Справа №760/31311/25
Провадження №2-о/760/668/25
10 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , громадянку України, уродженки м. Київ, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Російської Федерації в місті Одінцово, Одінцовського міського округу Московської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2025 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що у відкритті провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При вирішенні питання про підвідомчість справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Як убачається зі змісту заяви, заявник фактично просить легалізувати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Російська Федерація, Московська область, Одинцовський міський округ, м. Одинцово, серії НОМЕР_1 від 17 лютого 2024 року.
Для даної процедури встановлено позасудовий порядок.
Правові відносини між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь у цивільних справах було врегульовано Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року в редакції Протоколу до неї 1997 року (Конвенція).
Проте Законом України № 2783-IX 1 грудня 2022 року, зокрема, зупинено дію Конвенції у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
Водночас статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» (постанова № 107) встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Таким чином, після виходу України з Конвенції офіційні документи, видані в державах, які були учасницями цієї Конвенції станом на 24 лютого 2022 року, можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення протягом строку, визначеного постановою № 107.
Дія постанови № 107 поширюється на офіційні документи іноземних держав, у відносинах з якими станом на 24 лютого 2022 року діяло зобов'язання приймати такі документи в Україні без спеціального засвідчення. Текст постанови не містить застережень чи обмежень щодо дати видачі таких документів.
Постанова №107 діє виключно на території України і не передбачає жодних зобов'язань для іноземних держав щодо взаємного звільнення українських офіційних документів від додаткового засвідчення за кордоном. Тому на території відповідних держав може вимагатися надання українських офіційних документів після спеціального посвідчення їх дійсності (шляхом консульської легалізації, проставлення апостиля).
Тобто, якщо документ, виготовлений або засвідчений на території іноземних держав, станом на 24 лютого 2022 року приймався на території України без проставлення апостиля, то протягом воєнного стану він також має прийматися без апостиля.
Таким чином, законодавство передбачає позасудову процедуру підтвердження в Україні факту смерті, який настав на території іноземної держави, шляхом приймаються документів на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення, і в такому випадку перебирання судом функцій інших органів суперечило б вимогам закону та створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури визнання дійсними в Україні актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав.
За таких умов, заява про встановлення факту смерті, про який просить заявник, не може розглядатись у порядку цивільного судочинства, оскільки підтвердження такого факту здійснюється у чітко встановленому позасудовому порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства в окремому провадженні.
Керуючись статтями 186, 258-261, 293, 315, 317, 318, 353 ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова