Справа № 204/10727/25
Провадження № 3/204/2529/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
05 листопада 2025 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472849 від 04 жовтня 2025 року, 03 жовтня 2025 року близько 23 год. 55 хв. за адресою: м. Дніпро, провулок Малий, буд. 39, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 , здійснила наїзд на припаркований автомобіль Renault Logan, державний номер НОМЕР_2 , та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 провину не визнала, пояснила що не мала на меті залишати місце дорожньо-транспортної пригоди або приховувати вказаний факт. Фактично ДТП сталася на очах та в присутності водія автомобіля Renault Logan, тобто подію неможливо було б приховати. З водієм Renault Logan знайома давно, адже вони є сусідами, тому навіть теоретично залишення місця пригоди не мало жодного логічного сенсу. Пошкодження не є значними, ідеться про подряпину, водії вже домовились про відшкодування, на підтвердження чого просила долучити до матеріалів справи копію письмової розписки за підписом іншого учасника пригоди, а також власниці вказаного автомобіля. Враховуючи, що ширина проїзної частини у вказаному місці є недостатньою, з метою здійснення розвороту вона проїжджала трохи далі від місця ДТП, після чого повернулась, що жодним чином не було спробою залишити місце пригоди. Між подією та приїздом екіпажу поліції відбувся значний проміжок часу, протягом якого згодом весь час, аж до приїзду вона залишалась на місці пригоди. Фактично сам факт виклику поліції був обумовлений лише тим, що сторони, а саме водій Renault Logan та власниця автомобіля - не могли узгодити розмір відшкодування.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Пунктом 2.10 «а» ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені Правила дорожнього рухуі прагне до цього.
Як було встановлено судом із пояснень ОСОБА_1 , остання визнала факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди та зазначила, що не мала наміру залишати місце події з метою уникнення відповідальності або приховування обставин правопорушення. Із її пояснень убачається, що транспортний засіб, на який було здійснено наїзд, належав її знайомому, який є її сусідом. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не заперечувала факту своєї причетності до неї, однак, у зв'язку з тривалим очікуванням прибуття працівників поліції, тимчасово від'їхала у бік свого будинку, маючи намір розвернутись та в подальшому очікувала оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується особистими підписами особи в протоколі серії ЕПР1 №472849, який долучений до матеріалів справи. За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, передбачений ст. 122-4 КУпАП.
Крім цього, в судовому засіданні ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копію розписки ОСОБА_2 , відповідно до якої останній зазначив, що він з приводу ДТП, яка мала місце 03.10.2025 року отримав відшкодування за матеріальний збиток у сумі 15000 грн. та жодних претензій до ОСОБА_1 не має.
Таким чином, за наявності розумного сумніву в усвідомленні факту вчинення ДТП ОСОБА_1 , підстав вважати, що вона умисно залишила місце ДТП, до якої була причетна, немає. Відсутність усвідомлення в цих обставинах є відсутністю складу правопорушення, тобто його суб'єктивної сторони.
Також, обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення долучено лише рапорт працівника поліції. Проте зазначений рапорт сам по собі не може розглядатися як належний та достатній доказ вини особи, оскільки не містить об'єктивних даних, які б беззаперечно підтверджували факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди.
Будь-яких інших доказів, які б достовірно підтверджували вчинення останньою правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме - пояснень свідків, відеозаписів з камер спостереження чи інших матеріалів, до справи не долучено. Відтак, наявні у справі матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки у справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 , провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суду м. Дніпра.
Суддя