09.10.2025 Справа № 756/7757/25
Унікальний номер 756/7757/25
Номер провадження 2/756/4708/25
(заочне)
09 жовтня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участі секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26000,07 грн та судових витрат.
В обгрунтування позову зазначив, що 16.03.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 546843, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 25000,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів.
31.01.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір надання послуг з факторингу № 31012025, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 546843 від 16.03.2021.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 26000,07 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2025 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином. В позовній заяві просив проводити розгляд без його участі, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 546843 від 16.03.2021, за умовами якого надано кредит у розмірі 25000,00 грн строком на 730 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту 16.03.2023 (включно).
Відповідно до п. 1.5 договору, тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25 % в день (9125 % річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних.
31.01.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір надання послуг з факторингу № 31012025, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги від відповідача коштів за договором про надання споживчого кредиту № 546843 від 16.03.2021, право на одержання яких належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», а позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом було встановлено, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 546843 від 16.03.2021, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором існує заборгованість в сумі 26000,07 грн, яка складається з наступного: 18403, 84 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 7596,23 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд убачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зв'язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд уважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, ст. 526, 546, 549, 612, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. 61 Конституції України та керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280, 281 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ - 42640371, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 546843 від 16.03.2021 у розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) гривень 07 копійок, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
У іншій частині судових витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Белоконна