Справа № 209/4894/25
Провадження № 2/209/1829/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.,
за участі секретаря Полухіної Г.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 24 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 261486305 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7К9Р8 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 14500,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 . 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 були укладені Додаткови угоди щодо продовження терміну дії Договору факторингу. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 2 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги на загальну суму 58444,50 гривень. 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу. У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги у розмірі 58444,50 грн., яка складається з наступного: 14500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 43944,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість за кредитним договором № 261486305 від 24.02.2021 року в розмірі 58444,50 гривень та судові витрати по справі; витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено проведення судового засідання до розгляду в порядку спрощеного провадження та витребувано докази по справі.
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Осипенко А.В. надала суду відзив на позовну заяву /а.с.25-29/, згідно якого зазначила, що позивач не може бути кредитором за спірним кредитним зобов'язанням оскільки спірні правовідносини виникли значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" , у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Отже, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов'язання ОСОБА_1 за Кредитним договором №261486305 від 24 лютого 2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.Таким чином між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення Договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20). Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі и на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі N 914/868/17). Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. Вважають, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ "Таліон Плюс» у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представник позивача долучили відповідь на відзив /а.с.39-46/, згідно якого зазначили, що ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Клієнт) та між ТОВ “Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії з 28.11.2018 по 31.12.2024. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 01.06.2021 відповідно до Витягу з реестру прав вимоги №136 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 41 102.50 грн. Підписанням Реестру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реестром права вимоги. право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 01.06.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 261486305 від 24.02.2021. Вважають, що відповідач помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Щодо предмету та істотних умов договору факторингу, зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір № 261486305 від 24.02.2021 укладено 01.06.2021, тобто через чотири місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. Стосовно переходу права вимоги за кредитним договором № 261486305 від 24.02.2021 відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 зазначають, що строк чинності договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01 відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії цього Договору закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.Стосовно предмет договору факторингу № 05/0820 -01 від 05.08.2020 п. 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 3 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у разі бажання та необхідності Сторін.
Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог , по формі установленій в Відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 58 444,50 грн. Крім того, відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Тобто, створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках . Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів. Стосовно Договір факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю та визначили ціну продажу - сума грошових коштів, що сплачується Фактором Клієнту на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно з п.3.3. цього Договору. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (п.1.1.). Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представником відповідача долучено заперечення на відповідь на відзив /а.с.50-54/щодо доводів позивача та вважають їх необґрунтованими, оскільки обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості по договору №261486305 від 24.02.2021 року ТОВ «Юніт Капітал» посилається на те, що набуло відповідне право вимоги до ОСОБА_1 04.06.2025 на підставі договору факторингу №04/06/25-Ю, укладеного між Позивачем - ТОВ «Юніт Капітал» та «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу набуло право вимоги до Відповідача від ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, у той час як ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на підставі договору №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що "відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин, тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається. Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.Відповідач звертає увагу, що спірні правовідносини виникли на підставі кредитного договору №261486305, укладеного 24 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем - ОСОБА_1 , тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" , у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Отже, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов'язання ОСОБА_1 за Кредитним договором №261486305 від 24 лютого 2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. При цьому, зазначений вище договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» має неконкретизований предмет, оскільки не містить відомостей про конкретного боржника, його персональній дані, що унеможливлює його ідентифікацію, також відсутня інформація і про конкретний кредитний договір (його номер, дата укладення, розмір заборгованості, з урахуванням тіла заборгованості та відсотків). Таким чином між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення Договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. Враховуючи, що Позивачем не доведено факту переходу права вимоги до Відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ "Таліон Плюс".
Також представником позивача долучені додаткові пояснення у справі /а.с.58-61/ згідно якого зазначили, що законодавчо визначено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Отже, виходячи із положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» право вимоги за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем кредиту № 261486305 від 24.02.2021 у межах строку дії договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01. Просять задовольнити позов та винести рішення із врахуванням відповіді на відзив.
Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що Згідно Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 261486305 від 24 лютого 2021 р./ Електронна форма/ відповідачу було відкрито кредитну лінію для користування коштами. Кредитний договір № 261486305 був укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику які є невід'ємною частиною кредитного договору /Електронна форма/. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання кошті. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV7К9Р8. Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 24.02.2021 відповідачем було вказано банківську картку № НОМЕР_1 для перерахування грошових коштів..
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 /Електронна форма/ строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 були укладені Додаткови угоди щодо продовження терміну дії Договору факторингу .
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, /Електронна форма/ відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 /Електронна форма/ до Договору факторингу № 2 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги на загальну суму 58444,50 гривень, що підтверджується розрахунком /Електронна форма/.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу, що підтверджується платіжним дорученням /Електронна форма/ про відступлення права вимоги до Договору факторингу №04/06/2025 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги у розмірі 58444,50 грн., яка складається з наступного: 14500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 43944,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом .
Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором № 261486305 від 24 лютого 2021 року становить 58444,50 грн., яка складається з наступного: 14500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 43944,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом /Електронна форма/.
Згідно довідки АТ «Приватбанк» та виписки за договором № б/н за період 24.02.2021-01.03.2021 року /а.с.76-78/ на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) на яку здійснено переказ коштів 24-02-2021 на суму 14500,00 гривень.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно вимог ст. 611 ЦК України передбачено правові наслідки, які настають у разі порушення зобов'язання, встановлені договором або законом:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Між сторонами було укладено Електронний договір, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася в ІТС. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи- платника податків, номер телефону, адреса електронної пошти) були використані для укладення Договору від його імені іншою особою Відповідачем не надані.
З матеріалів справи судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року первісний кредитор - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклало договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс», за умовами якого відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 261486305 від 24 лютого 2021 .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Відповідно до статті 350 ГК України факторинг - передання чи зобов'язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За змістом частини першої статті 6 Закону договір факторингу, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.
У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Формулювання цієї норми вказує на її диспозитивність, тобто не виключається можливість зміни обсягу прав. Таким чином, відступлення прав, обсяг яких буде визначено в майбутньому, вважається законодавчо прийнятним.
Також стосовно переходу права вимоги є практика Апеляційного суду, зокрема згідно Постанови Дніпровського апеляційний суд від 14.01.2025 у справі № 206/3521/24: «28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «ТаліонПлюс» (Фактор)уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19. згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги підтверджені належними доказами.»
Постановою Запорізького апеляційного суду у справі № 335/8874/24 від 11.12.2024 вказує: «Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 15 липня 2020 року на виконання п. 2.1 Договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №89 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором №679737145 від 28 липня 2019 року. Відповідно до реєстру прав вимоги №89 від 15 липня 2020 року до договору факторингу № 28/1118- 01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17 140 гри, яка складається з 10000 грн заборгованості за основною сумою боргу та 7140 грн заборгованості по несплаченим відсоткам. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року 31 грудня 2022 року. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.»
Дніпровський апеляційний суд у постанові від 14.01.2025 у справі № 206/3521/24: «28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.35). 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги підтверджені належними доказами.»
Тобто, позивачем доведена правомірність визнання та набуття ним прав вимоги, оскільки за Договорами факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Тобто відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів від позивача по справі. Користуючись кредитними коштами відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, враховуючи, що позивач належним чином підтвердив факт переходу прав вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок ОСОБА_1 про відсутність підтвердження переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу, тому суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137ЦПКУкраїни встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).
Судом досліджено договір № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правничої допомоги, акт № 567 наданих послуг від 06 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту № 567, ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І./Електронна форма/. Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.
З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатом правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 7000,00 грн., що відповідатиме об'єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн
Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження -м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, оф.10) до ОСОБА_1 (місце реєстрації- АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) суму заборгованості за кредитним договором № 261486305 від 24 лютого 2021 року в розмірі 58444,50 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок чотири гривень п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста сорок дві гривень сорок копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 (сім тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Кам'янського Є.Д. Багбая