441/2969/23 2/441/50/2025
31.10.2025 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Малахової - Онуфер А.М.
з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 , 15.12.2023 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , просила визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за 1/2 частину означеного ТЗ мотивуючи тим, що з ОСОБА_2 з 09.12.2006 по 20.03.2023 перебувала у зареєстрованому шлюбі, мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у шлюбі 09.08.2017, спільно придбали автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , який відповідач 16.08.2023 на підставі договору купівлі-продажу № 4641/2023/3985622 відчужив матері ОСОБА_3 . Вона вживала заходів досудового врегулювання спору, однак відповідач добровільно компенсувати 1/2 частину вартості спільного майна подружжя відмовляється, тому змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 22.12.2023 провадження у справі відкрито, а 23.05.2024 до участі у справі залучено третю особу - ОСОБА_3 (а.с. 82).
Представник позивача ОСОБА_6 в суді 09.10.2025 вимоги підтримав з мотивів наведених у заяві, окрім цього пояснив, що сторони з 09.12.2006 по 20.03.2023 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що під час шлюбу у 2017 році спільними зусиллями та за спільні кошти ними придбано автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 , що останній 16.08.2023, без згоди довірительки, на підставі договору купівлі-продажу № 4641/2023/3985622 відчужив означений ТЗ матері ОСОБА_3 . Відповідач добровільно відшкодувати позивачці компенсацію за належну їй частку у відчуженому автомобілі відмовляється, відтак просить суд стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля, який є спільною сумісною власністю подружжя, виходячи з вартості визначеної судовою транспортно-товарознавчою експертизою № 1266-Е від 20.05.2025. Окрім цього зазначив, що жодних домовленостей між сторонами стосовно спірного ТЗ марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 не було, що кошти, які перераховував відповідач, в т.ч. на рахунок позивачки, є формою його участі у матеріальному забезпеченні дітей, що з 09.10.2023 автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 перебуває у власності іншої особи, однак його довірителька не просить про передачу їй автомобіля, відтак підстав до залучення до участі у справі ОСОБА_7 , не убачає, інше. У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, останній у заяві від 31.10.2025 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та його представник, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_8 у відзиві від 27.03.2024 позов визнав частково, не заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивачки 44 523 грн. 11 коп. компенсації за частину вартості ТЗ марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, мотивуючи тим, що дійсно сторонами у шлюбі придбано ТЗ марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , який є спільною сумісною власністю подружжя, що згідно домовленостей, відповідач частинами, протягом року, сплачуватиме позивачці половину вартості ТЗ, що становить 85 000 грн., в свою чергу, він право власності на автомобіль перереєструє на матір ОСОБА_3 , що на виконання домовленостей, ОСОБА_2 протягом лютого-вересня 2023 року сплатив ОСОБА_1 43 376 грн. 89 коп., однак отримавши позовну заяву про поділ майна подружжя, призупинив виплату до вирішення справи судом. Просив, при вирішенні спору, врахувати виплачену ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 43 376 грн. 89 коп. (а.с. 52-54).
Третя особа ОСОБА_3 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення представника позивача 09.10.2025, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями ст. 12, 13, 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.12.2006 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2
20.03.2023, рішенням Сихівського районного суду м. Львова, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, шлюб укладений 09.12.2006 Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 4585, розірвано (а.с.17-19).
17.11.2023, Сихівським районним судом м. Львова ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дітей відповідного віку, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.11.2023 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 203).
У шлюбі, 09.08.2017 сторонами придбано транспортний засіб марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 у територіальному сервісному центрі № 4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області на підставі посвідчення митниці та вантажно-митної декларації, що стверджується інформаційною довідкою РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 31/28-К-1/Аз від 23.10.2023 (а.с. 26-27).
Про те, що транспортний засіб марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 придбаний сторонами у шлюбі, за спільні сумісні кошти і внаслідок спільної праці, відтак є спільним майном подружжя ОСОБА_9 , ствердив у відзиві від 27.03.2024 й представник відповідача ОСОБА_8 , отже, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, частки якого дружини та чоловіка є рівними.
Окрім іншого, із індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України (форма ОК-5 та форма ОК-7) убачається, що сторони у період з 2001 по 2023 роки постійно працювали, отримували заробітню плату та вкладали кошти в т.ч. у придбання ТЗ марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 28-32, 74 зворот - 75).
Із пояснень представника ОСОБА_6 в суді, із договору купівлі-продажу № 4641/2023/3985622 транспортного засобу від 10.08.2023, із інформаційної довідки РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 59 від 05.09.2025 та договору купівлі-продажу № 8066/23/010158 транспортного засобу від 09.10.2023 убачається, що ОСОБА_2 , без письмової згоди ОСОБА_1 , 16.08.2023 відчужив автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , а з 18.10.2023 власником цього автомобіля значиться ОСОБА_7 (а.с. 25, 204-208).
Таким чином, ураховуючи, що транспортний засіб марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 придбаний сторонами у шлюбі за спільні сумісні кошти і внаслідок спільної праці, а отже є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 , що відповідач ОСОБА_2 розпорядився таким майном, на власний розсуд без письмової згоди ОСОБА_1 , остання має право на грошову компенсацію 1/2 частки вартості відчуженого транспортного засобу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Згідно висновку судового експерта О.Білого № 1266-Е від 20.05.2025, середня ринкова вартість (ціна) автомобіля марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням даних про нього, які можна встановити з його ідентифікаційного номеру, на час проведення (завершення) експертизи - 20.05.2025 становить 283 424 грн. 00 коп. (а.с. 171-177).
Вищеозначений висновок експерта учасниками справи не оспорений, належними та допустимими доказами не спростований, відтак такий покладається в основу судового рішення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що автомобіль марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 набутий сторонами за час шлюбу, а отже є об'єктом права сумісної власності подружжя, що такий відчужений відповідачем на власний розсуд без письмової згоди позивачки, а також з огляду на положення статей 69, 70, 71 СК України, суд стягує із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки відчуженого ним ТЗ, що виходячи з дійсної ринкової вартості аналогічних ТЗ на час поділу майна, становить 141 712 грн.
Доводи представника ОСОБА_8 у відзиві про те, що дійсна вартість транспортного засобу марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску встановлена актом оцінки транспортного засобу від 06.02.2024, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 та на 06.02.2024 становить 175 800 грн., на увагу суду не заслуговують, оскільки вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи (а.с. 57).
Доказів на підтвердження покликань представника відповідача ОСОБА_8 у відзиві про усну домовленість між сторонами, відповідно до якої відповідач частинами, протягом року, сплачував позивачці половину вартості ТЗ марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, взамін на перереєстрацію права власності на означений автомобіль на ОСОБА_3 , в матеріалах справи немає, стороною відповідача суду не подано.
Самі по собі платіжні інструкції, долучені до відзиву на позовну заяву від 27.03.2024, без зазначення призначення платежу, що давало б змогу ідентифікувати грошові кошти як компенсацію вартості частки відчуженого майна, не можуть слугувати належним доказом на підтвердження таких покликань (а.с. 59-74).
При цьому, в частині платіжних інструкцій отримувачем коштів зазначено дитину сторін - ОСОБА_4 , на утримання якої відповідач сплачує аліменти згідно судового наказу Сихівського районного суду м. Львова від 17.11.2023, а в окремих платіжних інструкціях отримувача платежу взагалі не вказано (а.с. 203).
За подання до суду позовної заяви, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2 147 грн. 20 коп., що стверджується копіями квитанцій № СВ07992047/1 від 27.11.2023 та № 11 від 30.11.2023 (а.с. 1, 2).
Окрім цього, із пояснень представника ОСОБА_6 в суді, із акта № 2 здачі-приймання від 20.05.2025 та квитанції № W155605071 від 22.11.2024 убачається, що позивачкою сплачено ЛНДІСЕ 8 330 грн. 08 коп. за проведення транспортно-товарознавчої експертизи (а.с. 189).
Враховуючи положення ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки 2 147 грн. 20 коп. судового збору та 8 330 грн. 08 коп. витрат на проведення судової експертизи, а всього 10 477 грн. 28 коп.
Також з відповідача на користь держави слід достягнути судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи з половини вартості спірного майна, що становить 343 грн. 52 коп. (1 417 грн. 12 коп. - 1 073 грн. 60 коп. = 343 грн. 52 коп.).
Керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст. 60, 63, 68, 69,70 СК України, ст. 368, 372 ЦК України, суд, -
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію половини ( частки) вартості автомобіля марки Renault, модель MEGANE, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя у розмірі 141 712 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 147 грн. 20 коп. судового збору та 8 330 грн. 08 коп. витрат на проведення судової експертизи, а всього 10 477 грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 343 грн. 52 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С у д д я А.М. Малахова - Онуфер