Справа № 489/8718/25
Провадження № 1-кс/489/3035/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
10 листопада 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання слідчого СВ ВП №2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12025152040001124, за яким відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст.190 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2025,
встановив:
СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами шахрайським шляхом.
Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження зазначає, що 13.10.2025 невстановлена особа, з використанням електронно-обчислювальної техніки, за допомогою фішингового посилання, під приводом отримання грошової допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_1 , заволоділа коштами ОСОБА_5 з банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_1 на суму 18500 гривень, чим спричинено матеріальну шкоду на вказану суму.
З показань потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що 13.10.2025 приблизно о 13:00 год її чоловік ОСОБА_6 побачив повідомлення в месенджері «Вайбер» від користувача « ОСОБА_7 » з номером телефону НОМЕР_2 , в якому зазначалось про можливість отримання грошової допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_1 , та містилось відповідне посилання для отримання коштів. Також, два інших користувача « ОСОБА_8 » з номером телефону НОМЕР_3 , та « ОСОБА_9 » з номером НОМЕР_4 підтримали вказане повідомлення. Чоловік потерпілої, побачивши вказані повідомлення, вирішив отримати грошову допомогу. Перейшовши за посиланням, він ввів у відповідні поля реквізити банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відкритої на ім'я потерпілої. Після цього, він здійснив спробу увійти у мобільний застосунок банку потерпілої з її мобільного телефону для перевірки балансу рахунку, але у застосунку було вказано, що банківська картка заблокована. Побачивши це, чоловік потерпілої повідомив її про вказане. Разом вони пішли до відділення АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де співробітник банку повідомив їм про списання коштів потерпілої з відкритої на її ім'я банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_1 транзакцією на суму 18500 гривень. У зв'язку з цим, слідчий вважає, що з метою встановлення особи, яка може бути причетна до вчинення даного кримінального правопорушення, виникла необхідність в тимчасовому доступі до речей та документів, що перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися. Слідчий зазначив у клопотанні про проведення судового розгляду за його відсутності.
Керуючись ч.6 ст.9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст.7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого, а також за відсутності особи, у володінні якої знаходяться документи, згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Згідно зі ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: зокрема, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
В ході розгляду клопотання встановлено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке 14.10.2025 внесені до ЄРДР за №12025152040001124 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та проведеними слідчими діями не встановлено осіб, які могли вчинити вказане кримінальне правопорушення. Досудовим розслідуванням встановлено, що кошти з рахунку потерпілої списано після переходу за посиланням з повідомлення в месенджері «Вайбер» від користувача « ОСОБА_7 » про можливість отримання грошової допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, те, що невстановлена особа використовувала абонентський номер ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 не доведено жодними доказами. Про цей номер телефону зазначено лише в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_5 . Однак, на підставі чого потерпіла та орган досудового розслідування встановили зазначений номер телефону не вказано та відповідних доказів до клопотання не додано. За матеріалами, долученими до клопотання, неможливо ідентифікувати особу, якій належить вказаний телефонний номер.
Документи, тимчасовий доступ до яких просить надати слідчий, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України містять інформацію, що знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, а тому відносяться до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ст.39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікації зберігають і надають інформацію про з'єднання свого абонента у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КПК України, ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
Згідно з ч. 3 ст. 258 КПК України, спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що слідчим не підтверджено належність невстановленій особі, яка розмістила фішингове посилання, номера мобільного телефону, про надання дозволу на тимчасовий доступ до якого він просить, слідчий суддя дійшов висновку щодо відмови у задоволенні поданого клопотання.
Керуючись статтями 132, 163, 164, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до речей і документів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1