Справа № 761/47032/25
Провадження № 1-кс/761/29838/2025
11 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання прокурора Київської міської прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001378 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
Прокурор Київської міської прокуратури звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, у кримінальному провадженні №12025100000001378 від 01.11.2025 про накладення арешту.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що 01 листопада 2025 року приблизно о 09 год. 40 хв., водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки Peugeot 301 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Володимира Івасюка у м. Києві, зі сторони вул. Приозерної в напрямку проспекту Степана Бандери, в межах другої смуги з чотирьох наявних, поблизу зупинки громадського транспорту «просп. Степана Бандери», скоїв переїзд пішохода - невстановленого чоловіка віком приблизно 40 років, якій перетинав проїзну частину, справа наліво за напрямком руху автомобіля, та безпосередньо перед автомобілем впав на проїзну частину. В результаті даної ДТП, невстановлений чоловік, від отриманих травм помер на місці події.
01 листопада 2025 року, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянуто автомобіль марки Peugeot 301 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 15.12.2020, належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому вказаний транспортний засіб було вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3.
Також в ході огляду місця події вилучено пару кросівок світлого кольору, що належать невстановленому чоловіку, який в результаті ДТП загинув.
Постановою слідчого, автомобіль марки Peugeot 301 реєстраційний номер НОМЕР_1 та пару кросівок світлого кольору, визнано речовими доказами у кримінальному проваджені.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно із ч. 2 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
У відповідності до ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст.167 цього Кодексу.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаних речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Peugeot 301 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; пару кросівок світлого кольору, які вилучені 01.11.2025 в ході огляді місця ДТП для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №12025100000001378 від 01.11.2025, заборонивши вчиняти дії щодо користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1