Справа № 554/13620/25 Номер провадження 33/814/1022/25Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника-адвоката Баленка Р.В.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Баленка Руслана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2025 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в сумі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 будучи звільненою з посади головного державного інспектора відділу аналітичної роботи управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області з 24.01.2025, відповідно до підпункту п.п. «в» п. 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 23.02.2025), а саме лише 28.02.2025 о 14:53 год. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді захисник Баленко Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що ОСОБА_1 не заперечує несвоєчасне подання декларації з пропуском строку на 5 днів, проте жодного умислу на приховання відомостей вона не мала, оскільки перебувала за межами міста, у матері в селі, де не було комп'ютерної техніки та був відсутній доступ до мережі «Інтернет». По приїзду додому вона одразу подала декларацію.
Про відсутність умислу свідчить і подача попередніх декларацій протягом останніх декількох років, які подавалися завжди вчасно.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення №405 від 15.09.2025, рапортом начальника 1 сектору протидії корупції УСР в Полтавській області НП України Калашника В., особистими поясненнями ОСОБА_1 , листом Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомленнями НАЗК, додатком з послідовністю дій користувача з Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 за період з 24.01.20256 по 01.03.2025.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду.
Відповідно до положень статті 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. в п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, а отже, ОСОБА_1 , займаючи посаду головного державного інспектора відділу аналітичної роботи управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області, є суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Матеріалами справи доводиться та не заперечується ОСОБА_1 , що остання, після звільнення 24.01.2025, в порушення вище вказаних норм своєчасно не подала у встановлений 30-и денний строк декларацію, подавши її лише 28.02.2025.
Зазначене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на порушення строків подачі декларації відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, всупереч доводам апеляційної скарги, не передбачає лише умисної форми вини, оскільки сама диспозиція цієї норми говорить про те, що вказане адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.
В матеріалах провадження відсутні належні докази, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації зумовлено поважними причинами, отже доводи апеляційної скарги про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є безпідставними.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Саме по собі посилання на перебування за межами міста, відсутність інтернету, хворобу, яка не підтвердження жодними доказами, не можна розцінювати як поважні причини, які зумовили несвоєчасне подання декларації при звільненні.
За вказаних обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності, визначеної ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи про порушення ОСОБА_1 корупційного законодавства, апеляційний суд приходить висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Баленка Руслана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна