Справа № 552/4726/24 Номер провадження 33/814/905/25Головуючий у 1-й інстанції Айдаєв Р. З. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника-адвоката Огриза Г.Р.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, клопотання захисника Огриза Ганни Романівна, яка діє і в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2024 року,
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2024 року, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою судді, 16.06.2023 року о 02:00 год. у м. Кременчук на перехресті Ігоря Сердюка та вул. перемоги, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай Елантра, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Перемоги. Внаслідок пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Огриза Г.Р. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП скасувати, а в іншій частині залишити без змін.
З посиланням на висновок науково-консультативної ради, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, та відсутність правової позиції з цього питання Верховного Суду, вважає, що постанова стосовно визнання ОСОБА_1 винним підлягає скасуванню в зазначеній частині.
Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи, копію постанови він не отримував та тривалий час після ДТП перебував на лікарняних. Фактично ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову лише 01.08.2025 після надсилання представнику матеріалів справи в електронному вигляді, після чого і була подана апеляційна скарга.
Дослідивши обґрунтування клопотання про поновлення строку та заслухавши думку захисника, приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2024 Київським районним судом м. Полтави винесено постанову, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Підставою для розгляду Київським районним судом м. Полтави адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП стало закриття кримінального провадження №12023170000000458 слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України.
Правопорушник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, отримував судові повістки та подав заяву про відкладення судового засідання, призначеного на 09.09.2024 в той же день через електронну пошту.
Як зазначалося вище розгляд адміністративного матеріалу відбувся 28.08.2024, а копія постанови суду була направлена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вже наступного дня, тобто 29.08.2024, проте повернулася на адресу суду з приміткою «за закінченням терміну зберігання».
Зазначена адреса проживання ОСОБА_1 була вказана ним працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в його особистій заяві про відкладення розгляду справи.
Іншої адреси правопорушник суду не повідомляв.
Як вбачається з ордеру про надання правової допомоги ОСОБА_1 останній уклав договір про надання правової допомоги 26.07.2025 з адвокатом Огриза Г.Р.
31.07.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Огриза Г.Р. звернулася до місцевого суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, після чого 11.08.2025 була подана апеляційна скарга через систему «електронний суд».
Тобто, апеляційна скарга була подана через 11 місяців з часу прийняття судом рішення про закриття провадження по справі.
Як зазначалося вище, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, тобто, зважаючи на винесення постанови 28.08.2024, останнім днем для подачі апеляційної скарги є 09.09.2024, враховуючи, що 10-ий день припадає на вихідний.
Матеріалами справи доводиться обізнаність ОСОБА_1 щодо розгляду справи відносно нього в Київському районному суді м. Полтави, а отже останній повинен був проявляти відповідну зацікавленість ходом її розгляду та прийнятим по справі рішенням.
Посилання захисника на тривалі лікарняні правопорушника як підстави не можливості своєчасного подання апеляційної скарги, не заслуговують на уваги, оскільки як вбачається з витягу з електронного реєстру листків непрацездатності, в день закриття лікарняного 09.09.2024 ОСОБА_1 подав заяву до суду про відкладення розгляду справи, а станом на 28.08.2024 - винесення постанови, він взагалі не перебував на лікарняному. Після закриття лікарняного13.09.2024 наступний лікарняний було відкрито лише 25.07.2025.
Жодних об'єктивних підстав, які-б унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги -матеріали справи не містять.
Доводи апелянта щодо зазначення в судовій повістці дати судового засідання - 27.08.2024, а фактично розгляд відбувся 28.08.2024 не впливають на перебіг процесуального строку на оскарження та не доводять наявності поважної причини їх пропуску, з урахуванням, що апеляційна скарга взагалі була подана через 11 місяців після ухвалення судом постанови.
При цьому, апеляційний суд керується висновками, викладеними в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" про те, що поновлення апеляційного оскарження без належних підстав може порушити принцип юридичної визначеності.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати обґрунтовані підстави.
Зважаючи на відсутність поважних причин несвоєчасного подання апеляційної скарги, клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В задоволенні клопотання захисника Огриза Ганни Романівни, яка діє і в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2024 року відмовити.
Повернути захиснику Огриза Ганні Романівні, яка діє і в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2024 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна