Справа № 458/1183/25
1-кс/458/310/2025
07.11.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження -
сторона обвинувачення:
прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
сторона яка подала клопотання - заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 ,
слідчий слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 ,
сторона захисту:
підозрювана особа ОСОБА_6 ,
захисник - адвокат ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка Львівської області клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року № 12025141340000133 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Салдус, Латвія, громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини 6 центр рекрутингу Сил безпілотних систем Збройних Сил України, у званні сержант, раніше не судимий, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн, -
Стислий опис провадження і суть питання, що вирішується ухвалою.
Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.
Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду питання, яке вирішуються судом.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 07.11.2025 року відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду клопотання було зареєстровано, після чого передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Клопотання розглядається за ініціативою заступника начальника - начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2025 року №12025141340000005 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Позиції сторін кримінального провадження.
При розгляді клопотання суд вжив заходи до повідомлення сторін кримінального провадження, а також осіб, які зазначені в ухвалі в дозволений і в передбачений законом порядок шляхом скерування судового виклику.
В судовому засіданні сторона обвинувачення, сторона яка подала клопотання - заступник начальника - начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 подання підтримав з підстав, які наведені у клопотанні, просив задовольнити, пояснив, що саме такий вид запобіжного заходу зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні сторона обвинувачення, прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 подання підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні сторона захисту - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти доводів клопотання, вважає підозру необґрунтованою, зазначив, що потерпілий госпіталізований через 9 днів, підозрюваний раніше не судимий, військовослужбовець, матеріалах кримінального провадження немає висновку експерта, які підтверджують отримання тілесних ушкоджень, час та місце їх отримання, діагноз потерпілого попередній, вказує на відсутність даних про причетність підозрюваного до нанесення тілесних ушкоджень, свідки сторони обвинувачення є родичами, і тими, які працюють на потерпілого, підозрюваному не було відомо про існування кримінального провадження, він розшуку не перебував просив обрати більш м'який запобіжний захід. У випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, визначити мінімальний розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні сторона захисту, підозрюваний ОСОБА_6 , заперечував проти доводів, наведених у клопотанні, зазначив, що він не бив потерпілого, не наносив тілесних ушкоджень ззаду, не наносив тілесних ушкоджень з правої сторони, як зазначено у повідомленні про підозру, а нижче вилиць. Вважає, що сторона обвинувачення повинна була б вирішити питання звернення до його безпосереднього командування з питанням його прибуття і виклику до слідчого. Звернув увагу на те, що він військовослужбовець, і його обов'язок на сьогоднішній день здійснювати захист, а не бути позбавленим волі, їздив в Сянки з питанням реабілітації. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала показання, що підозрюваний є її братом і він достойний громадянин України, з перших днів війн пішов захищати Україну, є відповідальною особою, проблем чи скарг на нього не пригадує.
Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності та взаємозв'язку, перевіривши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу стосовно клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання з метою визначення існування законних підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен: 1) з'ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що у провадженні слідчого відділення ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12025141340000133 від 03.11.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу та початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації це день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо), а для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу - день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу під час мобілізації та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Проте, ОСОБА_6 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, вчинив кримінальний правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 24.10.2025 приблизно о 17:51 годині, перебуваючи в приміщенні відпочинкового комплексу агрооселі «Альтана», що за адресою: АДРЕСА_3 , в ході раптового виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_10 , переслідуючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс декілька ударів кулаками рук в ділянку голови ОСОБА_10 , в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травматичного субдурального крововиливу в правій гемісфері головного мозку, підгострої стадії, ЗЧМТ, правобічної субдуральної гематоми, в результаті чого потерпілого було 02.11.2025 госпіталізовано в реанімаційне відділення КНП ДМЛ №1 ДМР.
05.11.2025 слідчим за погодженням із процесуальним прокурором ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Після чого, ОСОБА_6 05.11.2025 року о 16:19 год. затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; відомостями КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_6 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_6 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. У разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п.16 ч.1 ст.7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч.11 ст.615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч.11 ст.615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки ОСОБА_6 може вільно пересуватись територією України, достовірно знає про їхнє місце перебування (праці), що може використати у своїх цілях з метою ухилення від кримінальної відповідальності шляхом спонукання на зміну ними показань, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі свідки ще судом не допитані, а надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку суду.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, у тому числі з метою набуття ніби-то законного права не з'являтися на виклики до органу досудового розслідування, прокуратури та/або суду;
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 являється військовослужбовцем, а тому у разі переховування від органу досудового розслідування та суду, останній буде змушений вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, поєднаному зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
З урахуванням викладеного та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, викладені вище обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 найбільш суворого виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою максимальним строком на 60 днів.
Обґрунтованість розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч.1 ст.182 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , вік, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і має бути призначена у розмірі, який встановлений законом, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120, 00 грн, оскільки такий розмір застави, на відміну від зазначеного у клопотанні (80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн), не є завідомо непомірним для підозрюваного, та здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.
При вирішенні питання щодо покладення на підозрюваного ОСОБА_6 , додаткових процесуальних обов'язків, слідчим суддею береться до уваги місце проживання ОСОБА_6 , позиція прокурора, висловлена в судовому засіданні, який не заперечував щодо покладення на підозрюваного обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_6 слід покласти наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; не відвідувати відпочинковий комплекс агрооселя «Альтана», що за адресою: АДРЕСА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч.7 ст.194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч.7 ст.194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Так як судом встановлено наявність, наданими слідчим доказами, обставини, які свідчать про наявність всіх трьох обставин, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на вищевказане, керуючись вимогами ст.ст.32,131,132,176-178,182-183,193-194,196-197,369,372,395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2025 року № 12025141340000133 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної особи ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Салдус, Латвія, громадянин України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, але не більше ніж строк досудового розслідування - до 03.01.2026 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05.11.2025 року 16:19 год.
Строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою починається з моменту застосування, тобто з дня постановлення ухвали.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120, 00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок депозитний рахунок UA918201720355299001500000757, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає або зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
- не відвідувати відпочинковий комплекс «Агрооселя Альтана», що за адресою: АДРЕСА_3 .
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Виконання ухвали доручити батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням вказаного запобіжного заходу покласти на слідчих слідчого відділу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, які входять в склад слідчого-оперативної групи.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які входить в склад призначеної групи прокурорів.
Копію даної ухвали вручити ОСОБА_6 .
Копію даної ухвали скерувати на електронну адресу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для відома.
Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.
На ухвалу, протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Порядок оскарження ухвали визначено ст.ст.309,392,395 КПК України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її проголошення
Повне судове рішення (ухвала) оголошено 11.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1