11.11.2025 м. Турка
Справа № 458/855/25
Провадження №2/458/362/2025
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Волинець М.З.
за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.
Сторони в справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю
«Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,
представник позивача Усенко М.І.,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
21.08.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТОВ/ «Фінансова Компанія /ФК/ «Кредит-Капітал», через систему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 1928923 про надання споживчого кредиту від 05.02.2020 у розмірі 15 492,00 грн та судові витрати по справі.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
05.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено договір споживчого кредиту № 1928923, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн на строк 17 днів з 05.02.2020, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір був укладений в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі. Відповідач в порушення умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 15 492,00 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 972 грн - заборгованість за процентами, 2 520 грн - заборгованість за штрафом.
11.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1928923 від 05.02.2020.
Покликаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1928923 від 05.02.2020 у розмірі 15 492,00 грн, та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Турківського району суді Львівської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 15.09.2025 о 17:30 год. за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази по справі в порядку ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 15.09.2025 розгляд справи відкладено на 29.09.2025 о 17:00 год.
16.09.2025 на виконання вимог ухвали Турківського районного суду від 25.08.2025 в частині витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв'язку скерувало до суду лист від 05.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250828/71142, в якому повідомило, що не може надати запитувану інформацію, оскільки за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу, вказав про необхідність перевірити надані банку відомості не предмет коректності для здійснення ідентифікації особи.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 29.09.2025 розгляд справи відкладено на 20.10.2025 о 17:00 год.
У зв'язку із невиконанням АТ КБ «ПриватБанк» вимог ухвали суду від 25.08.2025 в частині витребування доказів та повторною неявкою відповідача, ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 20.10.2025, розгляд справи відкладено на 11.11.2025 о 12:30 год., повторно витребувано докази в порядку ч.2 ст.84 ЦПК України.
05.11.2025 на виконання вимог ухвали Турківського районного суду Львівської області від 20.10.2025 надійшли витребувані судом з АТ КБ «ПриватБанк» докази у даній справі, зокрема повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (НОМЕР_2 ). Клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 24.03.2014. Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_1 (НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 12 000,00 грн, 05.02.2020.
Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з'явився, 12.09.2025 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання 11.11.2025 повторно не з'явилася. Причин неявки не повідомила, заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи не надала, свою позицію не виклала, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 11.11.2025 вирішено проводити заочний розгляд справи № 458/855/25 на підставі наявних у справі доказів.
Водночас, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
05.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено договір споживчого кредиту № 1928923, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн на строк 17 днів з 05.02.2020, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,8 % в день.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п.п. 1.4., 1.5.1., 1.5.2 договору, строк кредиту 17 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.
Знижена процентна ставка 1,53% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснив повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Стандартна процента ставка становить 1.80% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. зазначеного договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6.
Відповідно до п. 5.4 кредитного договору споживач зобов'язаний: 1) у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором; 2)повідомити товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 договору протягом 3-ох календарних днів; 3) виконувати інші обов'язки передбачені цим договором, правилами та чинним законодавством України.
Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту № 1928923 від 05.02.2020) платіж повернення кредиту та сплати нарахованих процентів мав бути внесений ОСОБА_1 22.02.2020 /а.с.22 на звороті/.
Згідно довідки про ідентифікацію визначено, що договір зі сторони відповідача ОСОБА_1 було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора М589561 /а.с.27/.
Згідно листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. № 5724-ВП від 18.07.2025, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає ТОВ «Авентус Україна» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов договору про організацію переказів грошових коштів №ВП-200417 від 20.04.2017 укладеного між ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «Авентус Україна». Грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн були перераховані 05.02.2020 на маска карту № НОМЕР_3 , код авторизації 481169, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-5367857 /а.с.27 на звороті/.
Відповідно до п.9.6 кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення ти підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Укладаючи кредитний договір відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.
Відповідно до п.п.7.1.- 7.4., 7.4.1.-7.4.3. договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього Договору.
Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
У випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом З (трьох) календарних днів, після закінчення строку користування кредитом, пеня та/або штраф за несвоєчасне виконання споживачем зобов'язань за договором не нараховується.
У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1 440,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 360,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов'язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної споживачем за цим договором, і становить: 6 000,00 грн.
Згідно з пп.3 п. 5.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позивача.
11.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1928923 від 05.02.2020.
Відповідно до витягу з реєстру боржників (Додаток №1 до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020), ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1928923 в сумі 15 492,00 грн.
Таким чином, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 12.08.2025 вих. № 19992273 скерував відповідачу ОСОБА_1 на адресу, вказану нею в кредитному договорі, досудову вимогу про негайне погашення кредитної заборгованості у сумі 15492 грн за договором про споживчий кредит № 1928923 від 05.02.2020 на зазначені відповідні реквізити.
Проте зазначену досудову вимогу ОСОБА_1 не виконала.
Відповідач ОСОБА_1 добровільно уклала договір про надання споживчого кредиту № 1928923 від 05.02.2020, обізнана з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, й у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань з необхідність сплатити штраф.
Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором про споживчий кредит не виконала, суму кредиту та суму нарахованих процентів не сплатила, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем на загальну суму 15 492,00 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 972 грн - заборгованість за процентами, 2 520 грн - заборгованість за штрафом, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Відповідач відзиву не подала.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статті 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначають загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як особа яка набула права вимоги, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів та погашення виниклої заборгованості.
Всупереч умовам договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконала, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 8 000,00 грн.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
01.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено Договір № 0107 про надання правової (правничої) допомоги.
Згідно п. 2.3. договору про надання правової допомоги вартість наданих послуг адвокатом за 1 справу складає 8000,00 грн. без ПДВ (а.с.35- зворот).
Відповідно до акту № 755 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 05.08.2025 та детального опису наданих послуг до акту № 755 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між товариством та адвокатом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год.30 хв.; складення позовної заяви з урахування правової позиції - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., усього годин - 6 год. 30 хв.; усього шт. - 1 (а.с.43,43- зворот).
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн позивачем подав такі докази:
- договір № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025;
- акт № 755 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 05.08.2025;
- детальний опис наданих послуг до акту № 755 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025;
- ордер на надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Системний аналіз зазначених норм, дає підстави для висновку, що нормами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).
В пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Разом з тим, суд не позбавлений об'єктивної можливості оцінити рівень адвокатських витрат, достовірно встановити несення таких витрат позивачем, а також обґрунтованість рівня їх вартості.
Суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, однак в силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розглядуваній цивільні справі у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає, що у договорі про надання правничої допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився.
Враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд вважає їх істотно завищеними та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ - 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1928923 від 05.02.2020 урозмірі 15 492 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, ЄДРПОУ - 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 11.11.2025.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