Іменем України
11 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/183/25
адміністративне провадження № П/990/183/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П., Желтобрюх І.Л., Гончарової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Осколков І.Л.,
представник відповідача - Белінська О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №990/183/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Процедура та аргументи сторін
1. 24 квітня 2025 року на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якій позивач просить: визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 615/0/15-25 від 25.03.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України»; поновити ОСОБА_1 на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
2. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1., та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання. У зв'язку з притягненням ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, позивач не могла брати участь в оцінюванні, яке відбувалося в 2018 році, та надавала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія) заяву про відкладення її оцінювання до закінчення розгляду по суті та набуття вироком законної чинності у відповідному кримінальному провадженні. Наказом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2021 року позивач стала до роботи та з моменту поновлення здійснення правосуддя у 2021 році й до липня 2024 року позивача жодного разу не викликали для проходження кваліфікаційних іспитів. Позивач зазначає, що у подальшому Комісія ухвалювала додаткові рішення, встановлюючи чергові дати проведення іспиту (зокрема, 01 серпня 2024 року, 12 вересня 2024 року та 30 жовтня 2024 року), але цей період часу позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні, а з 5 серпня по 06 вересня 2024 року - у щорічній основній відпустці.
2.1. Позивач зазначає, що 25.11.2024 надійшов лист з ВККСУ за № 36-6680/24 від 22.11.2024, про те що 04 грудня 2024 року призначено вирішення питання про встановлення факту відмови позивача від проходження кваліфікаційного іспиту, у відповідь на який ОСОБА_1 надала пояснення стосовно поважності пропуску неявки на іспит та підтвердила свій намір і бажання пройти кваліфікаційне оцінювання. Водночас, рішенням ВККСУ № 226/ко-24 від 04.12.2024 «Про встановлення факту відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді» Комісія встановила факт відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та внесла подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 із займаної посади.
2.2. Позивач звертає увагу, що у матеріалах до вказаного рішення зазначено, що позивач не з'являлася для складання іспиту у визначені дні, а ВККСУ з урахуванням попередніх фактів неявки, дійшла висновку про «систематичну неявку» та відмову позивача від проходження кваліфікаційного оцінювання. При цьому, позивач наголошує, що отримувала від ВККСУ повідомлення щодо дати проведення кваліфікаційного іспиту, проте в жодному з них не було роз'яснено можливих правових наслідків непроходження оцінювання. Крім того, у жодному повідомленні не було зазначено граничної дати проходження оцінювання чи кінцевого строку, після якого можливі негативні наслідки для судді. ОСОБА_1 зазначає, що це призвело до ситуації, коли позивач не могла об'єктивно оцінити ризики та своєчасно вжити заходів для забезпечення участі в оцінюванні, що ще більше підкреслює відсутність належної правової визначеності у діях ВККСУ.
2.3. Позивач зазначає, що повідомила Комісію про те, що мала поважні причини відсутності (перебування у відпустці, проблеми зі здоров'ям, лікування у медичних закладах), підтверджені відповідними наказами голови суду, медичними довідками і виписками. Копії цих документів було надано на адресу Комісії (копія виписки із медичної картки амбулаторного та (стаціонарного) хворого на ОСОБА_1 , згідно з якими позивач знаходилася на стаціонарному лікування з гострим пієлонефритом, на амбулаторному лікування в погіршення зору, що позбавляло позивача можливості тривалого навантаження при проведення роботи з монітором при складання іспиту. Крім того, після винесення вищевказаного рішення ВККСУ позивач звернулася з відповідною заявою «про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді) одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11.12.2024 № 366/зп-24.». Тобто, позивач письмово, у встановленому законом порядку, висловила своє бажання та можливість прийняти участь у кваліфікаційному оцінюванні. Одночасно, позивач звернулася до ВККС із заявою, в якій просила розглянути питання про відзив вказаного подання з рекомендацією.
2.4. Рішенням ВРП № 615/0/15-25 від 25 березня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України» позивача було звільнено з посади судді. На засіданні ВРП, яке відбулося 25.03.2025, через свого представника позивач просила надати строк для отримання відповіді та надала відомості про те, що буде складати кваліфікаційні іспити. Але ВРП вказане клопотання було проігноровано, що суттєво вплинуло на прийняте рішення. Крім того, в листі від 04.03.2025 позивач також повідомляла ВРП, що як суддя зі стажем понад 29 років, має переважне право на подання заяви про відставку, однак дане залишилося поза увагою відповідача.
