в їх сукупності, які б свідчили, що обвинуваченим ОСОБА_9 , за обставин, вказаних у висунутому йому обвинуваченні, вчинено відповідний злочин.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 не була підтверджена поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив її задовольнити, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги захисника, прокурор заперечував та просив залишити її без задоволення.
Потерпілий залишив вирішення питання про задоволення апеляційних скарг на розсуд суду.
Обвинувачений та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги ОСОБА_8 , просили її задовольнити та вирок суду стосовно ОСОБА_9 скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Відповідно до положень ст. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим тобто ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права та дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Відповідно до ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Органи досудового слідства і суд, в порушення закладених у зазначеній нормі закону завдань, не провели стосовно ОСОБА_9 повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, не застосували належну процесуальну процедуру досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 .
Суду апеляційної інстанції ОСОБА_9 пояснив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає та пояснив, що він 19 січня 2024 року, близько 12 год. 30 хв, він прийшов до потерпілого ОСОБА_11 , який запросив його для ремонту бензопили (заточити та натягнути цепок). ОСОБА_9 зазначив, що в нього була подібна електропила, і він погодився допомогти, оскільки між ними існували теплі дружні відносини, до того ж вони є дальніми родичами і жодного мотиву для вчинення протиправних дій до потерпілого не було.
При цьому, ОСОБА_9 стверджував, що, прийшовши до потерпілого, він виявив, що ОСОБА_11 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Сам ОСОБА_9 спиртні напої з потерпілим не вживав, та пояснив, що на прохання потерпілого він ходив до магазину, де придбав коньяк і цигарки.
Близько 13 год. 00 хв. до будинку потерпілого зайшов ОСОБА_7 , брат потерпілого, який запитав де знаходиться дробина, він забрав її та вийшов на подвір'я, де займався побутовими справами. Оскільки відремонтувати бензопилу не вдалося, ОСОБА_9 близько 14 год. 00 хв. залишив будинок потерпілого та пішов додому. Потерпілий особисто провів його та зачинив за ним двері.
Стосовно походження плям крові на його одязі пояснив, що у вказаному одязі він постійно займається справами по господарству, тобто це його робочий одяг. Він займається теслярством, до цього неодноразово ранив себе, в тому числі і під час ремонту пили в будинку ОСОБА_11 коли натягував ціпок. Не може стверджувати, але допускав, що ці плями крові могли потрапити на його одяг, як раніше, так і під час ремонту пили.
Плями крові ОСОБА_11 , які були виявлені на його черевику та курці імовірно потрапили туди в той момент коли ОСОБА_11 під час ремонту пили подряпав собі долонь руки, оскільки вони сиділи поруч.
Ніж який був вилучений вдома у ОСОБА_11 він брав у руки коли відчиняв останньому коньяк.
Після повернення додому ОСОБА_9 зазначив, що більше з дому не виходив і весь подальший час перебував там. У ході досудового розслідування та під час судового розгляду він пояснював, що цей факт міг бути перевірений шляхом перегляду записів із відеокамер, розташованих на вулиці, однак така перевірка органом досудового розслідування проведена не була.
Потерпілий ОСОБА_7 суду апеляційного суду пояснив, що свого брата може охарактеризувати як спокійну, працьовиту людину, хоча той періодично вживав алкогольні напої. До його брата часто навідувалися незнайомі особи, з якими він спільно вживав спиртні напої. ОСОБА_7 зазначив, що іноді заходив до брата та фотографував незнайомих йому відвідувачів, аби в разі виникнення будь-яких інцидентів мати можливість з'ясувати, хто саме перебував у будинку.
Потерпілий підтвердив, що зранку 19 січня 2024 року близько 13 год. 00 хв. він бачив ОСОБА_9 разом із братом ОСОБА_11 у приміщенні кухні за місцем проживання останнього. Вони спокійно спілкувалися між собою, конфліктів між ними не спостерігалося. Вживання спиртних напоїв він не бачив і запаху алкоголю не відчував. Також він не чув і не бачив жодних конфліктів, сварок чи бійок між ОСОБА_9 та його братом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що потерпілий ОСОБА_7 під час надання показань підлаштовується під версію, що вигідна стороні обвинувачення у справі ОСОБА_9 , що може свідчити про його упередженість.
З показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що знаходячись вдома зі своєю дівчиною ОСОБА_15 приблизно об 23 год. 00 хв. через стук хвіртки він вийшов з будинку та побачив, як горіло світло у всіх кімнатах дома, через це він підійшов до дверей ОСОБА_11 і помітив, що вони відчинені. Поглянувши у вікно він нікого не побачив, а тому вирішив зайти до будинку де побачив лежачого на підлозі ОСОБА_11 у крові.
З показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що 19 січня 2024 року близько 23.00 години вона перебувала вдома з ОСОБА_29 за адресою АДРЕСА_2 та почули стукіт на вулиці, ОСОБА_29 вийшов подивитись та повернувшись додому він повідомив, що в домі у ОСОБА_11 були відчинені двері та горіло світло, а на кухні він лежав в крові без ознак життя, у зв'язку з чим вона викликала поліцію.
З показів свідка ОСОБА_23 вбачається, що вона є дружиною ОСОБА_9 19 січня 2024 року вранці вона пішла на роботу, приблизно о 16.00 вона повернулась до дому, ОСОБА_9 в цей час лежав на дивані та дивився телевізор.Ніяких ознак занепокоєння в нього не було. Під час вечері він сказав, що заходив ненадовго до ОСОБА_11 , який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, вони спілкувались про цепок для бензопили. Після вечері вони лягли спати. Жодної зміни у поведінці ОСОБА_9 не було. Після 11.00 години додому постукали дві особи у цивільному одязі, зайшли додому та спілкувались з ОСОБА_9 , після чого сказали йому вдягатись, взяти з собою документи та проїхати з ними. ОСОБА_9 вдягнувся, взяв цигарки та поїхав з цими особами. Вона поїхала до відділу поліції, сказала що прийшла до ОСОБА_9 , на що особи сказали їй, що зараз з ним спілкуються, та запропонували поїхати з нею додому. Коли приїхали додому, вони сказали показати, де лежать речі ОСОБА_9 , вона їм показала. Після того, як вони оглянули речі, вони кинули їх у коридор, вона закрила двері, та вони разом повернулись до відділу поліції. Приблизно о 19 годині 30 хвилин вони всі знову поїхали додому, де розпочали відеозйомку та знову почали оглядати речі, які оглядали раніше. Зазначила, що конфліктів між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ніколи не було
З показів свідка ОСОБА_21 вбачається, що він приймав участь під час проведення обшуку 20 січня 2024 року в якості понятого. Зазначив, що в ході проведення обшуку, на полу в коридорі, було виявлено та вилучено одяг. На вказаних речах було виявлено невеликі плями бурого кольору. Під час проведення обшуку проводилась відеозйомка.
З показів свідка ОСОБА_22 вбачається, що20 січня 2024 року він приймав участь під час проведення обшуку в якості понятого. Під час проведення обшуку була присутня дружина обвинуваченого - ОСОБА_30 . В ході проведення обшуку, на полу в коридорі біля входу, було виявлено та вилучено одяг - штани, куртку та черевики. На вказаних речах було виявлено невеликі плями темного кольору. Під час проведення обшуку проводилась відеозйомка. Зазначив, що ОСОБА_11 останні роки іноді зловживав алкогольними напоями, запрошував до себе незнайомих людей, однак конфліктів не було.
Судом першої інстанції були досліджені письмові докази, а саме:
- протокол огляду трупа від 20 січня 2024 року з фототаблицею до нього (т. 1, а.с. 9-15), з якого встановлено, що слідчим у присутності двох понятих, судово-медичного експерта, в період часу з 03 години 10 хвилин до 03 годин 55 хвилин 20 січня 2024 року в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , було оглянуто труп ОСОБА_11 , в ході якого встановлено наявні на тілі останнього тілесні ушкодження;
- копія лікарського свідоцтва про смерть № 333м від 22 січня 2024 року (т. 1 а.с. 10), відповідно до якого, смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала приблизно 19 січня 2024 року, внаслідок нападу з використанням гострого предмета;
- протокол огляду місця події від 20 січня 2024 року з фототаблицею до нього (т. 1, а.с. 16-29), згідно з яким, слідчим у присутності понятих та за участі спеціалістів, було проведено огляд приміщення буд. АДРЕСА_2 , в ході якого була зафіксована обстановка місця вчинення злочину, а також виявлені та вилучені речі і предмети, які можуть мати значення для кримінального провадження;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 20 січня 2024 року (т. 1 а.с. 50-52), відповідно до якого, ОСОБА_7 , в присутності двох понятих впізнав серед пред'явлених йому осіб обвинуваченого ОСОБА_9 , як особу, яку бачив 19 січня 2024 року, близько 12 години 30 хвилин на кухні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в компанії його брата ОСОБА_11 ;
- протокол обшуку від 20 січня 2024 року (т. 1 а.с. 63-70), відповідно до якого, слідчим, за участі власника будинку ОСОБА_9 , в присутності понятих, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено штани комбінезованого типу, на правій кишені у внутрішній та зовнішній частині кишені виявлені сліди бурого кольору, куртку темного кольору з плямою бурого кольору на правому рукаві та на центральній частині біля блискавки, хустинку, на якій виявлено сліди речовини бурого кольору, взуття, на підошві правого ботинку з внутрішнього боку виявлені сліди речовини бурого кольору, недопалки сигарет «Rothmans Red»;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 січня 2024 року (т. 1 а.с. 71-74), відповідно до якого, 20 січня 2024 року було затримано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, під час особистого обшуку у останнього було виявлено та вилучено: мобільний телефон Xiaomi Redmi Model M20006C3LG, зрізи нігтьових пластин з пальців правої та лівої руки, а також змиви з обох рук та обличчя;
- протоколи отримання зразків для експертизи від 20 січня 2024 року, 26 січня 2024 року (т. 1, а.с. 89, 90, 91, 194), відповідно до яких, на підставі постанов прокурора від 20 січня 2024 року, 26 січня 2024 року (т. 1, а.с. 86, 193), у ОСОБА_9 було відібрано зразки відбитків пальців рук, змиви з рук та обличчя, зрізи нігтьових пластин та зразок крові;
- протокол огляду місця події від 22 січня 2024 року (т. 1 а.с. 139-164), відповідно до якого, слідчим, в присутності понятих, за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 16, у службовому приміщенні ОКЗ «Бюро Судово-медичної експертизи», було оглянуто поліетиленовий мішок чорного кольору, в якому знаходились речі ОСОБА_11 , а саме: чоботи чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, штани зеленого кольору, підштаники білого кольору, труси, ремінь чорного кольору, кофта білого кольору, майка сірого кольору, светр зеленого кольору. Вказані речі було оглянуто та зафіксовано наявність плям речовини бурого кольору;
- протокол огляду від 02 лютого 2024 року з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 200-202), відповідно до якого, слідчим, в присутності понятих, у службовому приміщенні №310 ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, було оглянуто речовий доказ, а саме ніж, який був вилучений 20 січня 2024 року за адресою: м. Дніпро, вул. Полкова, буд. 11. В ході огляду ножа було зроблено змив речовини бурого кольору з лезу та рукояті ножа;
А також, на покази свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_24 та висновки судових експертиз № 333м від 19 лютого 2024 року, № 333м/165-Е від 19 лютого 2024 року, № 192/306-БД від 29 лютого 2024 року, № 261/404-БД від 27 лютого 2024 року, № 260/403-БД від 27 лютого 2024 року, № 193/307-БД від 29 лютого 2024 року, № 190/304-БД від 29 лютого 2024 року, № 262/405-БД від 27 лютого 2024 року, № 218/339-БД від 04 березня 2024 року, № 219/340-БД від 04 березня 2024 року, № 235/МК від 12 березня 2024 року, № СЕ-19/104-24/5227-Д від 07 лютого 2024 року, № СЕ-19/104-24/5225-Д від 06 лютого 2024 року, № 82 від 14 лютого 2024 року, № 500/806-БД від 28 березня 2024 року.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність і допустимість, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями вважав, що ОСОБА_9 19 січня 2024 року наніс ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді трьох колото-різаних ран на шиї, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження тяжкого ступеню тяжкості, та які призвели до настання смерті ОСОБА_11 та перебувають у прямому причинному зв'яку з настанням смерті.
Водночас, в порушення вимог ст. ст. 410, 411 КПК України, суд першої інстанції провів неповний судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, ухвалив рішення, яке не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, тобто, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, та навів висновки у судовому рішенні, що містять істотні суперечності.
Одним із важливих кроків у стратегії інтеграційного розвитку та впровадження міжнародних стандартів судочинства в правову систему України було закріплення законодавцем у КПК України положення про необхідність доведення вини особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що судом першої інстанції не встановлені ознаки спрямованості умислу, мотиву дій та мети ОСОБА_9 , тобто не розкрита об'єктивна та суб'єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків; вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.
Суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи обвинуваченого щодо його невинуватості, оскільки він під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду пояснив, що він 19 січня 2024 року дійсно був на місці пригоди у світлий час доби у будинку потерпілого, там вони ремонтували бензопилу та в процесі її ремонтування ОСОБА_11 поранив долонь і краплі крові останнього могли потрапити на його одяг та черевик. Його каплі крові могли знаходитись на одежі, оскільки цей одяг був його робочим. Ніж він брав для того, щоб відкрити пляшку коньяку і тому на ньому залишились його відбитки пальців. Також наголошував на тому, що мотиву на вбивство потерпілого ОСОБА_11 у нього не було.
Забезпечення права на захист є однією із основних засад судочинства, визначених ч. 3 ст. 123 Конституції України, та однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України. Дане право конкретизовано в ст. 20 КПК України.
Крім того, право на захист також передбачено і Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в п. с) ст. 3 зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
За таких обставин доводи в апеляційній скарзі захисника про те, що під час судового розгляду суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі й порушення право на захист, відповідають матеріалам провадження, а тому заслуговують на увагу.
Крім того, доводи захисника, щодо неналежної перевірки судом першої інстанції як обставин справи і показів ОСОБА_9 так і мотиву вбивства потерпілого ОСОБА_11 є слушними виходячи з наступного.
Суд першої інстанції як належний допустимий доказ, який беззаперечно свідчить про вчинення ОСОБА_9 в основу свого вироку висновок судово-медичного експерта але належним чином не перевірив похідні яким чином та при яких обставинах могла потрапити кров ОСОБА_11 на одяг та черевик ОСОБА_9 , що можливо було встановити лише шляхом проведення слідчого експерименту, для перевірки його весії, що під час апеляційного розгляду провести неможливо.
Крім того, судом першої інстанції не встановлено мотив оскільки як стверджував ОСОБА_9 так і потерпілий ОСОБА_7 , що жодних конфліктів між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не було.
Відповідно до матеріалів, які маються в кримінальному провадженні дані про особу ОСОБА_9 він характеризуються з позитивної сторони, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, алкогольні напої, наркотичні чи інші психотропні речовини не вживає, ніколи не порушував громадський порядок та правила співжиття з сусідами.
Таким чином дані обставини не можливо усунути під час апеляційного розгляду, а тому у відповідності до ст.415 КПК України, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, визначених приписами ст.7 цього Кодексу, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду слід скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Що стосується доводів та посилань захисника ОСОБА_8 на неправильну оцінку доказів і недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому досудовим розслідуванням злочину, то вони підлягають перевірці під час нового судового розгляду одночасно з перевіркою правильності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин провадження, під час якою необхідно перевірити і доводи прокурора викладені в поданій ним апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань учасників процесу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як видно з матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_9 перебуває під вартою з 20 січня 2024 року.
Крім того, беручи до уваги усталену практику ЄСПЛ (зокрема, рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16.10.2014) щодо неприпустимості тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_9 , з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки останній не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим обвинуваченням, а також незаконного впливу на свідків, ураховуючи особливості апеляційного розгляду, передбачені главою 31 КПК та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду та вирішення цього питання в межах процедури апеляційного перегляду, апеляційний суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_9 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом першої інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 417 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2025 року за ч. 1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_9 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до проведення судом першої інстанції попереднього підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4