"11" листопада 2025 р.
м. Київ
справа № 755/21439/25
провадження № 2/755/15163/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
10.10.2025 року представником позивача ОСОБА_3 надіслано до суду заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (вх..№ 68611 від 11.11.2025 року).
Вищезазначену ухвалу суду від 07 листопада 2025 року отримано представником позивача ОСОБА_3 на зазначену нею електронну адресу 07 листопада 2025 року о 15 годині 11 хвилин 41 секунду, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду. Довідку долучено до матеріалів справи.
Таким чином твердження представника позивача ОСОБА_3 , зазначені у заяві від 10 листопада 2025 року, про обізнаність нею щодо постановлення судом ухвали від 07 листопада 2025 року від позивача, якою отримано ухвалу через додаток «Дія», - не відповідають дійсності.
Як убачається із змісту ухвали суду від 07 листопада 2025 року згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, на підтвердження обставин, зазначених позивачем у змісті позовної заяви, а також на підтвердження наявності предмета спору позивачем на виконання даної ухвали суду має бути долучено до матеріалів позовної заяви докази перебування у спільній сумісній власності сторін даного спору автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску, право власності на який за словами позивача зареєстровано на потенційного відповідача, тобто позивачем підлягає до долучення до матеріалів позовної заяви копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або лист Головного сервісного центру МВС України із зазначенням реєстраційних даних спірного транспортного засобу.
При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем та/або її уповноваженим представником здійснено всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаних доказів, що є правилом подання доказів, урегульованим чинним процесуальним законодавством України, ураховуючи, що відповідач не наділений обов'язком надання офіційних документів, оскільки останній не є суб'єктом їх формування, зберігання та видачі.
Разом з тим, представником позивача адвокатом ОСОБА_3 у заяві про усунення недоліків зазначено про те, що позивач не може надати зазначені судом докази, оскільки позивач не є користувачем транспортного засобу. При цьому, доказів вчинення представником позивача адвокатом ОСОБА_3 всіх залежних від неї як адвоката дій, спрямованих на отримання вказаних доказів, також до заяви про усунення недоліків не долучено. Однак адвокатом у порушення ч. 3 ст. 84 ЦПК України заявлено клопотання про витребування таких доказів судом.
Разом з тим, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
Згідно статті 24 Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Статтею 57 Закону передбачена обов'язковість рішень органів адвокатського самоврядування.
Як зазначено у рішення Ради адвокатів України № 53 від 03 липня 2021 року адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (зі змінами), ордер встановленої форми повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Необхідність заповнення УСІХ реквізитів ордера, передбачених Положенням, є обов'язковим.
Використання ордеру на надання правничої (правової) допомоги, які оформлені адвокатом на бланку з однією і тією ж серією та номером ордеру, але з різним змістом, є порушенням Правил адвокатської етики (рішення РАУ від 15-16.12.2023 № 137).
У методичних рекомендаціях для адвокатів, обговорених на засіданні Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України (протокол № 22 від 03.02.2023) визначено, що перший друкований примірник заповненого ордера із проставленим підписом та датою є оригіналом, який потрібно зберігати у матеріалах справи клієнта. Із нього, своєю чергою, потрібно робити копії, посвідчувати їх і додавати до адвокатського запиту.
Долучення оригіналу ордеру Законом не передбачено.
Додатки до адвокатського запиту мають бути посвідчені у встановленому порядку.
Відмітка про посвідчення копій ордера та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об'єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об'єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії (рішення РАУ від 04.08.2017 № 162).
Адвокатський запит може бути поданий в електронній формі із застосуванням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (може бути без особистого фізичного підпису, але обов'язково підписаний КЕП адвоката), а його додатки повинні бути посвідчені з урахуванням рішення РАУ від 04.08.2017 № 162).
Згідно даних офіційного сайту Головного сервісного центру МВС України, адвокатський запит, оформлений відповідно до вимог законодавства, можна подати: поштою: вул. Лук'янівська, 62, м. Київ, 04085; електронною поштою: info@hsc.gov.ua; за адресою: вул. Лук'янівська, 62, м. Київ.
Разом з тим, представником позивача, яка є адвокатом та, відповідно, наділена повноваженнями на здійснення адвокатського запиту, не здійснено жодних дій на витребування від Головного сервісного центру МВС України документів щодо реєстрації транспортного засобу, співвласником якого є позивач.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року» Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, у встановлений судом строк позивач не виконала вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунула зазначені в ухвалі суду недоліки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення заявнику даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган