Справа № 554/8300/25 Номер провадження 11-сс/814/766/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170420000557, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 10.11.2025, без застосування електронних засобів контролю, покладено на нього наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора в їх присутності.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя взяв до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, соціальних зв'язків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, дійшов висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі прокурор Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочин, за який передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, потерпілий та свідки у кримінальному провадженні надали покази, що повністю викривають ОСОБА_7 у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Протиправні дії ОСОБА_7 вчинено щодо неповнолітньої особи, в умовах воєнного стану та в умовах складної соціальної обстановки в Україні, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та необхідність ізоляції від суспільства з метою запобігти вчиненню нових правопорушень.
Крім того вказує, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснити у будь-який спосіб вплив на свідків з тим, щоб узгодити показання з метою спотворення ситуації та уникнення кримінальної відповідальності, вчинити вплив на потерпілого чи штучно створити інші перешкоди у кримінальному провадженні, які вплинуть на всебічність та повноту досудового розслідування.
Також зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що правопорушення підозрюваний вчинив корисливого характеру, при цьому, не враховано дані про особу підозрюваного, зокрема відсутність будь-яких засобів для існування, офіційних джерел доходів, постійного або тимчасового місця роботи, заощаджень, соціальних зв'язків.
Позиції інших учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав у ній наведених та просила застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Згідно із клопотанням слідчого, у провадженні СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170420000557 від 28.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.04.2025, близько 23:30 год., ОСОБА_7 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, у дворі, що поблизу будинку №19, за адресою: м. Полтава, вул. Михайла Грушевського, в умовах воєнного стану (запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та продовженого останній раз 14.07.2025, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022), керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення, користуючись фізичною перевагою, шляхом ривка із рук, відкрито заволодів, належним потерпілому ОСОБА_11 , мобільним телефоном, марки «Samsung Galaxy A35» в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 11 185 гривень.
В подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 11 185 гривень.
11.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
11.09.2025 слідчий СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у задоволенні якого 16.09.2025 слідчим суддею відмолено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яка підтверджується доданими до клопотанням доказами.
Також слідчий суддя дійшов правильного висновку, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України ризики знайшли своє підтвердження, а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому же кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Однак, з огляду на низьку вірогідність настання встановлених ризиків, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_7 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, було правильно зазначено про недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Також відсутні відомості про те, що з моменту обрання запобіжного заходу і до цього часу ОСОБА_7 не виконував покладені на нього обов'язки, ухилився від слідчого або суду, а сама по собі підозра особи у вчиненні тяжкого злочину, не може бути підставою для застосування виключного найбільш суворого запобіжного заходу.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 24.09.2025 скерований до суду та від потерпілого ОСОБА_11 надійшла заява, в якій останній зазначає, що ОСОБА_7 перед ним вибачився за вчинене, повністю відшкодував завдану шкоду, а тому потерпілий просив залишити запобіжний захід ОСОБА_12 у виді домашнього арешту.
На підставі наведеного, рішення слідчого судді є законним та належним чином обгрунтованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4