Провадження № 22-ц/803/10137/25 Справа № 212/5700/23 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.,
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтерсах якої діє адвокат Макаренко Олександр Юрійович, на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року, постановлену суддею Кзловим Д.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення 25 серпня 2025 року,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 заернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Просив суд усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 у вихованні та вільному спілкуванні батька з дітьми - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, встановивши наступний порядок систематичних побачень з дітьми без присутності матері дітей:
-кожного тижня з 19 год 00 хв п'ятниці до 19 год 00 хв неділі за місцем проживання батька з можливістю залишати дітей в нічний час доби за місцем проживання батька та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей;
-щорічне спільне проживання та/чи відпочинок батька з ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 за місцем мешкання ОСОБА_1 з можливістю поїхати із дітьми на відпочинок в санаторії, туристичні та оздоровчі бази в межах України з дотриманням вимог безпеки, пов'язаних з недопущенням перебування дітей в місцях проведення воєнних дій, на безперервний строк не менше ніж два тижні;
-кожного року з 12 год 00 хв до 17 год 00 хв у святкові дні (01 січня - Новий рік; 25 грудня - Різдво Христове; 08 березня - Міжнародний жіночий день; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; 14
жовтня - День захисників і захисниць України), а також у день народження
батька - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання ОСОБА_1 , та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку
дітей;
- щорічне спільне святкування днів народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_4 (01 листопада) тривалістю п'ять годин у денний час доби з узгодженням конкретного проміжку часу з матір'ю дітей, за місцем проживання батька та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей;
-щоденне не обмежене спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засобами телефонного, поштового, електронного, відео та інших засобів зв'язку;
-відвозити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заняття та/чи в позашкільні навчальні заклади (на тренування та заняття в спортивних, творчих секціях), супроводжувати дітей після закінчення занять до місця їх проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у вихованні дітей, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, задоволений частково.
Усунено перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у вихованні та вільному спілкуванні батька з дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми, які проживають з ОСОБА_2 .
Встановлено наступний порядок систематичних побачень батька з дітьми із дотриманням режиму дня, харчування, догляду та лікування дітей, а також протягом перших шести місяців з дня набуття чинності рішення суду у присутності матері дітей, ОСОБА_2 , а в подальшому зі спливом шестимісячного строку - без присутності ОСОБА_2 :
- кожної неділі на період з 11-00 год. до 17:00 год. за місцем проживання батька та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щорічне спільне святкування 1 січня (Новий рік), 25 грудня (Різдво Христове), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 28 червня (День Конституції України), 24 серпня (День незалежності України), 14 жовтня (День захисників і захисниць України), а також день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) тривалістю 3 (три) години в денний час доби, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір'ю дітей, за місцем проживання ОСОБА_1 та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щорічно спільне святкування днів народження ОСОБА_3 (07 грудня) та ОСОБА_4 (01 листопада) тривалістю 3 (три) години в денний час доби, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір'ю дітей, за місцем проживання ОСОБА_1 та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля й відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щоденне не обмежене спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - Кетрін засобами телефонного, поштового, електронного, відео та інших засобів зв'язку;
- відвозити дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно їх графіку та згоди, на заняття та/чи в позашкільні навчальні заклади (на тренування та заняття в спортивних, творчих секціях), та супроводжувати дітей (після закінчення занять) до місця їх проживання.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року змінено шляхом виключення з мотивувальної частини рішення суду посилання на вчинення позивачем домашнього насильства та встановлення поведінки ОСОБА_1 , яка вплинула на стан малолітнього ОСОБА_3 та мала негативні наслідки. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаренко О.Ю., залишено без задоволення. Рішення Жовневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року, у незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року залишено без змін.
У серпні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин О.В., звернулась до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій послалася на необхідність роз'яснення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпроетровської області від 13 червня 2024 року, зазначивши, що між сторонами виник спір щодо порядку виконання рішення з наступних підстав.
Батько дітей не виконував рішення, оскільки впродовж більше 6-ти місяців взагалі не спілкувався з дітьми. Але зі спливом вказаного терміну з моменту набрання рішенням законної сили почав вимагати забезпечити йому спілкування з дітьми без присутності матері, проти чого мати заперечує, оскільки діти не почали сприймати свого батька як безпечного дорослого, між дітьми та батьком не утворився сталий психоемоційний зв'язок, діти його бояться.
Батько наполягає, що право вибору місця спілкування з дітьми належить лише йому й погоджувати місце спілкування з матір'ю він не бажає.
Діти не бажають спілкуватися з батьком.
Посилається, що мотивуючи прийняте рішення суд зазначив наступне:
«…враховуючи вік дітей, їх психоемоційний стан, прив'язаність до матері, виходячи із якнайкращих інтересів дітей, задля забезпечення безпечних умов спілкування дітей із батьком таке спілкування на думку суду на початковому етапі слід проводити саме у присутності матері дітей ОСОБА_2 .
В цьому сенсі сід також врахував, що за висновком експерта №3953-23 малолітній ОСОБА_5 не сприймає свого батька як безпечного дорослого. Таким чином, на підставі переліченого та враховуючи вік дітей, їх психоемоційний стан, прив'язаність до матері, виходячи із якнайкращих інтересів дітей, задля забезпечення безпечних умов спілкування дітей із батьком таке спілкування на думку суду на початкуковому етапі слід проводити саме у присутності матері дітей ОСОБА_2 ….
Отже, на переконання суду слід визначити спілкування батька із дітьми у присутності матері (протягом перших шести місяців) наступним чином: кожної неділі на період з 11-00 год. до 17-00 год. за місцем проживання батька та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання.»
Посилається, що сторонам незрозуміло як виконувати рішення в разі відсутності поліпшення психоемоційного стану дітей по відношенню до їх батька, не сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та за відсутності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком і чи є можливим у такому випадку, спілкування батька ОСОБА_1 з дітьми без присутності матері ОСОБА_2 .
Таке роз'яснення необхідне для того, щоб: по-перше яким чином необхідно визначати чи завдасть спілкування батька з дітьми без присутності матері шкоду інтересах дітей чи встановлений психоемоційний зв'язок з батьком. Тобто не зрозуміло як діяти сторонам, якщо встановленого судом шестимісячного терміну виявилося недостатньо, зокрема, і внаслідок невиконання батьком рішення суду після набрання ним чинності, для формування у дітей сприйняття свого батька як безпечного дорослого, щоб між батьком та дітьми утворився сталий психоемоційний зв'язок.
Також вважає необхідним роз'яснити, яким чином та хто повинен визначати психоемоційний стан дітей у відношенні батька, не сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та відсутність чи наявність сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком.
Крім того, на думку заявника, потребує роз'яснення як виконувати рішення, якщо батьком продовж більше ніж пів року з дати набрання судовим рішенням законної сили взагалі не спілкувався з дітьми, чи є в такому випадку виконання судового рішення в частині спілкування батька з дітьми у тому числі і у світкові дні, без присутності матері через 6 місяців після набрання законної сили. З якого часу в такому випадку слід відраховувати 6-тимісячний термін спілкування батька з дітьми лише у присутності матері. Також слід роз'яснити, чи в цей 6-тимясчний термін враховується час, коли при примусовому виконанні рішення діти відмовлялися спілкуватися з батьком, внаслідок чого такого спілкування фактично не відбулося чи в такому випадку не можна вважати, що відбувалося спілкування батька з дітьми.
Також зазначає, що потребує роз'яснення наступне. Оскільки в рішенні визначено, що спілкування батька з дітьми впродовж перших 6 місяців можливо лише в присутності матері, то чи означає це, що супроводження батьком дітей на заняття та в позашкільні навчальні заклади і секції є можливим продовж перших 6-ти місяців після набрання рішенням законної сили лише в присутності матері дітей за умови поліпшення психоемоційного стану дітей і відношенні до батька, сприйняття дітьми с вого батька як безпечного дорослого та за наявності психоемоційного зв'язку між батьком та дітьми після 6 місяців спілкування батька з дітьми.
