Справа № 609/916/25
1-кп/609/106/2025
11 листопада 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000259 від 02 липня 2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, не депутата, не адвоката, батька двох малолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
1.Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 у період з 03.01.2025 по 15.06.2025 вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_4 та малолітніх доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за наступних обставин.
Так, 03.01.2025 о 20 год 00 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягали у словесних образах та погрозах, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_4 .
Крім того, 03.01.2025 о 20 год 00 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме, в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство в присутності доньки ОСОБА_6 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
Крім того, 03.01.2025 о 20 год 00 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство в присутності доньки ОСОБА_7 внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
За вчинення вищеописаних дій постановою Шумського районного суду від 14.01.2025 у справі №609/27/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Також, 29.05.2025 о 12 год 30 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягали в образі нецензурними словами, приниженні честі та гідності, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_4 .
Крім того, 29.05.2025 о 15 год 15 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, що полягали в образі нецензурними словами, брутальної лайки, психологічного тиску, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_4 .
Крім того, 29.05.2025 о 12 год 30 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство в присутності доньки ОСОБА_6 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
Крім того, 29.05.2025 о 12 год 30 хв ОСОБА_5 за місцем свого проживання, а саме в житловому будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство в присутності доньки ОСОБА_7 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
За вчинення вищеописаних дій постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 12.06.2025 №609/534/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Крім того, ОСОБА_5 15.06.2025 близько 15 год за місцем проживання, на території подвір'я житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи кримінально-правові наслідки, вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в словесному висловлюванні нецензурними словами та образами в її сторону, чим заподіяв істотну шкоду психологічному здоров'ю потерпілої. Що виразилось у погіршенні якості її життя, погіршення психологічного стану, втраті повноцінного сну, самооцінки та позитивних емоцій.
В результаті злочинної діяльності ОСОБА_5 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин, наданим їй Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, та заподіяно шкоду особистим правам та інтересам потерпілої ОСОБА_4 , порушено її психологічну недоторканість та здійснено на неї психотравмувальний вплив, чим завдано психологічних страждань.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Крім того, ОСОБА_5 15.06.2025 близько 15 год за місцем проживання, на території подвір'я житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи кримінально-правові наслідки, вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в словесному висловлюванні нецензурними словами та образами в її адресу, у присутності неповнолітніх доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , чим заподіяв істотну шкоду психологічному здоров'ю потерпілих, що виразилось у погіршенні якості їх життя, погіршення психологічного стану та втраті позитивних емоцій.
В результаті злочинної діяльності ОСОБА_5 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин, надані їм Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, здійснено вплив на психоемоційний стан та відчуття благополуччя. Така ситуація стала психотравмуючою для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що призвело до формування у них підвищеної тривожності, страхів, емоційного напруження, симптомів посттравматичного стресового розладу, а також до негативного образу батька та дефіциту батьківської підтримки.
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо інших осіб, з якими він перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих осіб.
2.Висловлена обвинуваченим ОСОБА_5 безпосередньо у судовому засіданні позиція з приводу пред'явленого йому обвинувачення у даному кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся та повідомив, що багато випивав спиртних напоїв, а коли приходив додому, то влаштовував дружині скандали в присутності малолітніх дітей, кричав на неї та на дітей, матюкався, ображав дружину, проте фізичного насилля не вчиняв. За вчинення домашнього насильства кілька разів був притягнутий до адміністративної відповідальності, в результаті чого на нього було накладено адміністративні покарання у вигляді штрафів. Про те, що відносно нього винесено заборонний припис не знав, він ввечері прийшов додому нетверезий і за попередньою домовленістю з колишньою дружиною, що коли нетверезий, в будинок не заходить, відразу пішов у літню кухню, та літня кухня була зачинена, він зчинив скандал до дружини, діти при цьому були вдома, колишня дружина викликала поліцію. Також пояснив, що він розуміє негативні наслідки своєї поведінки, яка погіршила становище дружини та дітей. Вважає, що він вже покараний, оскільки втратив дружину та доньок, яким спричинив багато біди. Діти не вірять йому, що він змінить свою поведінку, не хочуть, щоб він проживав разом з ними.
3.Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч. 3 ст. 349 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, щодо всіх обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
4.Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала обвинувачення в повному обсязі за ст.126-1 КК України, звернула увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. При призначенні покарання просила врахувати як пом'якшуючу обставину те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому; як обтяжуючу обставину те, що ОСОБА_5 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння та щодо малолітніх. Він є військовослужбовцем, попередньо вже притягався за ст. 126-1 КК України, є схильним до протиправної поведінки щодо членів своєї сім'ї. А відтак вважає, що слід призначити йому покарання, яке передбачене санкцією статті обвинувачення у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік. Поряд із покладенням обов'язків при відбуванні обвинуваченим призначеного покарання у виді пробаційного нагляду, до обвинуваченого слід застосувати визначені в п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувальні заходи, такі, як: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язок пройти програму для кривдників на певний строк, тощо.
5.Позиція потерпілої сторони.
Потерпіла ОСОБА_4 просила призначити її колишньому чоловіку справедливе покарання, оскільки і вона, і діти потерпають від домашнього насильства. Діти бояться батька, чекають на вулиці, доки він п'яний засне. Крім того просить призначити ОСОБА_5 обмежувальний припис, оскільки боїться наслідків після проведення судового засідання.
Законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 підтримали позицію прокурора, щодо призначення покарання у виді пробаційного нагляду та проходження програми для кривдників.
6.Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є уродженцем та жителем с. Великі Дедеркали Кременецького району Тернопільської області, українцем, громадянином України, має середню освіту, розлучений, є батьком двох малолітніх дітей - доньок Тальяни та ОСОБА_10 , на даний час є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуває на військовій службі з 23.03.2024 по теперішній час, на амбулаторному нагляді у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за зареєстрованою адресою проживання по АДРЕСА_1 , окрім себе, інших осіб не має. Згідно із характеристикою, наданою сільським головою Великодедеркальської сільської ради ОСОБА_5 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе неоднозначно, за характером спокійний, трудолюбивий, товариський, проте має схильність до вживання спиртних напоїв, що призводить до сімейних скандалів, скарг від жителів села у сільську раду не надходило. Крім того, ОСОБА_5 відповідно до вироку Шумського районного суду Тернопільської області від 17 серпня 2023 року був засуджений за ст. 126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки із застосуванням іспитового строку на 1 рік на підставі ст. 75 КК України. Ухвалою цього ж суду ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого, вислухавши думку потерпілої сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке на підставі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілих осіб, доведено, і дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.
Вирішуючи питання відносно покарання, яке слід призначити ОСОБА_5 , суд виходить з того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів (ст.126-1 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо малолітніх дітей, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді пробаційного нагляду із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів відповідно до вимог ст. 59-1 КК України, яке на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, за наслідком розгляду кримінального провадження, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та його відносин із потерпілими, в тому числі малолітніми дітьми, внаслідок чого було вчинене кримінальне правопорушення, систематичність вчинення ним діянь, суд вважає за необхідне поряд із покладенням обов'язків при відбуванні обвинуваченим призначеного за даним вироком покарання у виді пробаційного нагляду, до обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати визначені в п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувальні заходи, такі, як: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язок пройти програму для кривдників на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_5 , суд вважає, слід обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
7.Вирішення інших питань.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, клопотань щодо його обрання до суду не надходило, а тому беручи до уваги бездоганну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, відсутність підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, - суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
Речові докази відсутні.
За змістом частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні трьох судово-психологічних експертиз на загальну суму 76334,40 грн.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 124, 182, 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65-68, ст.59-1, ст. 91-1, ст. 126-1 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Згідно з п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи у виді:
1) заборони перебувати в місці спільного проживання з потерпілими: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців.
2) обмеження спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строком на 6 (шість) місяців.
3) направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Організацію та виконання проходження ОСОБА_5 програми для кривдників доручити Великодедеркальській сільській раді Кременецького району Тернопільської області як органу місцевого самоврядування.
Для виконання програми для кривдників - копію вироку після набрання законної сили направити, згідно зі ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - до Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області та до Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області - як органу місцевого самоврядування.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні: - судово-психологічної експертизи від 28.08.2025 №3577-Е вартістю 25444,80 грн; - судово-психологічної експертизи від 28.08.2025 №3578-Е вартістю 25444,80 грн; - судово-психологічної експертизи від 28.08.2025 №3579-Е вартістю 25444,80 грн, на загальну суму 76334,40 грн.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.
Суддя: ОСОБА_11