Провадження № 22-ц/803/10937/25 Справа № 212/11421/25 Суддя у 1-й інстанції - Зімін М.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідачі Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», Наглядова рада Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов Михайло Петрович, на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 жовтня 2025 року, яку постановлено суддею Зіміним М.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст ухвали складено 01 жовтня 2025 року,
У вересні 2025 року адвокат Храмов М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», АТ «Криворізька теплоцентраль», Наглядової ради АТ «Криворізька теплоцентраль» про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на посаді.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», АТ «Криворізька теплоцентраль», Наглядова рада АТ «Криворізька теплоцентраль» про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на посаді повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов М.П., не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її постановленою в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та, як наслідок, неправильним застосуванням норм матеріального права, тому просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обрунтована тим, що зазначення в ордері, що правова допомога надається у «судах України», є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат Храмов М.П. уповноважений надавати правову допомогу позивачці та представляти її інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагається уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб'єктної юрисдикції судів.
Крім того, вважає, що суд першої інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, які є нерелевантними у спірних відносинах, та дійшов помилкового висновку про ненадання доказів на підтвердження права на підписання та подання позовної заяви адвокатом Храмовим М.П.
Від Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє адвокат Лєвєнцов Д.С., надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюз наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що на підтвердження повноважень адвоката Храмова М.П. на подачу позовної заяви до суду подано ордер серії АЕ № 1416750 від 28 серпня 2025 року.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, дійшов висновку, що повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 адвокатом Храмовим М.П. саме у Покровському районному суді міста Кривого Рогу наданий ордер не містить, будь-якого іншого документа до позовної заяви не додано.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 Положення № 41 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до пункту 9 Положення № 41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити і серед іншого, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).
Тобто, занадто вузьке тлумачення вимоги до ордеру адвоката, як-то «назва органу», породжує надмірний формалізм та негативно впливає на реалізацію позивачем своїх прав на судовий захист, адже вказівка у наданому ордері на те, що адвокат діє в інтересах клієнта у «судах України будь-якої інстанції та спеціалізації, в тому числі у місцевих, апеляційних, касаційних судах…» дає змогу встановити і судову інстанцію як місце здійснення діяльності адвоката, і юрисдикцію суду.
Варто зауважити, що Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Тож, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, адже її висновки стосуються Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, яке втратило чинність з 12 квітня 2019 року, у зв'язку з набранням чинності Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Рада адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Районний суд не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18до спірних правовідносин, не врахував норм нової редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про повернення позовної заяви позивачеві.
Подібного висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 18 квітня 2025 року у справі № 340/1171/24.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали суду про повернення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, які призвели до постановлення помилкової ухвали суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
З урахуванням того, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви, ухвала Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 жовтня 2025 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов Михайло Петрович,задовольнити.
Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 жовтня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий
Судді