печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41977/25-к
пр. 1-кс-35536/25
01 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явилася,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Авто Маркет» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у справі №757/27308/25-к, у кримінальному провадженні №12025000000001251 від 02.05.2025,-
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Авто Маркет» звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у справі №757/27308/25-к, у кримінальному провадженні №12025000000001251 від 02.05.2025, а саме: автомобіль «Renault Premiur 450 DXI» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, 2009 року випуску; причеп «Hendricks Goch» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля «Renault Premiur 450 DXI» д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт на вказане майно було накладено за клопотанням прокурора ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року у справі №757/27179/24. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2025 №757/10189/25-к арешт майна було скасовано. Орган досудового розслідування в порушення приписів ст. 169 КПК не повідомив суд про викання ухвали щодо повернення майна та повторно звернувся до суду із клопотанням про арешт майна. У кримінальному провадженні №12025000000001251 ні юридична особа, ні її керівнику не мають статусу підозрюваного чи свідка. Окрім того станом на момент затримання транспортних засобів - 08.06.2024, в них перебував вантаж перевізником якого вартість якого було ТОВ «Сервіс Авто Маркет» згідно договору про надання транспортних послуг від 16.11.2020 №ЛО-17/Т. Безпідставне утримання під арештом транспортних засобів із вантажем спричиняє збитки власника товару та позбавляє можливості суб'єкта комерційної діяльності використовувати транспортний засіб у господарській діяльності з метою отримання прибутку.
В судове засідання особа, яка подала клопотання - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував про що подав письмові заперечення.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000001251 від 02.05.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №757/27308/25-к, накладено арештна автомобіль «Renault Premiur 450 DXI» д.н.з. НОМЕР_1 білого кольору, 2009 року випуску; причеп «Hendricks Goch» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 ; ключі від автомобіля «Renault Premiur 450 DXI» д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у справі №757/27308/25-к арешт на вказане майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Таким чином вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки слідчим суддею при накладенні арешту встановлено, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може призвести до наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
В той же час, з огляду на важливу роль даних речових доказів у провадженні, під час досудового розслідування продовжує існувати необхідність у їх збереженні, що можливо забезпечити лише шляхом збереження накладеного на них арешту.
Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала, в клопотанні не наведено та в судовому засіданні не надано.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб'єктом звернення у клопотанні не наведено об'єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Авто Маркет» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у справі №757/27308/25-к, у кримінальному провадженні №12025000000001251 від 02.05.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1