Справа № 638/6118/22
Провадження № 2/638/593/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Луценка Д. О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Майєр В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ципліцький Д. О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно, згідно прохальної частини якого просить суд: 1) звернути стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_1 шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) звернути стягнення на 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_1 шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Вимоги позову обґрунтовує тим, що 10 квітня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір позики, відповідно до умов якого боржник ОСОБА_3 прийняв від кредитора ОСОБА_1 у власність 7 300 (сім тисяч триста) доларів США та зобов'язався їх повернути не пізніше ніж 10 квітня 2020 року. Проте, боржник не виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором позики та не здійснив жодного платежу для повернення грошових коштів. На початку січня 2022 року позивач випадково дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_3 помер.
Відповідно до пункту 3 Договору ОСОБА_3 зобов'язався виплачувати ОСОБА_1 проценти у розмірі 7% від суми позики кожного місяця за весь період дії Договору. Пунктом 4 Договору передбачено, що проценти виплачуються на залишкову (неповернену) суми позики, не пізніше останнього числа кожного місяця за тим за який провадиться оплата в повному обсязі та однією сумою. Однак, зазначені обов'язки ОСОБА_3 не виконав, що свідчить про порушення ним п.п. 3, 4 Договору.
З моменту укладення Договору ОСОБА_3 не здійснив жодного внеску щодо повернення суми позики. Відповідно до п. 6 Договору в разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником будь-якої умови Договору, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового виконання його обов'язків за Договором. Отже, 01.05.2019 року у ОСОБА_1 як у кредитора виникло право вимагати від позичальника ОСОБА_3 виконання умов Договору в повному обсязі.
Відповідно до даних офіційного сайту НБУ офіційний курс гривні щодо долару США станом на 11.07.2021 року становить 27,2862 гривень за 1 долар США, Сума позики згідно з п. 1 Договору становить: 7 300,00 доларів, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.07.2021 року становить 7 300*27,2862 = 199 189,26 грн, яку відповідно до умов Договору ОСОБА_3 зобов'язаний був повернути позивачу ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3 Договору ОСОБА_1 має право на одержання від ОСОБА_3 процентів від суми позики у розмірі 7 % за кожний місяць за весь період дії Договору, тобто 7 300 доларів США*7% = 511,00 доларів США щомісячно. Отже, станом на 11.07.2021 року ОСОБА_3 зобов'язаний був сплатити ОСОБА_1 відсотки за період дії Договору, тобто за 27 місяців з 11.04.2019 року по 11.07.2021 року, що становить 511 доларів США*27 (місяців) = 13 797,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.07.2021 року становить: 13 797,00 доларів США* 27,2862 = 376 467,70 грн. Відповідно до п. 10 Договору розмір завданих позивачу збитків у разі порушення умов Договору становить 10 процентів від суми позики, тобто 7 300 доларів США* 10% = 730,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.07.2021 року становить: 730,00 доларів США*27,2862 = 19 918,92 грн. Відповідно до п. 13 Договору позичальник ОСОБА_3 зобов'язаний був сплатити штраф на користь ОСОБА_1 у розмірі 20 процентів від суми позики, за порушення будь-якого зобов'язання, тобто 7 300,00 доларів США*20% = 1460,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.07.2021 року становить: 1460,00 доларів США*27,2862 = 39 837,85 грн. Пунктом 14 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання будь-якого зобов'язання за договором, тобто пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань з урахуванням положень статті 258 ЦК України складає 4 287 229,53 грн. Таким чином, загальний розмір грошових коштів, які ОСОБА_3 зобов'язаний був повернути ОСОБА_1 станом на 11.07.2021 року (дату смерті позичальника) становить: 199 189,26 грн (сума позики) + 376 467,70 грн (користування грошовими коштами) + 19 918,92 грн (проценти за (збитки) + 39 837,85 грн (штраф) + 4 287 229,53 грн (пеня з урахуванням положень статті 258 ЦК України), а всього - 4 922 643,26 грн.
10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни із претензією кредитора, в якій просив, серед іншого, повідомити чи заводилась спадкова справа за померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; включити кредиторські вимоги у спадкову масу і повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед позивачем.
Із відповіді Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни від 26.10.2022 року за № 36/02-14 вбачається, що вищевказану претензію було зареєстровано в журналі записів вхідної кореспонденції та долучено до матеріалів спадкової справи № 40/2021. Також повідомлено, що станом на 26.10.2022 року спадкоємці із заявою по видачу Свідоцтва про право на спадщину не з'являлись та свої спадкові права не оформили.
Позивачу стало відомо, що в рамках спадкової справи із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_3 звернулася його спадкоємиця ОСОБА_2 .
01 лютого 2022 року на адресу ОСОБА_2 позивачем було надіслано вимогу кредитора в порядку ст. 1282 ЦК України. Проте, станом на день складення даної позовної заяви відповідачем, як спадкоємцем померлого позичальника, не було задоволено заяву ОСОБА_1 .
За наявною та частково підтвердженою інформацією за померлим ОСОБА_3 на праві власності на момент його смерті було зареєстровано два об'єкти нерухомості: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; 1-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки № 25 від 23.09.2022 року можлива мінімальна вартість 1-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 становить 730 000,00 грн. Згідно довідки № 26 від 23.09.2022 року можлива мінімальна вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 становить 300 000,00 грн. Таким чином, загальна вартість вищевказаного нерухомого майна складає 1 030 000,00 грн. Саме таким є розмір вимоги позивача, який зобов'язаний був задовольнити відповідач як спадкоємець померлого ОСОБА_3 , та саме такою визначено ціну даного позову. Тобто, загальний розмір заборгованості позичальника на день його смерті значно перевищує загальну вартість спадкового майна.
З урахуванням наведеного, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2022 року (суддя Орос О. В.) відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2023 року (суддя Орос О. В.) задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівни про звернення стягнення на спадкове майно. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлії Олександрівни: Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , сформовані станом на дату отримання цієї ухвали; належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.04.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 20.03.2023 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. надала суду витребувані документи, а саме: копію спадкової справи після померлого ОСОБА_3 ; Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року (суддя Орос О. В.) задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівни про звернення стягнення на спадкове майно. Витребувано у Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради довідку про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об'єкт нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів (I Інформація з паперових носіїв до 31 грудня 2012 року; II Інформація за результатами перевірки внесених відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно до 31 грудня 2012 року): тип об'єкта - квартира; адреса об'єкта: АДРЕСА_4 .
01.08.2023 року від Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради надійшов лист від 21.07.2023 року № 4071/04-12/23, про розгляд ухвали суду від 29.06.2023 року з рахунком на оплату № Р0000000188 від 20.07.2023 року.
22.02.2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження керівника апарату Дзержинського районного суду м. Харкова № 02-06/172 від 22.02.2024 року справа № 638/6118/22 передана на розгляд судді Щепіхіній В. В.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.02.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно та призначено підготовче судове засідання у справі.
Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень відповідач послалася на те, що позивач не довів факт отримання ОСОБА_3 грошових коштів у позику, оскільки поданий до суду письмовий доказ договір позики від 10 квітня 2019 року не містить доказів про отримання коштів. Зі змісту напису на договорі ОСОБА_3 неможливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця, що виключає обґрунтованість позовних вимог та є підставою для відмови в їх задоволенні. Договір позики від 10.04.2019 року не містить такої істотної умови як момент передачі грошових коштів, а містить лише вказівку про передачу грошей готівкою повністю ще до підписання договору (п. 2 договору позики), що не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей, оскільки договір позики вважається неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того, до матеріалів справи позивачем не долучено Звіт про оцінку спадкового майна, розмір вартості спадкового майна визначений позивачем приблизно можливу (довідка про мінімальну вартість майна № 25 від 23.09.2022 року, довідка № 26 від 23.09.2022 року), що з огляду на заборону формування доказів у цивільній справі на припущеннях, виключає обґрунтованість, доведеність та законність позовних вимог та є підставою для відмови в задоволенні позову. Також, зі змісту укладеного 10.04.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору позики не вбачається, що сторони погодили право кредитора на звернення стягнення на майно в разі невиконання позичальником умов договору щодо повернення позики, до матеріалів справи не долучено доказів щодо накладення будь-яких обтяжень на спірне майно, обраний позивачем спосіб захисту не дає підстав для задоволення позовних вимог та є самостійною підставою для відмови в задоволені позову. Також, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. З урахуванням наведеного, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу відсутні, оскільки це суперечитиме статті 61 Конституції України. Встановлення сторонами договору пені у розмірі 2% за кожен день прострочення виконання зобов'язання за споживчим кредитом, що становить 182,5 % від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за рік, є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника - ОСОБА_3 , оскільки дана умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за спірним договором. Відповідно до усталеної судової практики та вимог Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних від простроченої суми заборгованості, які передбачені статтею 625 ЦК України, як похідні вимоги про стягнення основної суми боргу. Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт отримання ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 10.04.2019 року, форма і зміст якого дають підстави стверджувати про його неукладеність, підстави для стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також відсутні. Більше того, позивачем не обґрунтовано та документально не підтверджено розмір збитків заявлених до стягнення, що виключає законність і обґрунтованість позовних вимог і в цій частині.
Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Ципліцьким Д. О., подано до суду відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що враховуючи те, що а) безпосередньо в самому Договорі позики зазначено, що позичальник отримав від позикодавця обумовлені договором гроші готівкою та б) законом передбачена саме можливість, а не зобов'язання складання розписки для посвідчення передання визначеної грошової суми, то, твердження відповідача про те, що неможливо установити чи відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця - є хибним. Крім того, оскільки відповідач не навів жодних доказів щодо обсягу спадкового майна та його вартості, то, з огляду на принцип змагальності сторін, ці твердження відповідача не є релевантними. Враховуючи те, що вимоги кредитора (позивача) не були задоволені, то він має право звернутися до суду із позовом про звернення стягнення на спадкове майно. Посилаючь на п. 23 постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 917/194/18 представник позивача зазначає, що усі проценти, збитки і штрафи передбачені Договором позики, і одночасне їх стягнення не суперечить Конституції Україні, отже, позивачем правильно розраховано ціну позову.
Представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Барановою В. І., подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких остання зазначила, що відповідач наполягає, що договір позики від 10.04.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не містить безумовних умов і відомостей про факт передачі грошових коштів. Оскільки в документі - договір позики від 10.04.2019 року - вказано в п. 2: «Позичальник свідчить, що отримав гроші готівкою від позикодавця повністю ще до підписання договору» і не зазначена дата, місце, сума, валюта позики, умови повернення, то, не маючи відомостей чи був цей факт взагалі і коли він був, то єдиним підтверджуючим документом могла би бути розписка, оригіналу якої матеріали цивільної справи не містять, що виключає законність та обґрунтованість тверджень позивача про доведеність позовних вимог. Твердження представника позивача про право подання до суду позову про звернення стягнення на спадкове майно шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_3 спростовується положеннями ст. 1281, 1282 ЦК України, висновками Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 195/1369/21 (провадження № 61-6588св22). Позивач ОСОБА_1 стверджує, що уклав договір позики від 10.04.2019 року зі строком повернення визначеної суми через рік, тобто 10.04.2020 року, а отже в разі неповернення боргу мав змогу з'ясувати причини невиконання договірних зобов'язань кредитором ОСОБА_3 та подати вимогу про повернення коштів. Долучена до матеріалів справи вимога кредитора від 01.02.2022 року до спадкоємиці ОСОБА_2 не підтверджує, що ця вимога направлена на належну адресу і їй вручена, а тому не вважається пред'явленою і не є підтвердженням виконання обов'язкової процедури врегулювання кредитора із спадкоємцями обов'язку задоволення вимоги кредитора шляхом одноразового платежу. Тільки після виконання вказаних дій, отримання відмови спадкоємця, а також в разі підтвердженої відсутності іншої домовленості між спадкоємцями та кредитором у позикодавця виникає право на звернення до суду з окремим позовом про звернення стягнення на спадкове майно. І тільки виключно у встановлений термін. Ці обставини позивач має підтвердити належними доказами. Таких доказів позивач не надав і не підтвердив. На даний час від моменту звернення позивача до приватного нотаріуса Мельник Ю. О. 10.01.2022 року річний строк для обов'язкового пред'явлення вимоги про задоволення вимоги кредитора шляхом одноразового платежу сплинув і продовженню не підлягає, оскільки є преклюзивним (присічним). Отже, пред'явлення позову «про звернення стягнення на майно» є передчасним та таким, що не містить обов'язкового елементу - пред'явлення вимоги про задоволення вимоги одноразовим платежем. Інші підстави для відмови у позовних вимогах у запереченнях наведені аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Баранової В. І. про призначення судової почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні 16.01.2025 року суд протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання представника відповідача - адвоката Баранової В. І. про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2025 року закрито підготовче провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ципліцького Д. О. про повернення до стадії підготовчого провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі на підставах, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Майєр (до ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила суд відмовити у їх задоволенні на підставах зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ципліцький Д. О. в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням проводити судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Третя особа, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю.О., в судовому засіданні 20.05.2024 року надала пояснення та зазначила, що ОСОБА_2 приходила до неї 1 раз, вона встановила її особу, зареєструвала заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини та роз'яснила останній її право про відкликання заяви протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Також, нотаріус роз'яснила ОСОБА_2 порядок оформлення спадщини, зокрема, що після спливу 6 місячного строку їй необхідно буде надати всі правовстановлюючі документи на спадкове майно для належного формлення спадщини. Протягом 6 місяців відповідач не відкликала свою заяву. Інші родичі померлого з заявою до неї не зверталися. Відповідач спадщину прийняла, але надалі юридично її не оформила.
Суд, дослідивши доводи учасників справи, викладені у письмових заявах по суті справи, та надані під час судового розгляду, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
10 квітня 2019 року між ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець) був укладений договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність суму готівкою у розмірі 7 300,00 доларів США зі строком повного погашення боргу готівкою не пізніше 10 квітня 2020 року в місті Харкові. Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається одноосібно позикодавцем на день платежу (п. 1 договору позики).
Згідно з пунктом 2 договору позики позичальник ( ОСОБА_3 ) свідчить, що отримав грошові кошти готівкою від позикодавця повністю, ще до підписання договору. Грошові кошти є власністю позикодавця та не є залученими позикодавцем від фізичних та/або юридичних осіб. Позикодавець надає позичальнику позику виключно для задоволення власних інтересів.
Відповідно до пункту 3 договору позики позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики 7 % кожний місяць, за весь період договору.
Проценти виплачуються на залишкову (неповернену) суму позики, не пізніше останнього числа кожного місяця за тим за який проводиться оплата в повному обсязі та однією сумою (п. 4 договору позики).
У п.6 договору позики зазначено, що в разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником будь-якої умови договору, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового виконання його обов'язків за договором.
Відповідно до пункту 10 договору позики сторони домовилися, що розмір збитків, які можуть виникнути у позикодавця в майбутньому, у разі порушення позичальником умов договору не доказуються позикодавцем, а становлять 10 процентів від суми позики, згідно з п. 1 договору.
Згідно з п. 13 договору позики у разі порушення позичальником будь-якого зобов'язання за договором, він зобов'язується сплатити на користь позикодавця штраф розміром двадцять процентів від суми позики.
У п. 14 договору позики вказано, що позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі два процента від суми позики за кожен день прострочення виконання будь-якого зобов'язання за договором.
В судовому засіданні був оглянутий оригінал договору, укладений 10 квітня 2019 року між ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець), копія якого була долучена до позовної заяви. З дослідженого договору вбачається, що грошові кошти, які були запозичені ОСОБА_3 , були передані останньому на момент укладення договору, про що позичальник засвідчив у п.2 Договору та скріпив власноручним підписом сам договір.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до приписів ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що для підтвердження укладення та реалізації договору позики розписка не є обов'язковою умовою такого договору у розумінні домовленості сторін, в тому числі і щодо порядку передання грошей від позикодавця до позичальника. У зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідача про неукладеність спірного договору.
Відповідно до положень ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій саме сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій саме кількості, такого саме роду та такої саме якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах справи відсутні докази виконання зобов'язання позичальником ОСОБА_3 за договором позики щодо повернення позикодавцю ОСОБА_1 грошей.
Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що 13 липня 2021 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено відповідний актовий запис № 13524, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Дослідивши матеріали спадкової справи після померлого ОСОБА_3 , що були витребувані ухвалою суду у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О., судом встановлено наступне.
18 грудня 2021 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О.звернулася з заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини на підставі заповіту, який залишив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на все майно на її ім'я, посвідчений 18 січня 1999 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-69. Після чого була заведена спадкова справа (номер у спадковому реєстрі 68879727, дата реєстрації 18.12.2021, реєстратор Мельник Ю. О.) Відповідно до копії зазначеного заповіту, який також досліджено судом, ОСОБА_3 на випадок його смерті зробив розпорядження: все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати за законом на день його смерті та на що він буде мати право, останній заповів ОСОБА_2 .
Також, з матеріалів спадкової справи вбачається, що 10 січня 2022 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. надійшла претензія кредитора до спадкоємців ОСОБА_3 від ОСОБА_1 . У зазначеній претензії ОСОБА_1 зазначив, що загальний розмір грошових коштів, які ОСОБА_3 зобов'язаний повернути станом на 02.08.2021 року становить: 192 509,76 грн (сума позики), 363 843,45 грн (проценти за користування грошовими коштами), 19 251 грн (збитки), 38 502 грн (неустойка), 1 409 171,44 грн (пеня), а всього 2 023 277,65 грн. Також, ОСОБА_1 просив включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості у розмірі 2 023 277,65 грн.
Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. від 26.10.2022 року № 36/02-14 претензія кредитора була прийнята, внесена до журналу записів вхідної кореспонденції 10.01.2022 року за № 02-14 та долучена до спадкової справи, зареєстрована у книгу спадкових справ за № 2. Станом на 26.10.2022 року спадкоємці із заявою про видачу Свідоцтва права на спадщину не з'явивлися та свої спадкові права не оформили.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 набув право вимоги за договором позики, укладеним з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У встановленому законом порядку через нотаріуса позивач як кредитор вчасно звернувся до спадкоємців ОСОБА_3 з заявою та претензією на суму боргових зобов'язань ОСОБА_3 у розмірі 2 023 277,65 грн .
Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями статті 1282 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1281 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2022 року позивачем надіслана ОСОБА_2 вимога кредитора в порядку ст.1282 ЦК України за адресою, вказаною у вимозі, а саме: АДРЕСА_5 , згідно з якою позивач ОСОБА_1 вимагав протягом 10 календарних днів задовольнити його вимоги як кредитора у розмірі 2 183 041,46 грн шляхом одноразового платежу. Зазначив, що загальний розмір грошових коштів, які ОСОБА_3 зобов'язаний повернути станом на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить: 207 725,15 грн (сума позики), 392 600,53 грн (проценти за користування грошовими коштами), 20 722,56 грн (збитки), 41 545 грн (неустойка), 1 520 548,10 грн (пеня), а всього 2 183 041,46 грн.
В описі вкладення у цінний лист № 6105716769800 зазначено про відправку вимоги кредитора в порядку ст. 1282 ЦК України від 01 лютого 2022 року з додатками на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач у судовому засіданні та її представник заперечували факт отримання відповідачем вказаної вище вимоги та вказали на те, що АДРЕСА_7 взагалі не існує. В обгрунтування своїх заперечень надали копію розпорядження голови Полтавської ОДА.
Так, відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 року № 207 «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дощок та зображень комуністичної символіки у місті Полатві» вирішено перейменувати, залишивши попередню нумерацію за об'єктами нерухомого майна, сквери, бульвари, вулиці, провулки, проїзди, проспекти, площі, майдани та інші об'єкти топоніміки у місті Полтаві, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, згідно з додатком 1.
Як вбачається з п. 71 додатку 1 до розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 року № 207 нова назва вулиці Профінтерної - ОСОБА_5 .
Таким чином, судом встановлено, що нова назва вулиці Профінтерна у місті Полтава, яка, зокрема, була зазначена в заяві про прийняття спадщити ОСОБА_2 - АДРЕСА_8 , а не Бузкова, як зазначено в описі вкладення у цінний лист №6105716769800, яким позивач підтверджує направлення вимоги відповідачу в обгрунтування своїх позовних вимог.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Вс від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)
Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб'єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.
За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.
Зважаючи на встановлені вище обставини та докази, якими сторони обгрунтовували свої вимоги та заперечення суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі, оскільки прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , до якої перейшло зобов'язання по сплаті боргу. Проте, долучена до матеріалів справи вимога кредитора від 01.02.2022 року до спадкоємиці ОСОБА_2 та докази її відправлення не підтверджують обставини її направлення позивачем на належну адресу і вручення (отримання) її відповідачем, а тому не може вважатися підтвердженням виконання обов'язкової процедури врегулювання кредитора із спадкоємцями обов'язку задоволення вимоги кредитора шляхом одноразового платежу.
Аналіз положень ст.1282 ЦК України дає підстави для висновку, що тільки після виконання вказаних дій, отримання відмови спадкоємця, а також в разі підтвердженої відсутності іншої домовленості між спадкоємцями та кредитором у позикодавця виникає право на звернення до суду з окремим позовом про звернення стягнення на спадкове майно. Ці обставини позивач має підтвердити належними доказами. Таких достатніх та переконливих доказів позивачем не надано, тому пред'явлення позову з вимогами про звернення стягнення на майно в порядку статті 1282 ЦК України є безпідставним.
При вирішенні спорів про звернення стягнення на спадкове майно встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
Щодо майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.
Відповідно до листа Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризіції» Харківської міської ради від 21.07.2023 року № 4071/04-12/23, згідно з наявними архівними матеріалами реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_9 станом на 31.12.2012 проведена Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризіції» Харківської міської ради на праві приватної власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.05.1998, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду р. № 1-98-121532 (реєстрація проведена на паперових носіях).
Як вбачається з відомостей, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , останній належав померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВРМ/337889, 31.08.2011, Машівська держнотконтра № 1692.
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю юридична агенція нерухомості та технічної інвентаризації «Нео-Формат» від 23.09.2022 року вих. № 25, можлива мінімальна ціна 1-кімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить 730 000,00 грн.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю юридична агенція нерухомості та технічної інвентаризації «Нео-Формат» від 23.09.2022 року вих. № 26, можлива мінімальна ціна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 300 000,00 грн.
В позовній заяві позивач зазначає, що станом на 11.07.2021 року (дату смерті позичальника) заборгованість перед кредитором становить: 199 189,26 грн (сума позики) + 376 467,70 грн (користування грошовими коштами) + 19 918,92 грн (проценти за (збитки) + 39 837,85 грн (штраф) + 4 287 229,53 грн (пеня з урахуванням положень статті 258 ЦК України), а всього - 4 922 643,26 грн.
Суд звертає увагу, що ні в позовній заяві, ні в додатках (доказах), наданих позивачем, не наведено розрахунку пені у розмірі 4 287 229,53 грн відповідно до умов договору позики, що позбавляє суд можливості встановити розмір суми зобов'язання на день смерті ОСОБА_3 та надати належну оцінку обставинам щодо наявності та розміру боргу, пред'явленого спадкоємцю, в межах якого позивач просить звернути стягненння на спірне спадкове майно, що зазначено вище.
Спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі суми зобов'язання, яка виникла за життя спадкодавця.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 195/1369/21, провадження № 61-6588св22, зазначено, що у ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця і відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 (провадження №61-9358св21) зазначено, що одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1281 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами під час розгляду справи та на вимогу суду, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено пред'явлення вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємця, який прийняв спадщину, у строки, визначені в ч. 2 та ч. 3 ст. 1281 ЦК України та в порядку, передбаченому ст.1282 ЦК України. Також, позивачем не доведений дійсний розмір вимог кредитора на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини, що унеможливлює разом в сукупності встановити межі відповідальності спадкоємця (відповідача) за боргами спадкодавця (померлого ОСОБА_3 ).
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3-5, 11-13, 76-82, 83, 89, 141, 206, 264-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1220, 1281, 1282 ЦК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна про звернення стягнення на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.10.2025 року.
Суддя В. В. Щепіхіна