Справа № 755/21579/25
"11" листопада 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040001030 від 29.10.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянку України, із середньою освітою, не заміжньої, яка не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не має інвалідності, не являється військовослужбовцем, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимої: - вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбута частина покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК країни та остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105040001030 від 29.10.2025 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
29.10.2025 року приблизно о 14:00, ОСОБА_2 перебувала за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 18, де на землі, знайшла прозор полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору. Будучи особою, що періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_2 , припустила, що знайшла особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. В цей час у ОСОБА_2 , виник протиправний умисел спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.
Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 підняла із землі знайдену нею прозору полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору, роздивившись її, впевнилась, що дійсно у даній ємності міститься кристалічна речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, тим самим, вчинила безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. У цей час, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання, без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , помістила незаконно придбану нею прозору полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, до правої кишені куртки, в яку вона була одягнена, та стала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_2 , зберігаючи при собі вищевказану речовину, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, пішла далі по особистим справам.
Того ж дня, тобто 29.10.2025 року приблизно о 15:00 за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 14, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_2 , яка повідомила, що зберігає при собі прозору полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після цього, на вказане місце за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 14, була викликана слідчо-оперативна група Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
У подальшому, 29.10.2025 року в період часу з 15:41 до 15:49, за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 14, працівниками поліції, у присутності двох запрошених понятих однієї статі було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_2 , у правій кишені куртки, в яку вона була одягнена, було виявлено та вилучено прозору полімерну ємність, в середині якої знаходилась кристалічна речовина світло-бежевого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,371 г., яку вона незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/66845-НЗПРАП від 05.11.2025 року:
1. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині світло-бежевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовин /, обіг якої заборонено.
2. У наданій на дослідження кристалоподібній речовині світло-бежевого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовин/, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP в речовині становить 0,371 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список №2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено»» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання га зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: до 0 15 грам.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у зв'язку з чим прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України, був направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Захисник ОСОБА_3 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Крім того, до обвинувального акта додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченої своєї винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
У зв'язку з тим, що обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, і тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому, яке виявилося у визнанні нею вини у вчиненому кримінальному проступку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Також, суд враховує, що обвинувачена не має постійного місця проживання, задовільний стан здоров'я, її спосіб життя: не заміжня, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не являється інвалідом, офіційно не працює, раніше неодноразово судима; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; відношення обвинуваченої до вчиненого - визнала вину; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме класифікацію за ст. 12 КК - кримінальний проступок, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Крім того, суд враховує заяву ОСОБА_2 , в якій остання зазначила, що вона курс лікування від наркоманії не проходить та не бажає проходити, а також, що їй було роз'яснено зміст ч. 4 ст. 309 КК України. Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 не має офіційного місця роботи, не має постійного заробітку, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення їй покарання у вигляді штрафу та виправних робіт.
Крім того, суд не вбачає підстав і для призначення ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки обвинувачена, не відбувши покарання за попереднім вироком, вчинила нове кримінальне правопорушення. Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченій ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, оскільки перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2024 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбута частина покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК країни та остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до листа Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області від 07.11.2025 року ОСОБА_2 перебувала на обліку органу пробації з 29.11.2024 року за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2024 року та була знята з обліку 28.01.2025 року на підставі вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року. З 04.02.2025 року ОСОБА_2 перебуває на обліку органу пробації за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року та станом на 07.11.2025 року остання до органу пробації не з'явилася та квитанцію про сплату штрафу не надала.
Отже, на час вчинення кримінального правопорушення та на час розгляду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 за останнім вироком суду не відбула покарання у виді пробаційного нагляду та штраф не сплатила.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. За правилами ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_2 вчинила після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, оскільки строк пробаційного нагляду не закінчився та штраф не сплачений, тому остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, враховуючи попередній вирок суду та положення ст. 72 КК України.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ураховуючи її засудження за цим вироком до обмеження волі на строк 1 (один) рік та за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2024 року до пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, визначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) день, та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, що виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 процесуальні витрати - вартість проведеної судової експертизи № СЕ-19/111-25/66845-НЗПРАП від 05.11.2025 року в розмірі 3565 грн 60 коп. - в дохід держави.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- оптичний носій інформації DVD-R диск «Verbatim» 4.7 gb. 120 min - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - таблетку білого кольору, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - PVP, загальною масою 0,371 г., що передана до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві відповідно до квитанції № 025067 від 07.11.2025 року - знищити.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1