Справа № 757/23159/25-ц
Провадження № 2/761/9904/2025
11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Луценка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» про стягнення коштів, 3 % річних та інфляційних витрат,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва із вищезазначеним позовом.
Згідно змісту позовних вимог просила суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 4 049 491, 00 грн., інфляційне збільшення 28 346, 44 грн. та 3% річних в сумі 15 976, 07 грн., а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 15 140,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКРИТИЙ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА", як Продавцем, та Публічним акціонерним товариством НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЕВЕРЕСТ" (далі - Відповідач), як Покупцем, укладено договір N?ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав.
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору Продавець продає, а покупець придбаває майнові права на Апартаменти під будівельним № НОМЕР_1 на поверсі НОМЕР_2 в Об?єкті будівництва на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі. У подальшому, 29 жовтня 2021 року, між ТОВ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА" та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги та заміна сторони за Договором N?ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір від 29.10.21р.). Відповідно до п. 1.2 Договору від 29.10.21р. до позивача переходить право вимоги відповідача до ТОВ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА" за Договором купівлі-продажу майнових прав у частині йому належній на момент укладення цього Договору та, внаслідок заміни сторони за Договором купівлі-продажу майнових прав,-весь комплекс прав та обов?язків відповідача за Договором купівлі-продажу майнових прав в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору від 29.10.21р. визначено, що Сторони дійшли згоди, що визначення ціни відступлення права вимоги є предмет домовленості виключно між відповідачем та позивачем. Ціна відступлення права вимоги визначається відповідачем та позивачем без участі продавця, шляхом укладення окремої Угоди про визначення ціни відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав. Продавець не заперечує проти положень даного пункту.
29 жовтня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № ФРН/01-КВ/052 про визначення ціни відступлення права вимоги за Договором № ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав від 05 серпня 2020 року (далі До визначення ціни).
Відповідно до п.2.1 Договору визначення ціни вказано, що ціна відступлення права вимоги Відповідачем Позивачу за Договором купівлі-продажу майнових прав складає 4 498 324, 93 грн. без ПДВ, що еквівалентно 170 577,18 долларам США за Базовим фіксованим курсом. На виконання умов Договору від 29.10.21 та Договору визначення ціни Позивачем сплачено на рахунок Відповідача 499 999, 00 грн. банківським переказом 29.10.2021р. та 3 999 325 грн. банківським переказом від 02.11.2021р. У подальшому, 27 грудня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до Договору від 29.10.21р., якою Сторони вирішили розірвати Договір від 29.10.21 з 27.12.2024р. Також, 27 грудня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду N?1 до Договору визначення ціни, якою Сторони вирішили наступне:
- керуючись п.4.1, п.п. 4.3.3 Договору про визначення ціни, Сторони дійшли згоди розірвати Договір про визначення ціни за взаємною згодою Сторін, датою розірвання Договору вважати 27 грудня 2024 року (п. 2 Додаткової угоди);
- загальна сума до повернення становить 4049491,51 грн. (п. 5 Додаткової угоди);
- сторони дійшли згоди з приводу того, що відповідач протягом 90 банківських днів з дати підписання додаткової угоди зобов'язується повернути позивачу сплачену ним ціну відступлення новому покупцю права вимоги первісного покупця.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний був повернути забезпечувальний платіж, проте, відповідач не виконав свого обов'язку, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.05.2025 року зазначену справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач правом подачі відзиву не скористався.
Ухвалою суду від 09.10.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
20.10.2025 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки, як зазначає представник відповідача, відповідачем не було отримано позовну заяву, у зв'язку з чим було обмежено його право на подачу відзиву на позовну заяву.
27.10.2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, суд критично ставиться до твердження представника відповідача, враховуючи, що позовна заява була подана представником позивача через систему "Електронний суд" та надіслана відповідачеві до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, дата, час доставки 16.05.2025 року, 15:08 год.
Крім того, ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2025 року про відкриття провадження у справі та 09.10.2025 року про закриття підготовчого провадження були надіслані до електронного кабінету відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки про доставку.
Отже, доводи представника відповідача щодо неотримання позовної заяви та неможливості подання відзиву спростовується вищевикладеним.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
27.10.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме копію платіжної інструкції переказу коштів №38 від 10.07.2025 року у розмірі 1 000 000, 00 грн.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, остання подала заяву, в якій позовну заяву підтримала, просила суд її задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що відповідач не скористався правом подачі відзиву, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення - 11.11.2025 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022р., справа № 1519/2-5034/11.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.
Судом встановлено, що 05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКРИТИЙ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА", як Продавцем, та Публічним акціонерним товариством НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЕВЕРЕСТ" (далі - Відповідач), як Покупцем, укладено договір N?ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав.
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору Продавець продає, а покупець придбаває майнові права на Апартаменти під будівельним N? НОМЕР_1 на поверсі НОМЕР_2 в Об?єкті будівництва на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі.
29 жовтня 2021 року, між ТОВ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА" та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги та заміну сторони за Договором N?ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір від 29.10.21р.).
Відповідно до п. 1.2 Договору від 29.10.21р. на підставі цього договору до нового покупця переходить право вимоги первісного покупця до ТОВ "КОНЦЕПТ-ПЛАЗА" за Договором купівлі-продажу майнових прав у частині йому належній на момент укладення цього Договору та, внаслідок заміни сторони за Договором купівлі-продажу майнових прав,-весь комплекс прав та обов?язків первісного покупця за Договором купівлі-продажу майнових прав в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
29 жовтня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № ФРН/01- КВ/052 про визначення ціни відступлення права вимоги за Договором № ФРН/01-КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав від 05 серпня 2020 року.
Відповідно до п.2.1 Договору ціна відступлення права вимоги Відповідачем Позивачу за Договором купівлі-продажу майнових прав складає 4 498 324, 93 грн. без ПДВ, що еквівалентно 170 577,18 долларам США за Базовим фіксованим курсом.
На виконання умов Договору від 29.10.21 та Договору визначення ціни позивачем сплачено на рахунок Відповідача 499 999, 00 грн. банківським переказом 29.10.2021р. та 3 999 325 грн. банківським переказом від 02.11.2021р., що підтверджується копіями квитанцій, які містяться в матеріалах справи.
27 грудня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до Договору від 29.10.21р., якою Сторони вирішили розірвати Договір від 29.10.21 з 27.12.2024 р.
27 грудня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду N?1 до Договору про визначення ціни відступлення права вимоги за Договором № ФРН/01- КВ/052-МП купівлі-продажу майнових прав від 05.08.2020 року, якою Сторони згідно п. 2 вирішили наступне:
- керуючись п.4.1, п.п. 4.3.3 Договору про визначення ціни, Сторони дійшли згоди розірвати Договір про визначення ціни за взаємною згодою Сторін, датою розірвання Договору вважати 27 грудня 2024 року (п. 2 Додаткової угоди);
- загальна сума до повернення становить 4 049 491,51 грн. (п. 5 Додаткової угоди);
- сторони дійшли згоди з приводу того, що відповідач протягом 90 банківських днів з дати підписання додаткової угоди зобов'язується повернути позивачу сплачену ним ціну відступлення новому покупцю права вимоги первісного покупця.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до пункту 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як зазначено в статті 629 і статті 632 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості (забезпечувального авансового платежу) у сумі 4 049 491,51 грн., суд дійшов до наступного висновку.
Як зазначалося вище, позивач сплатив відповідачу забезпечувальний авансовий платіж (попередню оплату вартості квартири) за Попереднім договором у розмірі 4 499 324 грн.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 року до Договору № ФРН/01-КВ/052 про визначення ціни відступлення права вимоги за Договором № ФРН/01-КВ/052-МП купівлі продажу майнових прав від 05.08.2020 року сторони погодили загальну суму коштів до повернення, яка становить 4 049 491, 51 грн.
Під час розгляду справи відповідачем було повернуто частково грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн.
Таким чином, сума основної заборгованості (забезпечувального авансового платежу), станом на момент ухвалення рішення, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за Попереднім договором, становить 3 049 491, 51 грн.
Разом з тим, за вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань».
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у виді сплати штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.
Так, на підставі здійсненого судом розрахунку, відповідно до ст. 625 ЦК України, за період прострочення погашення заборгованості з 28.12.2024 по 15.05.2025, розмір 3 % річних складає 15976,07 грн.(заборгованість відповідача складала 4 049 491,00 грн., відповідно, 4 049 491, 00. (сума боргу) * 3 % (процентна ставка) / 100% * 48 (кількість днів в періоді) / 365 (днів у 2025 р.) = 15 976, 07 грн.
Окрім цього, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період прострочення погашення заборгованості з 28.12.2024 по 15.05.2024 у розмірі 28 346, 44 грн.
З наданим позивачем розрахунком суд погоджується та перевіривши його вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представником відповідача розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий стороною позивача, не спростовано, власного розрахунку не надано.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем в ході розгляду справи розрахунок позивача не спростовано та не надано з цього приводу будь-яких належних доказів.
На момент розгляду справи відповідачем частково сплачена зазначена сума заборгованості.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 15 140, 00 грн., оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 49, 76, 77, 81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» про стягнення коштів, 3 % річних та інфляційних витрат, - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» на користь ОСОБА_1 суму основного богу у розмірі 3 049 491, 00 (три мільйони сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн., інфляційні втрати у розмірі 28 346, 44 грн. та 3 % річних - 15 976, 07 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 15 140, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ», місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 5, каб. 109, код ЄДРПОУ: 38866146.
Повне рішення виготовлено 11.11.2025р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА