Справа №760/32617/24 1-кс/760/13600/25
11 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
У провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшло кримінальне провадження № 22024101110001305 від 13.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України (ЄУН 760/32617/24, провадження 1-кп/760/2571/25).
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження № 22024101110001305 від 13.12.2024 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42023110000000306 від 12.09.2023, що підтверджується реєстром матеріалів кримінального провадження № 22024101110001305 від 13.12.2024.
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених ч.1 статті 76 КПК України, оскільки в даному кримінальному провадженні, нею як слідчим суддею приймалась участь під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000306 від 12.09.2023, що виключає її участь у розгляді даного кримінального провадження, а саме постановлено ухвалу слідчого судді щодо клопотань слідчого, зокрема у справі № 760/22711/24.
Учасники розгляду заяви, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань до суду не направили.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалося, з огляду на неявку учасників.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
У ході судового розгляду справи встановлено, що для розгляду кримінального провадження № 22024101110001305 від 13.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи ЄУН 760/32617/24, провадження 1-кп/760/2571/25 було визначено головуючого суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , яка вже брала участь у вказаному кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
За таких обставин, з метою недопущення існування у стороннього спостерігача сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 при розгляді кримінального провадження №22024101110001305 від 13.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження 22024101110001305 від 13.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи № 760/32617/24, провадження 1-кп/760/2571/25.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1