Справа № 681/1059/25
Провадження 2/681/714/2025
10 листопада 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У серпні 2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулось з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1475413 від 03.03.2024 в сумі 39500,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 03.03.2024 між ТОВ «Слон кредит» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 4000,00 грн на строк 360 днів. Первісний кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача.
Відповідач, у свою чергу, належним чином зобов'язання за договором не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.
24.12.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за кредитним договором відповідача. Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги.
Станом на 26.02.2025 загальна сума заборгованості відповідача становить 39500,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 35500,00 грн - заборгованість за відсотками, яку просить стягнути позивач.
Крім того, позивач просить, в порядку ст. 265 ЦПК України, зазначити в рішенні суду про нарахування на стягнуту суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до моменту його повного виконання.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам'ятка про права та обов'язки надсилалась судом 05.09.2025 за його зареєстрованим місцем проживання, що відповідає місцю проживання, вказаним в позовній заяві та витязі з Єдиного державного демографічного реєстру. Поштовий конверт повернувся на адресу суду 09.09.2025 з відміткою відділення АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою, при цьому відправлення, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається врученим.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява надійшла до суду 26.08.2025 року.
Ухвалою суду від 02.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 95).
Позовна заява з додатками направлена відповідачу 20.08.2025 (а.с. 16).
Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що первісний кредитор, ТОВ «Слон кредит» (код ЄДРПОУ 42350798), є юридичною особою, зареєстрованою за адресою: Україна, 03062, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 90-А, з основним видом діяльності «Інші види кредитування» (а.с. 56-58).
Статус фінансової установи первісного кредитора підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № В0000088, виданим 27.11.2020 (а.с. 64).
Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 1891 від 25.10.2018 ТОВ «Слон кредит» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Згідно з витягом із Державного реєстру фінансових установ від 19.03.2024, зазначена ліцензія була переоформлена та є чинною (а.с. 62).
Позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», є правонаступником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822).
Листом Національного банку України № 27-0025/6530 від 24.01.2022 підтверджується, що 21.01.2022 було прийнято рішення про внесення ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до Державного реєстру фінансових установ, видачу свідоцтва серії ФК № В0000495 та ліцензій на надання послуг з факторингу та надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Ця інформація також підтверджується витягом з Державного реєстру фінансових установ від 24.01.2022.
Рішенням № 251124/1 Єдиного учасника від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та затверджено нову редакцію статуту (а.с. 92).
Відповідно до Статуту ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», затвердженого 25.11.2024, Товариство є правонаступником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а предметом його діяльності є, зокрема, факторинг та надання коштів у кредит (а.с. 67-73).
Згідно з Договором № 1475413 про надання споживчого кредиту (а.с. 21-25), укладеним позивачем та відповідачем 03.03.2024, сторони погодили, що кредитодавець надає споживачу кредит у сумі 4000,00 грн на строк 360 днів. Договором встановлено фіксовану процентну ставку. Умовами договору передбачено два види процентних ставок. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується протягом усього строку кредиту. Водночас, як учасник Програми лояльності, споживач мав право на застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,875% в день за умови, що до 02.04.2024 або протягом трьох наступних днів він сплатить суму першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У разі невиконання цих умов, застосовується стандартна ставка. Порядок надання кредиту, визначений у розділі 2 Договору, передбачає, що кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 . Перерахування суми кредиту здійснюється протягом двох календарних днів з моменту укладення договору, а кредит вважається наданим у день перерахування коштів. Відповідно до розділу 3 Договору, проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році (метод «факт/факт»). Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом на початок кожного календарного дня. До періоду розрахунку включається день надання та день фактичного повернення кредиту.
Також установлено, що перерахування кредитних коштів на користь відповідача здійснювалось первісним кредитором ТОВ «Слон кредит» через залученого платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». Правовідносини між ними врегульовані Договором про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 (а.с. 53-55). Згідно з умовами цього договору, ТОВ «Пейтек» (фінансова компанія) за дорученням ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнта) здійснює переказ коштів на платіжні картки споживачів (отримувачів) на підставі укладених між Клієнтом та споживачами кредитних договорів. ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, яка має право на надання платіжних послуг на підставі ліцензії, виданої Національним банком України.