2.5. Позивач звертає увагу, що за наявними даними автоматизованої системи діловодства ВРП встановлено загальну інформацію наступного змісту. «Станом на 25 березня 2025 року до Вищої ради правосуддя не надходили заяви про порушення суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 вимог щодо несумісності, а на розгляді Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя не перебували відкриті дисциплінарні справи щодо цієї судді. Додатково інформуємо, що Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя не ухвалювалися рішення про притягнення судді Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини 6 статті 126 Конституції України. Зазначаємо також, що станом на 25 березня 2025 року на розгляді Вищої ради правосуддя перебувала скарга ОСОБА_2 (вх. № 4-444/0/7-25 від 20 січня 2025 року) на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2024 року № 3360/2дп/15-24 про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 . На день надання відповіді рішення Вищою радою правосуддя з цього питання не ухвалено.» Так вбачається, що відповідач немає змоги відслідкувати наявність скарг/заяв наслідком якої може бути звільнення суддів з посади з підстав, наголошуємо, що єдино визначені Основним законом, пунктами 2, 3, 6 частини 6 статті 126 Конституції України. Також відповідач підтвердив відсутність заяв про порушення позивачем вимог щодо несумісності, а на розгляді Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя не перебували відкриті дисциплінарні справи щодо ОСОБА_1 , зокрема, й рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, що свідчить про відсутність підстав для ухвалення оскаржуваного рішення. Принцип незалежності суддів є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого статтею 55 Основного Закону України; будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права громадян на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Так, наголошуємо, що загальний стаж роботи у судовій системі Позивача складає 38 років, з них стаж роботи безпосередньо суддею 29 років та 4 місяці, але поспішним та абсолютно суб'єктивним рішення Вища рада правосуддя позбавила ОСОБА_1 - особу, яка сумлінно та професійно працювала значний проміжок часу на посаді судді, не має відкритих дисциплінарних проваджень та питань з боку компетентних органів, є одинокою жінкою передпенсійного віку - єдиного джерела існування у вигляді довічного утримання. Зважаючи на викладені обставини, вбачається, що рішення ВРП було прийнято поспішно, упереджено без врахування заявлених Позивачем клопотань, з метою домогтися звільнення, а не з'ясування усіх фактичних обставин, а саме без врахування допуску ОСОБА_1 до кваліфікаційного іспиту та прохання вирішити питання відкликання Вищою кваліфікаційною комісією суддів подання з рекомендацією від 4 грудня 2024 року № 226/ко-24, а у випадку негативної відповіді - подати заяву про відставку, яка гарантована Позивачу Конституцією та законом України «Про судоустрій та статус суддів».
2.6. Тобто, рішення ВРП ухвалене без належної, детальної і всебічної перевірки всіх наданих позивачем доказів про поважність причини неявки на іспит. Позивач зазначає, що ВРП , фактично погодившись з рішенням ВККСУ та встановивши абсолютно формальну «відмову від оцінювання», порушила як норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», так і загальні принципи міжнародного та адміністративного права, що вимагають пропорційності та належної процедури в питаннях, які можуть призвести до звільнення судді.
2.7. Позивач наголошує, що у його діях не було ознак свідомого ухилення від іспиту, оскільки кожен випадок неявки був обумовлений об'єктивними чинниками, зокрема, станом здоров'я, перебуванням у відпустці, що має своє підтвердження. Тоді як ВРП фактично обмежилася повторенням інформації, викладеної у рішенні ВККСУ від 04.12.2024 (про дати призначення іспитів та висновком про те, що «причини неявки не були належно підтверджені») не перевіривши та не встановивши об'єктивність причин та відсутність тієї ж «систематичності», про яку вказали у своїх рішення данні органи влади. При цьому, зазначаючи, що «відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки».
2.8. Водночас, позивач звертає увагу, що графік призначених іспитів та причин неявки не вказує на «систематичність (тричі) неявки без поважних причин»: 27.08.2018 (вперше призначено іспит), причини неявки: у зв'язку з притягненням позивача до кримінальної відповідальності, остання не могла брати участь в оцінюванні, яке відбувалося в 2018 році, та надавала до ВККСУ заяву про відкладення її оцінювання до закінчення розгляду по суті та набуття вироком законної чинності у даному кримінальному провадженні; 01.08.2024 (основна дата), причини неявки: надмірне завантаження, відправлення правосуддя, не дивлячись на загальний хворобливий стан в цілому; 22.08.2024 (резервна дата), причини неявки: Наказ № 51-в/г від 30.07.2024 про надання невідбутої щорічної основної відпустки ОСОБА_1 з 05.08.2024 по 06.09.2024; 12.09.2024 (резервна дата), причини неявки: надмірне завантаження, відправлення правосуддя, не дивлячись на загальний хворобливий стан в цілому; 30.10.2024 (додаткова резервна дата), причини неявки: хворобливий стан (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.10.2024, де зазначено про отримання травми правого ока 30.10.2024, встановлено діагноз: ерозія рогівки правого ока). Отже, в діях позивача відсутня системність щодо неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання без поважних причин. При цьому, треба наголосити, що під час прийняття рішення Комісією, позивач надала усі відповідні докази та підтвердження відсутності факту відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, однак ВККСУ не взяли до уваги надані докази, не оцінила поважність неявки судді, а ВРП - не перевірила належним чином викладені доводи позивача та обмежилася лише прийнятим рішенням Комісії.