Чи означає те, що в разі відсутності поліпшення психоемоційного стану дітей у відношенні до батька, не сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та за відсутності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, спілкування баьбка з дітьми без присутності матері є неможливим.
Також потребує роз'яснення, чи зобов'язаний батько виконувати рішення суду, тобто чи покладений на нього судом обов'язок виконувати свох батьківські права у визначений рішенням спосіб та у визначеному порядку, та з якого часу він повинен був почати виконувати рішення суду - з моменту набрання рішенням суду законної сили чи будь-якого іншого часу на свій розсуд.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин О.В., про роз'яснення рішення по справі № 212/5700/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у вихованні дітей, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, задоволено.
Роз'яснено рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року по справі № 212/5700/23.
Роз'яснено, що виконання рішення суду від 13.06.2024 року в частині спілкування батька з дітьми без присутності матері після спливу 6 місяців після набрання законної сили рішенням, за який діти фактично не спілкувались із батьком на протязі цих шести місяців у присутності їх матері, буде порушенням прав дітей, оскільки у такому випадку слід дотримуватися спілкування батька, ОСОБА_1 , з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у присутності їх матері, ОСОБА_2 .
Роз'яснено, що шестимісячній термін, визначений судом в рішенні від 13.06.2024 року, необхідно відраховувати в даному випадку з моменту початку фактичного спілкування батька, ОСОБА_1 , з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у присутності матері, ОСОБА_2 , враховуючи думку дітей в частині примусового виконання рішення суду протягом даного періоду часу.
Роз'яснено, що після закінчення такого 6-тимісячного терміну та при відсутності згоди сторін щодо психоемоційного стану дітей у відношенні до батька, а також відсутності згоди щодо наявності у дітей сталого психоемоційного зв'язку із батьком, то сторони чи державний виконавець мають залучити відповідного фахівця в галузі психології для дотримання прав дітей, щоб унеможливити порушення прав ОСОБА_6 та Гарольд-Роберт.
Роз'яснено, що за умови поліпшення психоемоційного стану дітей у відношенні до їх батька, сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та наявності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, що може бути підтверджене висновками відповідних спеціалістів, слід проводити спілкування батька з дітьми без присутності матері.
Роз'яснено, що в разі відсутності поліпшення психоемоційного стану дітей у відношенні до свого батька ОСОБА_1 , не сприйняття дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свого батька як безпечного дорослого та за відсутності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, то після сплину 6-місячного терміну фактичного спілкування батька з дітьми - спілкування батька з дітьми без присутності матері є неможливим.
Роз'яснено, що в частині вибору альтернативного варіанту щодо місць спілкування батька з дітьми, за місцем проживання батька чи у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля й відпочинку, вимагається наявність спільної згоди обох батьків, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо місця спілкування батька з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як на протязі 6-місячного терміну спілкування батька з дітьми в присутності матері, так й поза таким 6-місячним терміном, враховуючи також думку дітей з цього приводу.
Роз'яснено, що супроводження батьком дітей на заняття та в позашкільні навчальні заклади й секції є можливим впродовж перших 6-ти місяців після набрання рішенням законної сили лише в присутності матері дітей до поліпшення психоемоційного стану дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відносно до батька ОСОБА_1 , та налагодження між ними сталого психоемоційного зв'язку, а понад 6-місячний термін - без присутності матері за умови поліпшення психоемоційного стану дітей відносно батька та за наявності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, що може бути підтверджене висновками відповідних спеціалістів.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаренко О.Ю., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин О.В., про роз'яснення рішення по сплаві № 212/5700/23 відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наведені адвокатом Амельчишиним О.В., який діяв в інтересах ОСОБА_2 доводи та обставини для роз'яснення судового рішення не є підставми для його роз'яснення в розумінні ст. 271 ЦПК України.
В рішенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року чітко та зрозуміло встановлено умови систематичних побачень ОСОБА_1 із своїми дітьми, в тому числі і срок, зі спливом якого батько може бачитися з дітьми без присутності матері. Доводи заявника про те, що батько дітей ОСОБА_1 нібито не виконував рішення суду, оскільки продовж більше шести місяців взагалі не спілкувався з дітьми, не заслуговують на увагу під час розгляду заяви про роз'яснення рішення, з огляду на те, що під час роз'яснення рішення суд не міг встановлювати ці обставини самостійно.
З моменту відкриття виконавчого провадження, яке було відкрито лише 01 травня 2025 року і не залежало від волі ОСОБА_1 , дії останнього були направлені лише на те, щоб мати змогу забезпечити собі можливість спілкуватися з дітьми. З моменту відкриття виконавчого провадження від належно дотримується виконання рішення та в рамках виконавчого провадженн, кожнох неділі, за виключенням тих днів коли відбуважться відкладення виконавчих дій з об'єктивних підстав) приїздить за місцем мешкання дітей для виконання рішення суду. Наголошує, що головною підставою для звернення ОСОБА_1 до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду стало те, що мати дітей ОСОБА_2 у добровільному порядку та самостійно не виконувала рішення суду та порушувала права ОСОБА_1 як батька дітей.
Доводи заяви про роз'яснення рішення суду зводяться до встановлення нових фактів, які не були предметом судового розгляду та, в більшій мірі, направлені на фактичну зміну рішення. Суд в оскаржуваній ухвалі вказані доводи підтримав, та роз'яснив мотиви ухваленого рішення Жовтневого районного суду мсіта Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024року у справі № 212/5700/23 шляхом його зміни, що в свою чергу суперечить вимогам ст. 271 ЦПК України.
Зазначає, що роз'яснюючи рішення в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції вказав, що шестимісячний термін, визначений судом в рішенні від 13.03.2024 року необхідно відраховувати в даному випадку не з дати набрання судовим рішенням законної сили, а з моменту початку фактичного спілкування батька з дітьми, що відповідатие якнайкращим інтересам дітей, враховуючи також думку дітей в частині примусового виконання такого судового рішення протягом даного періоду часу. При цьому на підставі наведеного вмотивування для полегшення проходження такої адаптації дітей потрібно залучення їх матері впродовж перших 6-ти місяців спілкування дітей із батьком, яка виступатиме, у свою чергу, гарантом того, що при налагодженні стосунків між дітьми та батьком не будуть порушуватись права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки дітям необхідний час для подальшого належного сприйняття свого батька та для утворення між ними сталого психоемоційного зв'язку. Отже, внаслідок наведеного вмотивування суд роз'яснює, якщо визначеного судом шестимісячного терміну з моменту набуття рішенням чинності виявилося недостатньо, зокрема, внаслідок невиконання батьком рішення суду після набрання цим рішенням чинності протягом перших шести місяців, то для сприйняття дітьми ОСОБА_1 , як свого батька, та утворення між батьком й дітьми сталого психоемоційного зв'язку слід дотримуватися шести місячного терміну фактичного спілкування батька з дітьми у присутності їх матері.»
Однак, роз'яснюючи таким чином рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року в справі № 212/5700/23, суд оскаржуваною ухвалою, фактично змінив резолютивну частину рішення, змінивши формулювання «протягом перших шести місяців з дня набуття чинності рішення суду» на формулювання «шестимісячній термін, визначений судом в рішенні від 13.06.2024 року, необхідно відраховувати в даному випадку з моменту початку фактичного спілкування батька, ОСОБА_1 , з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у присутності матері, ОСОБА_2 , враховуючи думку дітей в частині примусового виконання рішення суду».
Також судом в оскаржуваній ухвалі встановлюються обставини, які можуть мати місце вже після винесення рішення. А саме, «після закінчення такого 6 тимісячного терміну та при відсутності згоди сторін щодо психоемоційного стану дітей у відношенні до батька, а також відсутності згоди щодо наявності у дітей сталого психоемоційного зв'язку із батьком, то сторони чи державний виконавець мають залучити відповідного фахівця в галузі психології для дотримання прав дітей, щоб унеможливити порушення прав ОСОБА_6 та Гарольд-Роберт, враховуючи, що сторони не мають відповідних знань у галузі психології. … При цьому слід роз'яснити, що саме з початку фактичного спілкування батька з дітьми, Гарольд-Роберт та ОСОБА_6 , у присутності їх матері повинен відраховуватися визначений судом шести місячний термін. Крім того суд роз'яснює, що за умови поліпшення психоемоційного стану дітей у відношенні до їх батька, сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та наявності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, що може бути підтверджене висновками відповідних спеціалістів, слід проводити спілкування батька з дітьми без присутності матері».
В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що при наявності в судовому рішенні альтернативного варіанту щодо місць спілкування батька з дітьми, за місцем проживання батька та у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку, це вимагає наявності спільної згоди обох батьків щодо місця спілкування батька з дітьми та роз'яснив, що супроводження батьком дітей на заняття та позашкільні навчальні заклади й секції є можливим продовж перших шести місяців після набрання рішенням суду законної сили лише в присутності матері дітей до поліпшення психоемоційного стану дітей відносно батька. Тому заявник посилається, що роз'яснення рішення щодо необхідності спільної згоди обох батьків, фактично призвело до зміни рішення суду, що в порядку його роз'яснення є неприпустимим. В оскаржуваній ухвалі суд дійшов підстав для задоволення заяіви про роз'яснення рішення суду і фактично підмінив оскаржуваною ухвалою рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі № 212/5700/23 в частині узгодження місць спілкування батька з дітьми. Ініціюючи роз'яснення рішення суду представник ОСОБА_2 , адвокат Амельчишин О.В. фактично пояснює свою заяву незрозумілою для нього ситуацією пов'язаною з виконанням рішення, тобто, подаючи заяву, ставив питання про зміну рішення, оскільки сторонам незрозуміло як виконувати судове рішення, що є неприпустимим.
Зазначає, що труднощі, які виникли при виконанні судового рішення та про які зазначено заявником у заяві, не мали бути усунуті шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення.
Підсумовуючи вказує, що резолютивна частина рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у справі №212/5700/23 є чіткою і зрозумілою, двозначних висловів не містить, а тому прохання представника ОСОБА_2 , адвоката Амельчишина О.В. у заяві роз'яснити, як саме виконати зазначене рішення, фактично зводиться до внесення в текст рішення нових даних, тобто змін у його суть, а також намаганням суду встановити нові обставини, яких не існувало на момент винесення рішення.
Обставини, викладені в заяві представника ОСОБА_2 , адвоката Амельчишина О.В. про роз'яснення рішення суду, що на його думку ускладнюють виконання рішення суду, виникли після його ухвалення рішення та не були предметом судового розгляду, а отже, не могли бути і підставою для роз'яснення рішення, як помилково вважав суд.
Оскільки резолютивна частина рішення не викликає труднощів у її розумінні, а роз'яснення рішення суду не має на меті встановлення порядку його виконання, за наведених мотивів суд при винесенні ухвали про роз'яснення рішення, повинен був дійти висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Резолютивна частина рішення має вичерпні, чіткі і безумовні висновки по суті розглянутих вимог, рішення чітко і зрозуміло визначило спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні його малолітніх дітей, встановивши чіткий порядок спілкування батька з дітьми, а надання відповідей на інші питання, які виникають у процесі виконання рішення суду, не входить в компетенцію суду.
Постановляючи ухвалу від 25 серпня 2025 року в справі №212/5700/23 про роз'яснення рішення суду, суд фактично змінив своє рішення від 13 червня 2024 року у справі №212/5700/23, що в порядку його роз'яснення є недопустимим та фактично дав відповідь на нові та невирішені вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин О.В., посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року без змін.
Посилається, що питання, які були перелічені в заяві про роз'яснення судового рішення, виникли внаслідок недоліків судового рішення, яким можливість виникнення та вирішення вказаних питань не була передбачена. Тобто, пов'язуючи зміст резулятивної частини з настанням певних обставин, які викладені в мотивувальній частині, суд визначив лише те, як треба діяти в разі настання цих обставин, але не визначив, як треба діяти в разі ненастання цих обставин (не спілкування батька з дітьми впродовж 6-місяців з моменту набрання рішенням законної сили, не встановлення психоемоційного зв'язку між батьком та дітьми, не сприйняття останніми батька як безпечного дорослого, як треба погоджувати місця зустрічей, враховуючи наявність альтернативи з цього питання в рішенні суду, тощо). Зазначене і є недоліками судового рішення і зумовлює необхідність роз'яснення судового рішення з цих питань.
При цьому, апелянт у своїй скарзі не навів аргументів на спростування необхідності роз'яснення саме перелічених питань та не вказав яким чином, виходячи зі змісту судового рішення, ці питання потрібно вирішувати з врахуванням найкращих інтересів дітей, при виконанні судового рішення. Також не відповідає дійсності твердження апелянта в скарзі, що суд першої інстанції при роз'ясненні судового рішення начебто встановив якісь нові обставини і зокрема обставини виконання чи невиконання відповідного рішення суду батьком ОСОБА_1 . Будь-яких нових обставин суд першої інстанції не встановлював. Більш того, апелянт, посилаючись на те, що головною підставою звернення ОСОБА_1 до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, стало те, що мати дітей ОСОБА_2 , у добровільному порядку та самостійно начебто не виконувала рішення суду та порушувала права ОСОБА_1 , як батька дітей. Однак жодних доказів на підтвердження цього не надав. Наведене також не спростовує необхідності у роз'ясненні судового рішення та не має значення для роз'яснення судового рішення, так як суд не встановлював обставин виконання чи невиконання судового рішення. Не відповідає змісту оскаржуваної ухвали і твердження апелянта про те, що суд під час роз'яснення рішення, начебто намагається встановити обставини, щодо наявності або відсутності стресових ситуацій під час реалізації рішення суду. Таке твердження апелянта не відповідає дійсності, вказані обставини суд першої інстанції встановлював та враховував при постановленні рішення по суті справи, про що і зазначив в своїй ухвалі. Подальша інтерпретації апелянтом змісту ухвали суду першої інстанції не заслуговує на увагу, оскільки зводиться до цитування заяви про роз'яснення судового рішення та власного трактування апелянтом змісту оскаржуваної ухвали, яка не містить зміни резулятивної частини, так як містить роз'яснення про те, як треба розуміти та виконувати резулятивну частину судового рішення з врахуванням його мотивувальної частини.
В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи заяву про роз'яснення рішення суд мотивував своє рішення тим, що шестимісячний період є необхідним для адаптації дітей до нових умов, тобто спілкування у визначеному судом порядку та способі із їх батьком, то суд при постановленні рішення 13.06.2024 року визначаючи шести місячний термін часу з моменту набрання чинності судовим рішенням, фактично пов'язував його з безпосереднім періодом часу спілкування батька з дітьми впродовж перших 6-ти місяців.
Зважаючи на чутливість сімейних стосунків батьків із дітьми та неможливість їх врегулювання повною мірою рамками судового рішення, суд роз'яснив, що шестимісячній термін, визначений судом в рішенні від 13.06.2024 року необхідно відраховувати в даному випадку не з дати набрання судовим рішенням законної сили, а з моменту початку фактичного спілкування батька з дітьми, що відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, враховуючи також думку дітей в частині примусового виконання такого судового рішення протягом даного періоду часу.
При цьому на підставі наведеного вмотивування для полегшення проходження такої адаптації дітей суд зазначив про потребу залучення їх матері впродовж перших 6-ти місяців спілкування дітей із батьком, яка виступатиме, у свою чергу, гарантом того, що при налагодженні стосунків між дітьми та батьком не будуть порушуватись права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки дітям необхідний час для подальшого належного сприйняття свого батька та для утворення між ними сталого психоемоційного зв'язку.
Внаслідок наведеного вмотивування суд роз'яснив, якщо визначеного судом шестимісячного терміну з моменту набуття рішенням чинності виявилося недостатньо, зокрема, внаслідок невиконання батьком рішення суду після набрання цим рішенням чинності протягом перших шести місяців, то для сприйняття дітьми ОСОБА_1 , як свого батька, та утворення між батьком й дітьми сталого психоемоційного зв'язку слід дотримуватися шести місячного терміну фактичного спілкування батька з дітьми у присутності їх матері.
При цьому, після закінчення такого 6-тимісячного терміну та при відсутності згоди сторін щодо психоемоційного стану дітей у відношенні до батька, а також відсутності згоди щодо наявності у дітей сталого психоемоційного зв'язку із батьком, то сторони чи державний виконавець мають залучити відповідного фахівця в галузі психології для дотримання прав дітей, щоб унеможливити порушення прав ОСОБА_6 та Гарольд-Роберт, враховуючи, що сторони не мають відповідних знань у галузі психології.
Отже, суд зауважив, що без настання зазначених змін у стосунках дітей із батьком спілкування батька з дітьми без присутності матері є неможливим, оскільки це може зашкодити психоемоційному стану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , бо не відповідатиме найкращім інтересам таких дітей.
Також суд роз'яснив, що виконання судового рішення від 13.06.2024 року в частині спілкування батька з дітьми без присутності матері після спливу 6 місяців після набрання законної сили рішенням, за який діти не бачились та не спілкувались із батьком на протязі цих шести місяців у присутності їх матері, буде порушувати права дітей, що було встановлено судовим рішенням по справі № 212/5700/23.
При цьому, судом роз'яснено, що саме з початку фактичного спілкування батька з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у присутності їх матері повинен відраховуватися визначений судом шести місячний термін.
Крім того, суд роз'яснив, що за умови поліпшення психоемоційного стану дітей у відношенні до їх батька, сприйняття дітьми свого батька як безпечного дорослого та наявності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, що може бути підтверджене висновками відповідних спеціалістів, слід проводити спілкування батька з дітьми без присутності матері.
Також суд роз'яснив, враховуючи, що при наявності в судовому рішенні альтернативного варіанту щодо місць спілкування батька з дітьми, за місцем проживання батька та у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку, що це вимагає наявності спільної згоди обох батьків щодо місця спілкування батька з дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як на протязі 6-місячного терміну спілкування батька з дітьми в присутності матері, так й поза таким 6-місячним терміном, враховуючи також думку дітей з цього приводу, оскільки бажання одного з батьків щодо виховання дітей не може бути одноособовою чи пріоритетною по відношенню до позиції іншого з батьків. Інакше, особистий вибір та бажання одного з батьків без наявності їх спільної згоди порушуватиме положення ч. 1 ст. 157 СК України щодо вирішення питань виховання дітей батьками спільно та ч. 1 ст. 171 СК України щодо права дітей бути вислуханими батьками з питань, що стосуються її особисто та питань сім'ї.
Суд вважав за необхідне роз'яснити, що супроводження батьком дітей на заняття та в позашкільні навчальні заклади й секції є можливим впродовж перших 6-ти місяців після набрання рішенням законної сили лише в присутності матері дітей до поліпшення психоемоційного стану дітей відносно до батька та налагодження між ними сталого психоемоційного зв'язку, а понад 6-місячний термін - без присутності матері за умови поліпшення психоемоційного стану дітей відносно батька та за наявності сталого психоемоційного зв'язку між дітьми та батьком, що може бути підтверджене висновками відповідних спеціалістів.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без дотримання вимог закону.
Відповідно ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Отже, роз'яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Також зі змісту зазначеної статті вбачається, що роз'яснення судового рішення, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 24.07.2020 у справі №128/2734/17 роз'яснив, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Отже, законодавець визначив, що роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення у разі утруднення його виконання в примусовому порядку.
Крім цього, питання роз'яснення рішення суду (ст. 271 ЦПК України) слід відрізняти від питання встановлення способу і порядку виконання рішення суду (ст. 435 ЦПК України).
