печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33970/25-ц
пр. № 2-8001/25
"15" жовтня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Остапчук Т.В., при секретарі судових засідань Погребняк В.Д., розглянувши в місті Києві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА», третя особа: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про розірвання трудових відносин,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА», третя особа: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про розірвання трудового договору між позивачем ОСОБА_1 , та відповідачем ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ: 43991857, місцезнаходження юридичної особи: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1) - розірвати з 19 серпня 2022 року у зв'язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України та зобов'язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації: внести зміни до запису, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо відомостей про керівника (директора) ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ: 43991857, місцезнаходження юридичної особи: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1) у зв'язку із зміною прізвища директора з « ОСОБА_1 » на «ОСОБА_1» - шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про керівника (директора) ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ: 43991857, місцезнаходження юридичної особи: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1), ОСОБА_1 - у зв'язку із її звільненням з посади директора з 19 серпня 2022 року шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням. Свої вимоги мотивує тим, що 25.03.2021 року позивача, ОСОБА_1 , було призначено на посаду Директора у ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» (надалі - відповідач). Докази прийняття позивача на роботу на посаду Директора ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» - копії протоколу № 2 загальних зборів учасників від 24.03.2021 та наказу №3 від 25.03.2021 року - додано до позовної заяви. Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції Закону, що діяла на дату призначення позивача на посаду у ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА») відомості про позивача як керівника ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) при призначенні на відповідну посаду. Припинення повноважень позивача як Директора ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» належить до компетенції Загальних зборів учасників ТОВ «БРЕНД МОНІТОР Україна» (пп.7 п. 10.2.4 Статуту ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА»). 08.10.2024 року у відповідності до пп. 7 п.10.2.4 Статуту ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» - позивачем направлено Заяву із вимогою про скликання Загальних зборів учасників на юридичну адресу (адресу місцезнаходження юридичної особи) ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА». Докази направлення заяви (Опис вкладення до листа №0740100017001 та відомості із веб-сайту АТ Укрпошта) додано до позовної заяви. Посилається на те, що у зв'язку з неявкою учасників ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» на загальні збори вона позбавлена можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносини з відповідачем. Таким чином з метою захисту своїх порушених трудових прав позивач звернулася до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2025, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновків, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів. Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА»» (пп.7 п. 10.2.4 Статуту ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА»). Містяться відомості що ОСОБА_1 як керівника та підписанта ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА»» Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (частина перша статті 43 Конституції України). Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України). Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України). Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України). Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 510/456/17, від 08.11.2019 у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19.02.2020 у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17). З урахуванням зазначеного суд не погоджується з доводами позивача про те, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим. Помилковим є твердження позивача про те, що спір стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю. За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичною особою. З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов'язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов'язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII). Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010). ОСОБА_1 І.О звернулася з позовом ТОВ «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА» у якому просить визнати припиненими трудові відносини між підприємством та нею, як керівником цього підприємства. Отже, цей спір пов'язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з позивачем, що не змінює корпоративного характеру такого спору. Тому, згідно з правовою позицію викладеною Великою палатою Верховного Суду в постанові від 14.06.2023 в справі №448/362/22 (№14-113цс22) такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду. Подібні висновки Верховного Суду містяться і в постанові від 10.05.2023 в справі №359/8573/20, спір у які також стосувався трудових відносин між державним підприємством і його керівником. Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на зазначені вище положення законодавства провадження у справі підлягає закриттю. Керуючись ст. ст. 19, 255 ЦПК України, 20 ГПК України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНД МОНІТОР УКРАЇНА», третя особа: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про розірвання трудових відносин - закрити у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (частина 2 статті 261 ЦПК України). Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (cтаття 354 ЦПК України).
Суддя Т.В.Остапчук