2.9. Таким чином, позивач вказує, що є хибним висновок ВРП щодо встановлення відмови позивача від проходження кваліфікаційного оцінювання через систематичну (тричі) неявку судді за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
2.10. Також позивач звертає увагу, що у провадженні позивача, станом на момент подання позову до суду, перебуває приблизно 900 справ, з них більш ніж 500 цивільних та більш ніж 300 кримінальних справ (22 кримінальні справи стосовно осіб, які тримаються під вартою), решта справи про притягнення до адміністративної відповідальності та справи, що підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства. Проте, ані ВККСУ, ані ВРП не проаналізували, не надали оцінки та не запросили (свідомо чи ні) у суду інформацію щодо середнього навантаження позивача, кількості справ, що перебувають у неї на розгляді, кількості справ, які вже були розглянуті суддею на період з початку року. Крім того, згідно статичних даних позивач у 2022 році розглянула 1405 судових справ, у 2023 - 1847 судових справ, у 2024 році - 1423 судові справи. Крім того, позивач зазначає, що в період з 01.01.2021 по день звільнення, скарг щодо діяльності судді ОСОБА_1. від громадян не надходило, відповідно до Довідки В.о. Голови суду Шевчук Юлії за вих. № 5/8182/25 від 17.04.2025.
2.11. Крім того, позивач зазначає, що перебуваючи на амбулаторному лікуванні з приводу захворювання зору, позивач могла сприймати та слухати справи, та за допомогою свого помічника, хто складав проекти судових рішень, які згодом лише перевіряла - виносила судові рішення, які пізніше оприлюднювалися у Єдиному державному реєстрі судових рішень (на відомості з якого і опиралася ВККСУ та як наслідок ВРП), але у той же момент позивачу було категорично заборонено тривале перебування біля монітору та робота за комп'ютером, що мала б місце при кваліфікаційному оцінюванні. Разом з цим, ВРП не надала також кваліфікованої та вмотивованої оцінки тому факту, що Позивачем 04 березня 2025 року було подано заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді) одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11.12.2024. Вищенаведене прямо підтверджує той факт, що Позивач не відмовлялася від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а навпаки наразі проявила ініціативу аби пройти кваліфікаційного оцінювання, у встановленому законом порядку довести свою компетентність та продовжити працювати. Однак, ВРП обмежилася лише рекомендацією Комісії не надавши об'єктивного обґрунтування наданим позивачем доводам та доказам.
2.12. Також, позивач звертає увагу, що згідно з Довідкою, виданою керівником апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2025, сукупний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, станом на момент подання цього позову, становить 29 років 4 місяці. Протягом усіх цих років позивач належним чином виконувала свої посадові обов'язки, перебуваючи на посаді судді, відповідально ставилася до виконання своїх обов'язків, маючи повагу серед колег, здатна самостійно приймати виважені та обґрунтовані рішення, завжди підвищувала свій рівень кваліфікації. З огляду на вказане позивач має першочергове право на подання заяви про відставку. Про вказаний факт та намір піти у відставку позивач також повідомляла ВРП у своїй заяві від 04.03.2025. Натомість ВРП, не надаючи Позивачу право реалізувати гарантоване їй конституційне право, призначає наступну дату розгляду подання ВККСУ з рекомендацією від 4 грудня 2024 року № 226/ко-24 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України через 21 день, а саме - 25.03.2025. Тобто, відповідач свідомо призначає розгляд подання про звільнення позивача через 21 день, позбавивши її переважного право подати у відставку. Позивач вважає, що таке упереджене ставлення до неї, як судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, викликані не встановленням об'єктивної істини, перевірки знань та компетентностей, а резонансними подіями, які мали місце у Білгород-Дністровському міськрайонному судді Одеської області у проміжок часу 2024-2025 роки. Крім того, у разі відсутності відкритих дисциплінарних проваджень на суддю, ВРП не має права затягувати розгляд вказаного питання. Однак, ВРП не врахувала, що звільнення судді з посади є крайньою мірою, яка повинна бути виправдана виключно очевидними й доведеними фактами злісного ухилення від оцінювання. Порушення процедури та ігнорування наданих доказів, недотримання принципу пропорційності (коли можна було призначити повторний день іспиту або надати судді інші реальні можливості підтвердити свої знання, професійну етику та доброчесність) свідчать про те, що оскаржуване рішення є непропорційним втручанням у право на працю та професійну діяльність.
