Справа №:755/3669/25
Провадження №: 2-а/755/109/25
"11" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Гончарука В.П.
при секретарі: Печуркіної Я.А.
розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 755/3669/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Одночасно, позивач також просить поновити строк оскарження спірної постанови, вказуючи, що про наявність спірної постанови йому стало відомо 19.02.2025 після її отримання засобами поштового зв'язку.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № Б/2709 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Вказує, що вказана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем її було винесено без належних на те підстав.
Позивач зазначає, що ним жодних повісток про виклик на розгляд справи не отримувалося, що позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи та надання письмових пояснень з доказами, що також грубо порушило його права та інтереси.
Також вказує, що у постанові не зазначено обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також того, що він є належним суб'єктом вчинення правопорушення, того що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи.
Додатково позивач зазначає, що ним було надано ІНФОРМАЦІЯ_2 акт № 18/705-7870 від 01.08.2024 про встановлення факту здійснення особою догляду за його матір'ю ОСОБА_3 .
Крім цього, виносячи постанову відповідачем не дотримані головні вимоги процедури ведення адміністративної справи, а саме розгляд справи проведено у відсутності ОСОБА_1 без наявності належних доказів своєчасного оповіщення про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також відповідачем не надано доказів того, що саме ним, як начальником було розглянуто справу та складено відповідну постанову, а не лише формально підписано. Крім цього відповідачем не надано доказів дотримання при розгляді справи вимог ст. ст. 33, 278, 279, 280 КУпАП.
Вказано, що відповідачем не надано доказів коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та роз'яснено сторонам порядок подачі до суду відзиву на позов та відповіді на відзив.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано 24.04.2025, про що свідчить зворотне поштове повідомлення наявне в матеріалах справи.
Відзив на позов відповідачем у визначений строк до суду не подано.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Позивач просить поновити строк на оскарження постанови вказуючи, що зі спірною постановою він ознайомився лише 19.02.2025 після її отримання засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого позивачем надано копію відповідного поштового конверту та витяг з сайту АТ «Укрпошта» з трекінг-номером відправлення «0601113082970».
Враховуючи наведені доводи для поновлення процесуального строку для звернення до суду, які відповідачем не спростовані, суд вважає, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
20 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та винесено постанову № Б/2709 від 20.01.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАп та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, диспозиція норми ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст. 235 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Як зазначено вище, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який відповідно до вимог ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 2 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 «Про затвердження Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5», ІНФОРМАЦІЯ_5 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ІНФОРМАЦІЯ_5 у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Приписами п. 9 вищевказаного положення визначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз вищевказаної норми ст. 235 КУпАП та Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 «Про затвердження Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5», дає можливість дійти висновку, що керівники ІНФОРМАЦІЯ_5 діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені конкретного очолюваного ними ІНФОРМАЦІЯ_5.
Із наведеного випливає, що відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не є тією особою, яка має відповідати за цим адміністративним позовом.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі № 826/1460/16 зазначено, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про зміну неналежного відповідача належним.
Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. ст. 25, 26, 42 КАС України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Водночас, чинним законодавством, зокрема ст. 48 КАС України, передбачено можливість здійснення судом за згодою позивача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, заміни первісного відповідача належним відповідачем у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Із наведеної вимоги закону слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно за клопотанням позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 по справі № 162/445/16-а.
Поряд з цим, правом на звернення до суду з відповідним клопотанням, позивач не скористався.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.
Належним відповідачем за заявленими позовними вимогами є ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого начальником винесена спірна постанова про накладення адміністративного стягнення.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Таким чином, оскільки судом з'ясовано, що позовні вимоги заявлено до особи яка не є належним відповідачем, позивачем дії спрямовані щодо здійснення судом заходів на заміну неналежного відповідача належним не вчинялися, у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому суд зазначає, що інші доводи позивача в обгрунтування протиправності спірної постанови, з урахуванням встановленого судом факту пред'явлення вимог до неналежного відповідача, не підлягають оцінці судом.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право повторного звернення до суду з відповідним позов про скасування спірної постанови до належного відповідача з одночасним вирішенням питання про поновлення процесуального строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 7, 210-1, 251, 258, 268, 276, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя