Справа №127/34943/25
Провадження №1-кс/127/13560/25
05 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника ювенальної поліції ОСОБА_7 ,
психолога ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу в рамках кримінального провадження №12025020010001437 від 03.11.2025 у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020010001437 від 03.11.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, діючи з корисливих мотивів, у невстановленому місці, в невстановлену дату та час, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), яку, впродовж певного часу, аж до моменту виявлення кримінального правопорушення, зберігав при собі з метою збуту.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин з метою збуту, 03 листопада 2025 року, близько 22 години 00 хвилин, незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), знаходячись неподалік будинку № 33, що по вулиці Праведників Світу у місті Вінниці, був зупинений працівниками ВКП Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та на запитання про наявність при собі заборонених речей, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини, будуть викриті працівниками поліції, повідомив, що у нього наявні заборонені речовини, які він зберігає з метою подальшого збуту.
Надалі, 03.11.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та під час проведення особистого обшуку вилучено 14 (чотирнадцять) згортків з клейкої стрічки червоного кольору, в кожному з яких містилися поліетиленові пакети із вмістом невідомих речовин.
Згідно висновку експерта в наданій на експертизу таблетці, масою 0,3170 г., міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) масою 0,1486 г.
Згідно висновку експерта в наданій на експертизу таблетці, масою 0,1648 г., міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) масою 0,1011 г.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Маткейків, Барського району, Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий, якому 04.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме:
- витягом з ЄРДР;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.11.2025;
- протоколом допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
- висновком експерта;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто у вчиненні злочину, який відповідно до ч. 5 ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.
Окрім того, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
1) переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, в нього відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи;
2) незаконного впливу підозрюваного на свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. ОСОБА_4 матиме можливість здійснювати на них відповідний незаконний вплив;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неповнолітній ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, що у свою чергу, відповідно до діючого кримінального законодавства, кваліфікується як злочин.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) застава, оскільки підозрюваний не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, беручи до уваги вимоги зазначені у Конвенції ООН та особу неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 , його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, те, що він вчинив умисний тяжкий злочин, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як домашній арешт у певну пору доби.
На підставі викладеного, слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні питання про застосування наведеного запобіжного заходу не заперечували щодо задоволення даного клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення даного клопотання. На запитання суду повідомив, що він неповнолітній, не судимий, групи інвалідності не має, студент Барського професійного будівельного ліцею, офіційно не працює, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020010001437 від 03.11.2025, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника та законного представника, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , неповнолітній, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, проте, не судимий, групи інвалідності не має, студент Барського професійного будівельного ліцею, офіційно не працює, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрювана особа обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, враховуючи тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , наявний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Також враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , наявний ризик незаконного впливу свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи без запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що свідчить про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочини по якому оголошено підозру, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що з метою забезпечення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також з метою запобіганню ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
З огляду на вказане, суд враховує вимоги статті 181 КПК України та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід буде достатнім для попередження ризиків, реальність існування яких доведено прокурором в судовому засіданні.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 04.11.2025 затримано в порядку ст. 208 КПК України, однак пунктом 2 ч. 3 ст. 202 КПК України передбачено, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про негайне звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду та його слід зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 186, 193, 196, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , в проміжок часу з 22:00 години до 06:00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 січня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 січня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя