Справа № 544/791/25 Номер провадження 33/814/869/25Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Максименко Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року,
Постановою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 та 185 КУпАП.
Провадження у справі за статтями 122-4, 124 та 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 13 березня 2025 року о 21:42 год. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Полтавській, 3, керуючи автомобілем Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом Фольцваген Гольф, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримані механічні ушкодження, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , 13 березня 2025 року о 21:42 год. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області, по вул. Полтавській, 3, керуючи автомобілем Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 «д» Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ст.122-4 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 13 березня 2025 року о 21:42 год. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Полтавській, 3, керував автомобілем Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. "а" п.2.9 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 13 березня 2025 року о 21:42 год., перебуваючи в авто поряд з будинком в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Полтавській, 3, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці), вчинив злісну непокору працівникам поліції, а саме не виконував законної вимоги вийти з автомобіля для проведення освідування, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, тримаючи в руці предмет, зовні схожий на гранату та погрожував її застосувати, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.185 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Максименко Ю.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав відсутності події та складу зазначеного правопорушення.
Вказує про недоведеність належними доказами фактів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за скоєння яких він визнаний винним.
Звертає увагу на розбіжності в часі вказані в протоколах та записі на бодікамеру працівника поліції.
Мотивує агресивну поведінку ОСОБА_1 відносно працівників поліції тим, що він не бачив хто рветься до його машини коли він перебував всередині, що виключає наявність в нього умислу здійснювати злісну непокору працівникам поліції.
Заперечує як факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , так і скоєння ДТП та відповідно залишення місця пригоди, вказуючи при цьому, що авто було припарковано у дворі будинку.
Вважає, що огляд на стан сп'яніння було проведено з порушенням встановленого порядку, що свідчить про його недійсність, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, висновок не відповідає вимогам інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння, складено в одному екземплярі, огляд проведено невідомою жінкою, ОСОБА_1 лише з 6 разу зміг продути алкотестер.
При перевірці доводів апеляційної скарги необхідно дійти висновку, що межі доводів останньої стосуються незгоди з постановою суду першої інстанції в частині притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки в прохальній частині апеляційної скарги ставиться питання про скасування постанови місцевого суду щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийняття нової постанови про визнання відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та закриття провадження саме в цій частині.
Також в тексті самої апеляційної скарги містяться доводи щодо незгоди з висновками суду про визнання ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративних правопорушень за ст.ст. 122-4, 124 та 185 КУпАП, разом з цим в прохальній частині апеляційної скарги апелянтом не висловлено прохання про скасування постанови в цих частинах, із зазначенням підстав для закриття провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол ЕПР №270784 від 14.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 13 березня 2025 року о 21:42 год. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Полтавській, 3, керуючи автомобілем Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом Фольцваген Гольф, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримані механічні ушкодження, чим порушив п.10.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП,
протокол серії ААД№679624 від 14.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 13 березня 2025 року о 21:42 год. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Полтавській, 3, керуючи автомобілем Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, здаючи заднім ходом, скоїв наїзд на припарковане авто Фольцваген Гольф д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв, після чого залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 «д» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП,
схема місця ДТП з особистим підписом ОСОБА_1 та відсутністю будь-яких зауважень чи заперечень з його сторони,
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №140240, згідно якого 13 березня 2025 року о 21:42 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в авто поряд з будинком по вул. Полтавській, 3, в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці), вчинив злісну непокору працівникам поліції, а саме не виконував законної вимоги вийти з автомобіля для проведення освідування, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою, тримаючи в руці предмет, зовні схожий на гранату та погрожував її застосувати, з особистими поясненнями ОСОБА_1 «випив просрочене пиво 1 літр, злякався працівників поліції»,
письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№270772 від 14.03.2025 щодо керування ОСОБА_1 13 березня 20125 року транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння,
висновок КП «Пирятинська лікарня Пирятинської міської ради» №8 щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння,
відеозаписи з бодікамери поліцейського,
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєних правопорушень та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 , останній, 13.03.2025, близько 21:40 год перебував біля під'їзду №2 будинку №3 по вул. Полтавська, коли побачив, що невідомий йому чоловік сів в авто Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , та завівши авто, почав рухатися заднім ходом та швидко розвертатися і здійснив зіткнення з його автомобілем Фольцваген Гольф д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований біля будинку. Після чого він почав рухатися вперед в напрямку вул. Європейська, не зважаючи на його крики зупинитися. Далі він побачив, що вслід за авто від будинку №4 по вул. Полтавська побіг працівник поліції та поїхала патрульна машина. Він оглянув пошкодження власного авто та побачив, що пошкодження задньої правої частини крила, бампера та фари. Вийшовши на вул. Європейська він побачив припаркований автомобіль Фольцваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , а поруч поліцейське авто, 2 поліцейських з якого спілкувалися з водієм, проте останній кричав в їх бік, висловлював погрози, відмовлявся вийти з авто та погрожував гранатою. В подальшому приїхали ще працівники поліції, які намагалися заспокоїти водія, але той висловлювався нецензурною лайкою та концентрував увагу на наявність в нього гранати. Почувши вчергове погрози щодо застосування гранати, він залишив свій номер телефону поліцейським та пішов додому.
Інший свідок ОСОБА_3 пояснила, що 13.03.2025, близько 21:40 год. вона проходила між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , коли побачила, що невідомий чоловік сів за кермо авто чорного кольору, почав різко здавати назад та зачепив інше авто, а потім поїхав вперед, а вслід за ним побіг поліцейський. Зацікавившись подією вона стала між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та побачила як поліцейські спілкуються з водієм, а останній кричить образливі слова в їх сторону, погрожує фізичною розправою та що зірве будинок за допомогою гранати. Почувши про гранату вона злякалася та забігла в під'їзд де проживає подруга, а в подальшому записала відео на телефон, як водій ображав працівників поліції.
З пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що 13.03.2025, близько 21:40 год., він, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , почув з двору крики про допомогу та вийшовши на балкон побачив як авто чорного кольору, здаючи заднім ходом, зачепив припаркований автомобіль та поїхав з місця події в напрямку вул. Європейська, а за ним побіг поліцейський та поїхало службове авто. Вийшовши на двір він побачив автомобіль Фольцваген чорного кольору, водій якого відкривав та зачиняв двері, сидячи в салоні, голосно кричав образи в сторону поліцейських, відмовлявся вийти з авто, погрожував фізичною розправою та наголошував, що в нього є граната, яку він застосує та зірве поліцейський автомобіль.
Пунктом 10.1 ПДР визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 2.10а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Матеріалами справи, а саме показами свідків, схемою ДТП, яка підписана правопорушником та потерпілим без зазначення зауважень чи незгоди, доводиться як факт скоєння ДТП ОСОБА_1 , так і залишення ним місця ДТП, що в свою чергу свідчить про порушення ним Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП та правомірність дій працівників поліції щодо складання адміністративних протоколів за вказаними статтями відносно нього.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності керування ОСОБА_1 автомобілем та відповідно скоєння ним ДТП та залишення місця пригоди відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме поясненнями свідків. При цьому сам правопорушник під час складання протоколів не заперечував факт керування авто.
Згідно ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
З долучених до справи показів свідків та відеозаписів вбачається вчинення ОСОБА_1 злісної непокори працівникам поліції на їх пропозицію вийти з автомобіля після скоєного ним ДТП , висловлювання в їх бік нецензурною лайкою, погрози використати вибухову гранату, що стало підставою для виправданого застосування до нього кайданок. Вказана поведінка доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП
Надаючи оцінку складеному працівником поліції протоколу стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам КУпАП. В ньому відображено суть скоєного правопорушення, що виразилося в злісній непокорі законним вимогам працівників поліції.
Посилання захисника на недоведеність вчинення злісної непокори працівникам поліції о 21:42 год. - час який зафіксовано в протоколі, не спростовує факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскільки непокора як правопорушення була триваючою та продовжувалась до 23:32 год. поки ОСОБА_1 поклали в кайданках до автомобіля, що зафіксовано службовими відеокамерами.
Доводи апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме злісної непокори працівникам поліції, не беруться судом до уваги, спростовуються відеозаписами перебігу події та іншими доказами в їх сукупності, які не були спростовані під час апеляційного перегляду.
За нормативним визначенням ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долучених до справи відеозаписів з боді камери поліцейського вбачається, як зазначалося вище, злісна непокора ОСОБА_1 працівникам поліції та його неадекватна поведінка, з проявами агресії та висловленими погрозами в сторону працівників поліції.
З огляду на виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, ОСОБА_1 з його згоди було доставлено до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Прибувши о 00:22 год. до медичної установи ОСОБА_1 лише після неодноразових спроб, внаслідок невірного продуття пристрою, здійснив продув алкотестеру о 01:26 год. з позитивним результатом 0,89 проміле, що стало підставою для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення часового ліміту на проведення огляду на стан сп'яніння, який визначений ст. 266 КУпАП не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення є помилковими, оскільки протягом тривалого часу водій ОСОБА_1 вчиняв злісну непокору працівникам поліції, не виходив з авто, і лише після того як був примусово витягнутий з автомобіля та в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, протягом години був доставлений до медичного закладу.
Посилання на відсутність в матеріалах справи направлення до медичного закладу не заслуговує на увагу, оскільки останнє, після його заповнення працівником поліції, залишається в медичному закладі, а до матеріалів справи долучається в випадку коли особа відмовляється від проходження огляду. В даній ситуації ОСОБА_1 , пройшов огляд в медичній установі, а відтак направлення на огляд залишилося в закладі охорони здоров'я.
Доводи захисника щодо проведення огляду не лікарем - наркологом, а не відомою жінкою є помилковим, оскільки «невідома жінка» як вбачається з відеозапису є медичною сестрою та забезпечує проходження водієм процедури продуття алкотестеру, тоді як сам огляд та складання висновку здійснюється лікарем, що і було дотримано під час проведення огляду водія ОСОБА_1 .
Долучення чека з алкотестеру з результатом проведеного огляду в медичному закладі не передбачено, оскільки в даному випадку результат 0,89 було проголошено вголос, зафіксовано на боді камеру та показано водієві.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлений факт перебування водія ОСОБА_1 в стані сп'яніння та відповідно керування ним транспортним засобом.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, 185 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Максименко Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна