Справа № 570/3261/25
Номер провадження 2/570/1678/2025
27 жовтня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Москаленко М.С. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просить стягнути з відповідача 48081,20 грн заборгованості за кредитними договорами та понесені товариством судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 01 листопада 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір Позики № 4358663.
14.06.2021 між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19580 грн., з яких:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 14580,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 21 вересня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 602953898.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників №258 від 14.11.2023 до Договору факторингу №28/1118- 01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 602953898.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно з п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28501,20 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу;
- 22501,20 грн. - сума заборгованості по процентам;
- 0 грн. - неустойка.
Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості:
1) за договором позики № 4358663 в розмірі 19580,00 грн., з яких:
- 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 14580,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
2) за кредитним договором № 602953898 в розмірі 28501,20 грн., з яких:
- 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 22501,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 02.09.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом учасників.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просить суд про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив зменшити відсотки. У клопотанні вх. 18205 від 02.10.2025 р. просить зменшити розмір відсотків за кредитними договорами № 4358663 та №602953898 за вх.№18205 від 02.10.2025 р., обґрунтовуючи його тим, що таке рішення допоможе йому здійснити виплату кредитних договорів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що договори укладено відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису вчиненим одноразовими ідентифікаторами згідно із Законом України "Про електронну комерцію", котрий надсилався на належний відповідачу номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Договір позики № 4358663 підписано електронним підписом в формі одноразового ідентифікатора 0р4kNueiqS, а Договір кредитної лінії № 602953898 - електронним підписом в формі одноразового ідентифікатора UDSW.
Таким чином, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, спрямованих на укладення кредитних договорів та договору позики в обраний спосіб, такі не були б укладені сторонами, суд дійшов висновку, що ці правочини, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Після підписання електронним підписом кредитного договору, договору позики і прийняття акцепту оферти у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариств виникли зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
1. Щодо заборгованості відповідача за договором позики № 4358663 та кредитним договором № 602953898.
Судом встановлено, що 01 листопада 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір Позики № 4358663.
За цим договором (п.1) товариство зобов'язувалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3000,00 грн шляхом їхнього перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а ОСОБА_1 зобов'язувався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредитування (25.11.2023р.) або достроково, та сплатити товариству проценти від суми позики.
Згідно з пп.2.1-2.4 зазначеного договору, сума позики складає 3000,00 грн, строк позики - 24 дні, базова процентна ставка за перший день користування Позикою (фіксована) - 21,37%, базова процентна ставка з другого дня користування Позикою (фіксована) - 3,00%. Дата надання позики - 01.11.2023р., дата повернення Позики - 25.11.2023р., знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики - 0,01%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1857,48%, орієнтовна загальна вартість позики - 3648,00 грн.
Факт належного виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за Договором позики, а саме надання ОСОБА_1 коштів у розмірі 3000,00 грн доведено з огляду на на наступне.
Згідно з абз.11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Схоже визначення первинних документів міститься й у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.
У пункті 2.1 Положення вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На виконання вищевказаних норм закону та в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав суду документи щодо надання кредиту позичальнику, а саме: Договір позики №4358663 від 01.11.2023р., який містить підписи обох сторін, і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано витяг з реєстру боржників, з яким і пов'язано набуття позивачем права вимоги.
Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком до договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №4358663 від 01.11.2023 року, проценти за користування кредитом, нараховані в межах строку кредитування (24 дні), складають 648,00 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що аналізуючи обсяг позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за договором позики №4358663 від 01.11.2023р. в повному обсязі, суд вказує на наступне.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №4358663 в сукупному розмірі 19580,00 грн, з них: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14580,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Зазначений розмір заборгованості відповідача за договором позики № 4358663 наведено у Реєстрі боржників №23, що є додатком до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 р., укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», та у Розрахунку заборгованості за Договором позики №4358663 від 01.11.2023р. за період з 11.04.2024 по 31.05.2025.
Разом з тим, суд звертає увагу на наявність розбіжності між сумою позики і сумою процентів за користування кредитом, наведеними у самому Договорі позики №4358663 від 01.11.2023р., засвідчена копія якого додана до позовної заяви, та сумою позики і сумою процентів за користування кредитом, наведених у Реєстрі боржників № 23 до Договору факторингу №14/06/21 і у Розрахунку заборгованості за Договором позики.
Пунктом 6 договору позики №4358663 передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Доказів укладення такої додаткової угоди, чи укладення іншого договору позики або кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором або позивачем, суду надано не було. Окрім того, обґрунтовуючи свої вимоги у позовній заяві, позивач не вказує на факт існування будь-яких договорів, укладених між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», окрім договору позики №4358663, як і не зазначає про існування будь-яких додаткових угод, які були б невід'ємною частиною згаданого договору позики.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В частині другій цієї ж статті зазначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Правова позиція Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, полягає в наступному:
"Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З урахуванням того, що на вимогу суду банк не надав оригіналів кредитних договорів за 2006, 2009 роки, оригіналу Генеральної угоди від 9 серпня 2012 року, виписки з особового рахунку відповідача; заперечень законного представника відповідача щодо підписання Генеральної угоди відповідачем та не здійснення позичальником платежів за договором, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку."
Також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц було вкотре наголошено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Враховуючи усе наведене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру заборгованості за договором позики №4358663, який позивач просить стягнути з відповідача у позовній заяві.
Разом з тим, факт укладення Договору позики №4358663 є неспростовним, з огляду на докази, наявні у матеріалах справи, а тому заборгованість відповідача за основною сумою боргу у розмірі 3000,00 грн. та за процентами за користування кредитом у розмірі 648,00 грн (всього 3648,00 грн) по вказаному вище договору є доведеною.
Також 21 вересня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГ А» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №602953898.
Відповідно до пп.2.1-2.5. 2.1. за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6000 гри 00 кой. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Сума Кредитного ліміту - це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 6000 грн 00 коп. (шість тисяч грн. нуль коп.) 21.09.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.
Як визначено у п. 3.1. кредитного договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту, На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 20 (двадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу (тобто з 21.09.2023р. по 11.10.2023р.).
Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 (двадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1224 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.
Як вбачається з розділу 8 кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 11.10.2023р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою372,300 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,020 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,00 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Згідно з п.7.2. кредитного договору в обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 1) закінчення строку дії Договору; 2) дострокового припинення дії Договору в порядку, передбаченому умовами Договору.
Умовами кредитного договору передбачено, що строк дії договору - 5 років, кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 21.10.2028р.
Наведене також міститься в паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №602953898.
Факт належного виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором №602953898, а саме надання ОСОБА_1 коштів у розмірі 6000,00 грн підтверджено платіжним дорученням №88226d83-405d-4e0f-b8a0-624d6f2bc50b ПАТ КБ «ГЛОБУС» від 21.09.2023р.
Заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором №602953898 наведена у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідно до якого відповідачу за кредитним договором нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 7303,20 грн, та у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до якого відповідачу за кредитним договором нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 22501,20 грн.
Відповідно до п.5.3.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції, викладеній у Додатковій угоді №26 до зазначеного договору факторингу від 31 грудня 2020 року) фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право нараховувати боржникам після відступлення права вимоги проценти та інші обов'язкові платежі за кредитними договорами. Відтак, подальше нарахування процентів за кредитним договором №602953898 з боку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» після того, як ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило згаданому товариству право вимоги до відповідача, є правомірним.
Відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів за обома договорами чи доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості чи контррозрахунку сум заборгованості, суду не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц), в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року (справа №300/438/18).
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
2. Щодо відступлення прав вимог позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п.9.1. Договору (в редакції, затвердженій додатковою угодою №7 до договору факторингу) цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором
На підтвердження факту переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача останній надав акт прийому-передачі Реєстру Боржників №23 від 11 квітня 2024 року за Договором факторингу №14/06/21 від «14» червня 2021 року, згідно з яким на виконання п.1.2. згаданого договору факторингу від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.
Як вбачається із Реєстру Боржників №23 від 11.04.2024р., який є додатком до Договору факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги та, відповідно, статусу кредитора стосовно ОСОБА_1 за договором позики № 4358663 від 01.11.2023 року.
Таким чином, факт переходу права вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №№ 4358663 від 01.11.2023 року є беззаперечним.
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Також 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, умовами якого передбачено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно з п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату наумовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Перехід права вимоги до відповідача від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується відомостями реєстру прав вимог №1 від 27.02.2025р. , відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №602953898 від 21.09.2023р.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
З матеріалів справи вбачається те, що відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
При цьому, суд звертає увагу на те, що Договір позики № 4358663 та Кредитний договір №602953898, укладені між ОСОБА_1 та первісними кредиторами, а також договори про відступлення прав вимоги, укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому порядку недійсними не визнані, а відтак, в силу положень статті 204 ЦК України, діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру відсотків за кредитним договором та за договором позики, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У Договорі позики № 4358663 від 01.11.2023р. пунктом 15 передбачено, що процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між Позикодавцем та Позичальником додаткової угоди до договору. Як вбачається із матеріалів справи, таких угод між первісним кредитором та відповідачкою ОСОБА_1 не укладалося. Пунктом 25 договору позики також передбачено, що зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов'язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/ або Правилами.
Договором кредитної лінії №602953898 від 21.09.2023р. у п. 14.9. встановлено, що Усі зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою Сторін шляхом укладення додаткових угод.
Таким чином, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за вищевказаними договорами, а тому з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість:
- за Договором позики № 4358663 від 01.11.2023 року, яка становить 3648,00 грн, з них: сума заборгованості за основною сумою боргу 3000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 648,00 грн;
- за Договором відкриття кредитної лінії № 602953898 від 21.09.2023 року, яка становить 28501,20 грн, з них: сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) 6000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 22501,20 грн.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню за обома договорами, становить 32149,20 гривень.
В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку з відсутністю належних та достатніх доказів для їхнього задоволення.
Щодо зазначених у позові очікуваних позивачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, у розмірі 1514,00 грн., суд зазначає, що факт понесення таких витрат позивачем не підтверджується матеріалами справи, відтак підстави для стягнення таких витрат відсутні.
Щодо судового збору слід зауважити, що відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2024 грн. 65 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (32149,20 * 3028 / 48081,20).
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість у розмірі 32149,20 гривень, з яких: 1) заборгованість за договором позики № 4358663 від 01.11.2023 року у розмірі 3648,00 гривень, з них: заборгованості за основною сумою боргу 3000,00 гривень, заборгованості за відсотками 648,00 гривень; 2) заборгованість за кредитним договором № 602953898 від 21.09.2023 року у розмірі 28501,20 гривень, з них: заборгованості за основною сумою боргу 6000,00 гривень, заборгованості за відсотками 22501,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати позивача на судовий збір у розмірі 2024,65 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів",, код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Петлюри Симона, буд. 30, м. Київ, Київ Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.