Провадження № 22-ц/803/10393/25 Справа № 212/5357/25 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Бондар Я.М. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 серпня 2025 року у цивільній справі № 212/5357/25 за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією,
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 серпня 2025 року позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за користування тепловою енергією в розмірі 22982,72 грн, за абонентське обслуговування в розмірі 288,96 грн, з 3% річних в розмірі 1828,30 грн, з інфляційних втрат в розмірі 6440,96 грн, з пені 470,26 грн, а загалом - 32011,20 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 2423,89 грн, у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 серпня 2025 року у цивільній справі № 212/5357/25 залишено без руху через несплату судового збору у розмірі 4542,00 грн.
20 жовтня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання в якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 серпня 2025 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що предмет даного спору стосується його житлових прав та сплата судового збору становитиме для нього непропорційний тягар.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України Про судовий збір дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Проте, ОСОБА_1 в клопотанні про звільнення від сплати судового збору посилаючись на те, що сплата судового збору становитиме для нього непропорційний тягар, не надає доказів на підтвердження свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору у розмірі 4542,00 грн.
У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з положеннями ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне продовжити скаржнику строк, раніше установлений судом (ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року) для усунення недоліків апеляційної скарги, на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.127,185,357 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року про залишення без руху апеляційної скарги на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 серпня 2025 року, надавши десять днів з дня отримання цієї ухвали.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Я.М.Бондар