Провадження № 11-кп/803/3101/25 Справа № 175/2574/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042240000009 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Шевченкове Конотопського району Сумської області, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді стрільця-снайпера 4 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не маючого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, в строк покарання призначеного ОСОБА_8 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 07 січня 2025 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом, солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її в посаді стрільця-снайпера 4 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти в/ч НОМЕР_1 , 07.01.2025 приблизно о 03:00 год., перебував в стані алкогольного сп'яніння у вітальній кімнаті будинку, за місцем свого фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 разом із зареєстрованим за цією ж адресою потерпілим ОСОБА_9 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_9 , в ході якого у нього виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_9 , 07.01.2025 приблизно о 03:05 год., перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 та побачивши, що внаслідок вживання алкоголю ОСОБА_9 лежав на дивані, ОСОБА_8 зі столу на кухні взяв у праву руку кухонний ніж із пластиковою ручкою та наблизився до дивану, де на правому боці лежав потерпілий. Тримаючи ніж у правій руці ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що нанесення ударів у життєво-важливі органи є небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані органи життєзабезпечення людини та бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, знаходячись в безпосередній близькості, стоячи обличчям над ОСОБА_9 , лезом ножа наніс колото-різане поранення ділянки верхнього плечового поясу на передньо-зовнішній поверхні правого плечового суглобу, із ушкодженням м'язів, сухожилків та правої підключичної вени з крововиливами у оточуючі м'які тканини за ходом ранового каналу, що перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та призвели до настання смерті; колото-різані непроникаючі поранення правої задньо-бічної поверхні шиї із ушкодженням жирової клітковини та м'язів; різане поранення потиличної ділянки праворуч із ушкодженням жирової клітковини, темно-червоні крововиливи у оточуючі м'які тканини в проекції вказаних поранень, а також перелом тіла грудини між прикріпленням 3 та 4 пари ребер, та переломи 4-6 ребер ліворуч по передній пахвовій лінії, із слабко вираженими вогнищевими крововиливами в м'яких тканинах навколо них, синці грудної клітини, внаслідок чого, того ж дня 07.01.2025, перебуваючи в лежачому положенні на дивані в приміщенні вітальні будинку АДРЕСА_2 потерпілий помер від колото-різаного поранення ділянки верхнього плечового поясу праворуч, із ушкодженням правої підключичної вени, яке ускладнилося гострою крововтратою.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вбивство.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник обвинуваченого в своїй апеляційній скарзі просить вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України в частині призначеного йому покарання - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винним обвинуваченого ОСОБА_8 та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого, який за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Судом першої інстанції призначене покарання є занадто суворим, зокрема сторона захисту вказує, що судом не враховано характеризуючи особу обвинуваченого дані, який не має судимості, неодружений, є військовослужбовцем за мобілізацією, має поранення, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Також, на думку захисника суд першої інстанції не врахував щире каяття обвинуваченого та активне сприяння ОСОБА_8 у розкритті злочину, яка на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду справи судом першої інстанції та відсутність з боку потерпілого претензій матеріального та морального характеру.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор проти апеляційної скарги захисника заперечував, просив залишити її без задоволення.
Потерпіла надала суду заяву про розгляд справи без її участі та залишила вирішення питання про задоволення апеляційної скарги на розсуд суду.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні просили апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити з підстав та мотивів викладених в ній.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляційної скарги, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація її дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_8 та на кваліфікацію її дій, невиявлено.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Згідно з вимогами ст. ст. 65, 69 КК України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. При цьому, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією кримінального закону, або перейти до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного у санкції статті. При призначенні покарання, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви скоєння особою кримінального правопорушення, її ставлення до скоєного та поведінку після вчинення злочину.
Виходячи з положень ст. 50 КК України рішення суду про призначення покарання, повинно досягати мети виправлення та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так й іншими особами.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд першої інстанції, із дотриманням закладених у зазначеній нормі закону завдань, провів стосовно ОСОБА_8 повний та неупереджений судовий розгляд, вимог кримінального процесуального законодавства України дотримався.
Так, суд першої інстанції на підтвердження доведеності вини ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України посилався на досліджені в ході судового провадження докази, а саме: рапорт помічника чергового ЧЧ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , згідно якого 07.01.2025 о 03:19 надійшло повідомлення зі служби 102, згідно якого заявник ОСОБА_11 повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 в будинку лежить ОСОБА_12 , якого начебто хтось вбив; протокол огляду місця події від 07.01.2025 із схемою до нього; протокол огляду трупа від 07.01.2025; лікарське свідоцтво про смерть №69м від 07.01.2025; протокол слідчого експерименту від 07.01.2025 та 08.01.2025.
А також, висновки судово-медичного експерта №69м від 23.01.2025, №56-Е від 24.01.2025, №684/781-БД від 18.02.2025 та висновок судово-психіатричного експерта №78-к від 19.02.2025.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність і допустимість, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями дійшов обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_8 07 січня 2025 року приблизно о 03:00 год., лезом ножа наніс колото-різане поранення ділянки верхнього плечового поясу на передньо-зовнішній поверхні правого плечового суглобу, із ушкодженням м?язів, сухожилків та правої підключичної вени з крововиливами у оточуючі м?які тканини за ходом ранового каналу, що перебуває у прямому причинному зв?язку з настанням смерті та стосовно до живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та призвели до настання смерті; колото-різані непроникаючі поранення правої задньо-бічної поверхні шиї із ушкодженням жирової клітковини та м?язів; різане поранення потиличної ділянки праворуч із ушкодженням жирової клітковини, темно-червоні крововиливи у оточуючі м?які тканини в проекції вказаних поранень, а також перелом тіла грудини між прикріпленням 3 та 4 пари ребер, та переломи 4-6 ребер ліворуч по передній пахвовій лінії, із слабко вираженими вогнищевими крововиливами в м?яких тканинах навколо них, синці грудної клітини, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції повністю дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону щодо призначення покарання.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, при призначенні ОСОБА_8 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, характер кримінального правопорушення, яке пов'язано із злочинами проти життя та здоров'я особи та виразилось у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині та правильно врахував суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень.
Належно прийняв до уваги дані про особу ОСОБА_8 , який раніше не судимий, неодружений, у вчиненому розкаюється, є військовослужбовцем за мобілізацією, має поранення, у лікаря нарколога чи психіатра на обліку не перебуває, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має.
Обставини, які б у відповідності до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченій - судом першої інстанції не встановлено.
А тому, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів сторони захисту про те, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано всі обставини, які пом'якшують покарання та надано підстави для застосування мінімального покарання передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Тож, враховуючи, що при ухваленні вироку судом першої інстанції дотримані вимоги кримінального закону України, та призначене покарання ОСОБА_8 , яке відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та даним про його особу, призначене судом першої інстанції ОСОБА_8 покарання є достатньо обґрунтованим та переконливим, а відповідно правильним.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції - залишенню без змін.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4