Із рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у даній справі (а.с. 141-148 т. 2), яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року змінено шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на вчинення домашнього насильства позивачем ОСОБА_1 та встановлення поведінки позивача ОСОБА_1 , яка вплинула на стан малолітнього ОСОБА_3 та мала негативні наслідки (а.с. 42-49 т. 2), постановою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у незміненій після апеляційного перегляду частині залишено без змін (а.с. 115-126 т. 3) та набрало законної сили, із заявою про роз'яснення якого звернувся заявник, вбачається, що таким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у вихованні дітей задоволено частково.
Усунено перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у вихованні та вільному спілкуванні батька з дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми, які проживають з ОСОБА_2 .
Встановлено наступний порядок систематичних побачень батька з дітьми із дотриманням режиму дня, харчування, догляду та лікування дітей, а також протягом перших шести місяців з дня набуття чинності рішення суду у присутності матері дітей, ОСОБА_2 , а в подальшому зі спливом шестимісячного строку - без присутності ОСОБА_2 :
- кожної неділі на період з 11-00 год. до 17:00 год. за місцем проживання батька та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щорічне спільне святкування 1 січня (Новий рік), 25 грудня (Різдво Христове), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 28 червня (День Конституції України), 24 серпня (День незалежності України), 14 жовтня (День захисників і захисниць України), а також день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) тривалістю 3 (три) години в денний час доби, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір'ю дітей, за місцем проживання ОСОБА_1 та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щорічно спільне святкування днів народження ОСОБА_3 (07 грудня) та ОСОБА_4 (01 листопада) тривалістю 3 (три) години в денний час доби, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір'ю дітей, за місцем проживання ОСОБА_1 та/або у закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля й відпочинку дітей, з подальшим поверненням дітей до їх постійного місця проживання;
- щоденне не обмежене спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - Кетрін засобами телефонного, поштового, електронного, відео та інших засобів зв'язку;
- відвозити дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно їх графіку та згоди, на заняття та/чи в позашкільні навчальні заклади (на тренування та заняття в спортивних, творчих секціях), та супроводжувати дітей (після закінчення занять) до місця їх проживання.
Тобто, рішення суду, зокрема його резолютивна частина у частині, про яку йдеться в заяві викладено чітко та подвійного тлумачення чи незрозумілостей, неточностей які б ускладнювали його реалізацію та могли б бути усунуті шляхом розяснення рішення суду, не містить.
Резолютивна частина рішення містить вичерпні висновки по суті вирішених позовних в имог, чітко та зрозуміло визначено спосіб участі батька у вихованні його дітей, встановлений чіткий порядок спілкування батька з дітьми. Надання відповідей на інші питання, які виникають у процесі виконання рішення суду до компетенції суду не входить.
Фактично у заяві про роз'яснення рішення суду не йдеться про вирішення питання незрозумілостей, неточностей, різночитання рішення суду, що набрало законної сили, заявник не вказав про будь-які неточності, незрозумілість, неоднозначність тлумачення рішення суду, що могло б бути усунуто шляхом роз'яснення його змісту.
В порушення приписів процесуального закону, суд в оскаржуваній ухвалі фактично змінив резолютивну частину рішення, змінивши формулювання «протягом перших шести місяців з дня набуття чинності рішення суду» на формулювання «шестимісяний термін визначений судом у рішенні від 13.06.2024 року необхідно враховувати в даному випадку з моменту початку фактичного спілкування батька ОСОБА_1 з дітьми». Також ініціюючи роз'яснення рішення суду, заявник фактично посилається на труднощі, пов'язані з виконанням рішення, що не є підставою для роз'яснення рішення суду. В оскаржуваній ухвалі суд вдається до аналізу нових обставин, які виникли після ухвалення рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровськаої області від 13 червня 2024 року і не були предметом розгляду справи.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаренко О.Ю., та погоджується з доводами апеляційної скарги щодо того, що наведені в заяві про роз'яснення рішення суду доводи та обставини не є підставою для роз'яснення рішення в розумінні ст. 221 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про роз'яснення постанови не ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаренко Олександр Юрійович, задовольнити.
Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Амельчишин Олег Валерійович, про роз'яснення рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: