Справа № 524/2749/24 Номер провадження 22-ц/814/2290/25Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
29 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Карпушина Г.Л., Чумак О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
20.01.2025 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме про визнання та отримання спадкового майна після померлого ОСОБА_4 .
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу про визнання права на отримання спадкового майно після померлого ОСОБА_4 - залишено без розгляду у зв'язку з поданням після закінчення процесуальних строків встановлених ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Повернуто ОСОБА_1 сплачений за подання заяви 20 січня 2025 року про визнання права на спадкове майно судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до квитанції до платіжної інструкції за № 1596-20-023/С від 20.01.2025р.
Оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору повернуто та знаходиться у позивача.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зв'язку з тим, що відсутній предмет спору.
Не погодившись з даними ухвалами суду, ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвали суду та постановити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зазначала, що оскільки з матеріалів спадкової справи, як вказує нотаріус у відмові про вчинення нотаріальної дії, вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та позивачем було розірвано 14.08.2002, то позивач, згідно ст. 1261 ЦК України не є спадкоємцем по закону до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , а відтак свої спадкові права вона може захистити лише в судовому порядку, про те суд безпідставно відмовив в прийнятті поданої нею заяви про збільшення позовних вимог.
Вказувала, що всупереч процесуальним вимогам судом першої інстанції 26.06.2024 року без відома учасників справи та їх участі в проведенні судового засідання, не з'ясувавши позицію сторін щодо підготовчого провадження, можливості його продовження чи закриття, в односторонньому порядку закрив підготовче провадження, фактично позбавивши сторону позивача скористатись передбаченими законом правами щодо подання доказів та заяв про збільшення заявлених вимог, зміни підстав або предмета позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 374 ч.1 п.6 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ч.1 п. п. 3, 4 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука 09.04.2024 у даній справі відкрито апеляційне провадження та призначено у справі підготовче судове засідання об 11:00 год. 06.05.2024.
06.05.2024 року розгляд справі відкладено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, на 08:50 год. 26 червня 2024 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.06.2024 визнано підготовку справи до розгляду закінченою, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09:45 год. 25 липня 2024 року, з викликом сторін у справі.
20.01.2025 у відповідності до ст. 49 ЦПК України позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій остання просила окрім встановлення факту проживання однією сім'єю також визнати за нею право на отримання спадкового майна після померлого ОСОБА_4 , як одного з подружжя, яка проживала з загиблим на час його смерті однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Відмовляючи в приєднанні до матеріалів справи заяви про збільшення позовних вимог, суд вказав на пропуск стороною позивача строків, визначених ч.3 ст. 49 ЦПК України та констатував, що оскільки позивачем не заявлено відповідного клопотання про поновлення (продовження) процесуальних строків для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, поданої після закінчення підготовчого засідання та першого судового засідання, остання підлягає залишенню без розгляду у відповідності до ч.2 ст. 126 ЦПК України.
З вказаним висновком погоджується колегія суддів.
Так, згідно ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Тобто право на подачу заяви про збільшення позовних вимог обмежене встановленими законом процесуальними строками.
За змістом ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що сторона позивача подала заяву про приєднання до справи збільшених позовних вимог за межами строків, визначених ч.3 ст. 49 ЦПК України, тобто вже після закінчення підготовчого засідання.
Як свідчать матеріали справи, зазначена заява була подана до суду 20.01.2025, тобто коли суд вже розпочав судовий розгляд.
При цьому, стороною позивача не заявлялось відповідне клопотання про поновлення процесуальних строків, не зазначалась поважна причина пропуску, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції та обґрунтовано застосував наслідки такого пропуску у вигляді залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог, що ґрунтується на нормах процесуального права ( ст.ст. 126, 127 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та не містять посилань на обставини, які б свідчили про їх помилковість.
Так, відхиляються твердження апелянта про те, що 26.06.2024 суд без відома сторін, їх участі, не з'ясувавши їх позиції щодо можливості закінчувати стадію підготовчого провадження, виніс відповідну ухвалу та в одноособову порядку закрив підготовче засівання.
Вказані доводи апеляційної скарги суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що суд здійснював виклики в судове засідання всіх учасників справи, в тому числі і сторону позивача, якій направлялась судова повістка, а її адвокат Остахов П.В. був повідомлений про час та місце розгляду підготовчого засідання шляхом доставки електронного документу в його електронний кабінет.
При цьому, сторона позивача скористалась наданими їм правами та на стадії підготовчого засідання подавала суду докази щодо обставин, якими обґрунтовували заявлені вимоги.
Крім того, як вбачається з розписки про отримання судової повістки, позивач ОСОБА_1 та її представник в день винесення судом ухвали про закінчення підготовчого провадження, тобто 26.06.2025 в приміщенні суду отримали судову повістку про їх виклик в судове засідання на 09:45 год. 25.07.2025.
Не заслуговує на увагу і твердження апелянта про те, що за весь час до 20.01.2025 судом порушувались процесуальні строки і не проводились засідання.
Відхилюючи зазначене апелянтом, колегія суддів звертає увагу, що саме за ініціативою сторони позивача, представник якої знаходився на лікуванні в санаторії та прохав у ув'язку з цим відкласти судовий розгляд, суд задовольнив його клопотання, визнав причину неявки адвоката поважною та здійснив відкладання справи на іншу дату.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитись з прийнятим судом рішенням щодо закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, який є передчасним та не відповідає нормам цивільного процесуального закону.
Так, по справі вбачається, що постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 02.02.2024, приватним нотаріусом Кременчуцького районного територіального округу Курячим В.М. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано 14.08.2002 , а отже ОСОБА_1 , згідно ст. 1261 ЦК України не є спадкоємцем по закону до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .
Намагаючись здійснити свій судовий захист, позивач ОСОБА_1 в лютому 2024 року звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстровці шлюбу.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2024 у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено та роз'яснено право звернутися із вказаними вимогами в позовному провадженні.
На підставі вказаної ухвали, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення вищевказаного юридичного факту, мотивуючи це необхідністю реалізувати свої спадкові права та для вирішення питання отримання відповідної грошової компенсації внаслідок загибелі її чоловіка, як захисника Батьківщини.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчук від 09.04.2024 провадження по справі відкрито та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В своїй ухвалі про визнання підготовки справи до розгляду закінченою та закриваючи підготовче провадження, суд вказав про те, що спір між сторонами до судового розгляду не врегульований та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.
Фактично не проводячи жодного судового засідання по з'ясуванню обставин по справі, суд 10.03.2025 ухвалює рішення про закриття провадження по справі з підстав відсутності предмета спору.
Вказаного висновку суд дійшов помилково, порушуючи право позивача на судовий захист.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, наведено приклади відсутності предмета спору, якими можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
В даному випадку, позивач у визначений законом спосіб звернулась до суду з позовними вимогами, сформулювавши підстави та предмет позову та обґрунтувала необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення.
З її позовними вимогами не погодились Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які прохають відмовити в їх задоволенні, що свідчить про неврегульованість спірних правовідносин та неможливість вирішити останні у інший, ніж у судовий спосіб, з огляду на відмову нотаріуса у видачі позивачу відповідного свідоцтва про право на спадщину по закону, оскільки залишається не доведеним факт її родинних зв'язків із спадкодавцем, що можливо лише шляхом встановлення такого факту судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а й реальним.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали про закриття провадження про справі, яку судом ухвалено з порушенням норм процесуального права, а відтак справа за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки підлягає поверненню для продовження розгляду до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.п.1, 6, 375, 379 ч.1 п.п.3,4, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог - залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2025 року про закриття провадження у цивільній справі задовольнити та скасувати зазначену ухвалу.
Направити справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2025 року.
Судді : О.І. Обідіна Г.Л. Карпушин О.В. Чумак