Факт належного виконання ТОВ «Слон кредит» зобов'язання з надання відповідачу кредитних коштів безпосередньо підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» вих. № 20250115-156 від 15.01.2025 (а.с. 36). Відповідно до цієї довідки, 03.03.2024 о 13:31 успішно перераховано кошти в сумі 4000,00 грн від ТОВ «Слон кредит» на платіжну картку клієнта. В довідці зазначено призначення платежу: «зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ».
Суд зазначає, що вказаний у довідці номер платіжної картки повністю співпадає з номером, який відповідач особисто зазначив у пункті 2.1 Кредитного договору № 1475413 як реквізити для отримання кредитних коштів. Таким чином, сукупність наданих доказів - витяг з договору про надання платіжних послуг та довідка платіжного провайдера - у їх взаємозв'язку беззаперечно підтверджує, що первісний кредитор виконав своє зобов'язання та надав відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, що були погоджені сторонами в Договорі.
Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується інформацією АТ «Таскомбанк» (а.с. 101-102).
24.12.2024 ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 24122024 (а.с. 39-47). За умовами цього договору до позивача перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 1475413, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с.34).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором ТОВ «Слон кредит» (а.с. 31), та витягу з реєстру боржників до договору факторингу, за період з дати укладення договору (03.03.2024) до дати відступлення права вимоги (24.12.2024), сума заборгованості відповідача становила 35100,00 грн. Ця сума складалася з: 4000,00 грн основного боргу (тіла кредиту), 29100,00 грн нарахованих відсотків за користування коштами та 2000,00 грн штрафних санкцій. Оскільки відповідач не виконав умов для застосування зниженої процентної ставки, первісний кредитор здійснював нарахування за стандартною процентною ставкою, визначеною п. 1.5.1. договору, у розмірі 2,5% в день від суми кредиту, що становить 100,00 грн щоденно (4000,00 грн * 2,5%).
Позивач, як новий кредитор, після набуття права вимоги 24.12.2024, продовжив нарахування відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, а саме з 25.12.2024 по 26.02.2025 включно. Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с. 32), нарахування здійснювалось на основну суму боргу (4000,00 грн) за стандартною процентною ставкою 2,5% в день. За вказаний період у 64 календарних дні сума нарахованих відсотків склала 6400,00 грн (64 дні * 100,00 грн/день).
Водночас, позивач у позовній заяві, посилаючись на Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, що діють у період воєнного стану, відмовився від стягнення з відповідача нарахованих первісним кредитором штрафних санкцій у розмірі 2000,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення, складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн та заборгованості за відсотками, нарахованими первісним та новим кредиторами, в загальній сумі 35500,00 грн (29100,00 грн + 6400,00 грн)
4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання цього засобу усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, що існує на даний час.
Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України, може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.
При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.
Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 ау справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, вважає, що позовні вимоги щодо її розміру підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Щодо вимоги про стягнення основного боргу, суд вважає її доведеною та обґрунтованою. Відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджено матеріалами справи, однак доказів повернення цієї суми не надав. Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 4000,00 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення нарахованих відсотків, суд враховує, що правовідносини сторін регулюються, окрім умов договору, нормами Закону України «Про споживче кредитування», які є спеціальними. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»від 22.11.2023 внесено зміни до указаного вище закону та обмежено максимальний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитами (2,5 % на день у період з 24.12.2023 до 21.04.2024; 1,5 % на день у період з 22.04.2024 до 19.08.2024; та 1 % на день з 20.08.2024). Оскільки договірна стандартна ставка 2,5% в день у певні періоди перевищувала встановлений законом ліміт, суд здійснює власний розрахунок правомірно нарахованих відсотків, застосовуючи максимально дозволені денні ставки.
Таким чином, розрахунок відсотків за весь період користування коштами з 03.03.2024 по 26.02.2025 виглядає наступним чином: за період з 03.03.2024 по 21.04.2024 (50 днів) застосовується максимальна ставка 2,5% на день та сума відсотків складає 5000,00 грн (4000,00 грн ? 2,5% ? 50 днів); за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) застосовується максимальна ставка 1,5% на день та сума відсотків складає 7200,00 грн (4000,00 грн ? 1,5% ? 120 днів); за період з 20.08.2024 по 25.02.2025 (190 день) застосовується максимальна ставка 1% на день та сума відсотків складає 7600,00 грн (4000,00 грн ? 1% ? 190 день).
Отже, загальна сума відсотків, яка підлягає нарахуванню за весь період з урахуванням законодавчих обмежень, становить 19800,00 грн (5000,00 + 7200,00 + 7600,00). Оскільки заявлена позивачем до стягнення сума відсотків (35500,00 грн) значно перевищує максимальний розмір, встановлений законом, вимога в цій частині підлягає задоволенню лише в межах правомірно нарахованої суми.
Щодо нарахованих первісним кредитором штрафних санкцій у розмірі 2000,00 грн, суд погоджується з позицією позивача про відмову від їх стягнення, враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, складається із 4000,00 грн залишку основного боргу та 19800,00 грн нарахованих відсотків, що разом становить 23800,00 грн.
Розглядаючи позовні вимоги щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України з моменту набрання рішенням законної сили до його повного виконання, суд доходить до висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на таке.
Позивач обґрунтовує ці вимоги положеннями частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України. Однак, відповідно до зазначених норм, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Суд зазначає, що поняття «відсотки» (як плата за користування коштами за договором) та «пеня» (як вид неустойки) не є тотожними поняттям «інфляційні втрати» та «3% річних», які є іншим, окремим видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченим статтею 625 ЦК України. Норма статті 265 ЦПК України є спеціальною та не передбачає можливості зазначення в резолютивній частині рішення про продовження їх нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України.
Крім того, і що є вирішальним у цьому питанні, суд враховує імперативні норми законодавства, встановлені на період дії воєнного стану. Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання відповідачем та дія воєнного стану в Україні тривають, застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, прямо заборонено законом.
5. Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано пакет документів, які підтверджують як наявність договірних відносин між позивачем та адвокатом, так і обсяг та вартість наданих послуг.
Основою правовідносин є Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 37-38) Договором передбачено, що надання послуг здійснюється на підставі окремих Заявок на виконання доручення, а оплата відбувається у формі гонорару після підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт. Оплата має бути здійснена клієнтом протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
На виконання основного договору, сторонами складено Заявку № 10111 на виконання доручення від 14.07.2025 (а.с. 17). Ця заявка конкретизує доручення адвокату щодо надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №1475413. Заявка містить детальний перелік з 10 видів робіт, серед яких: консультації, аналіз документів та судової практики, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, а також представництво інтересів у суді. Загальна сума гонорару за виконання цих робіт узгоджена сторонами у розмірі 10000,00 грн.
Факт виконання адвокатом перелічених у заявці робіт підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 10111 від 12.08.2025 (а.с. 33). В акті зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у даній справі. Клієнт засвідчив, що послуги надані якісно, в повному обсязі, і претензії щодо них відсутні. Загальна сума гонорару, що підлягає сплаті, становить 10000,00 грн.
На підставі підписаного акту, адвокатом було виставлено Рахунок на оплату №10111-12/08-2025 від 12.08.2025 (а.с. 30). Рахунок містить детальний перелік наданих послуг та їх вартість, загальна сума до сплати за яким становить 10000,00 грн.
Повноваження адвоката Столітнього М.М. на представництво інтересів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у Полонському районному суді Хмельницької області підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1969869 від 12.08.2025 (а.с. 26), виданим на підставі договору № 10/12-2024. Професійний статус адвоката підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020 (а.с. 63).
При розв'язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідач не висловив заперечення щодо таких вимог, суд доходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4340 від 11.08.2025. Оскільки позовні вимоги (заявлено 39500,00 грн) задоволено частково (стягнуто 23800,00 грн), що становить 60,25 %, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1459,60 грн (2422,40 грн * 60,25 %).
Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1475413 від 03.03.2024 в загальній сумі 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) грн 00 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 19800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1459 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса: Україна, 03150, місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складно 10.11.2025.
Суддя Сергій ІЛЛЮК