2.13. Таким чином, з урахуванням зазначеного, позивач вказує, що керуючись відповідними положеннями чинного законодавства, міжнародними стандартами захисту прав людини та правовими висновками Верховного Суду, за відсутністю дисциплінарних справ чи відповідних рішень ВРП, позивач має право вимагати визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування, з поновленням позивача на посаді судді.
3. У відзиві на позовну заяву ВРП просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів у ній зазначених.
3.1. Відповідач зазначає, що рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. Рішенням ВККСУ від 26 листопада 2018 року № 282/зп-18 встановлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2018 року не з'явилася для складання іспиту. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення процедури кваліфікаційного оцінювання. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 1 червня 2023 року. Рішенням ВККСУ від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 визначено графік складання іспиту для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема, щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 . Рішенням ВККСУ від 10 липня 2024 року № 218/зп-24 внесено зміни до рішення ВККСУ від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 і визначено датою складання іспиту за цивільною спеціалізацією 1 серпня 2024 року (резервні дати іспиту в разі неявки в основну дату - 22 серпня 2024 року та 12 вересня 2024 року). ВККСУ належним чином повідомила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення іспиту, а також про обов'язкову присутність. Водночас, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 в основну та резервні дати для складання іспиту не з'явилась. ВККСУ не отримала інформації про наявність поважних причин її неявки. У суддівському досьє містяться копії повідомлень від 2 та 26 серпня 2024 року про дату, час і місце проведення іспиту, обов'язкову присутність, а також про встановлення факту, що суддя не з'явилась для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. У суддівському досьє також містяться копії звітів про успішне доставлення цих повідомлень на офіційну електронну пошту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
3.2. Відповідач зазначає, що за рішенням ВККСУ від 25 вересня 2024 року № 297/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами ВККСУ для продовження кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 . Згідно із протоколом повторного розподілу між членами ВККСУ від 30 вересня 2024 року справу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 розподілено члену ВККСУ Сидоровичу Р.М . Рішенням ВККСУ від 16 жовтня 2024 року № 321/зп-24 додатковою резервною датою проведення іспиту для 35 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді або кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , визначено 30 жовтня 2024 року. ВККСУ належним чином повідомила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення іспиту, обов'язкову присутність, а також встановлення факту, що суддя не з'явилась у попередні дати для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. У суддівському досьє містяться копії відповідного повідомлення від 17 жовтня 2024 року та звіту про його успішне доставлення на офіційну електронну пошту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Проте, у додаткову резервну дату, 30 жовтня 2024 року, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не з'явилась. ВККСУ не отримала інформації про наявність поважних причин неявки. Отже, у визначені дати для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді - 1 і 22 серпня, 12 вересня і 30 жовтня 2024 року - суддя ОСОБА_1. не з'явилась, а ВККСУ не отримала інформації про наявність поважних причин неявки судді.
3.3. Відповідач звертає увагу, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки. Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням ВККСУ у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення в засіданні ВККСУ може брати участь представник Громадської ради доброчесності.
2 грудня 2024 року ВККСУ отримала заяву судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 29 листопада 2024 року, у якій суддя повідомила, що вона не відмовлялась від проходження оцінювання, але були поважні причини її неявки. Зокрема, суддя зазначила, що наказом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2024 року № 51-в/г їй було надано невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 33 календарні дні з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; водночас у липні - жовтні 2024 року суддя перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. На запит ВККСУ голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надав інформацію, згідно з якою суддя ОСОБА_1 перебувала у відпустках із 5 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. У зв'язку зі службовою необхідністю 19 та 21 серпня 2024 року суддю ОСОБА_1 було відкликано з відпустки. Відомостей щодо тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1 з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило. Відповідно до копій табелів обліку використання робочого часу суддя ОСОБА_1 у дні складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді відпрацювала повний робочий день 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року. Суддя ОСОБА_1. також відпрацювала повний робочий день 21 серпня 2024 року - у переддень складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Проаналізувавши наведені дані, зокрема документи, які надала суддя ОСОБА_1., та інформацію, яку надав голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ВККСУ дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1. не виконувала повноважень у зв'язку з перебуванням у відпустці з 5 до 18 серпня, 20 серпня, з 22 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. Водночас, оскільки даних про тимчасову непрацездатність судді ОСОБА_1. з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило, у ВККСУ були відсутні підстави вважати, що в зазначений час вона була неспроможна здійснювати правосуддя.
3.4. Крім того, відповідач зазначає, що ВККСУ також встановила, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя та ухвалювала рішення, зокрема, у такі дні: 31 липня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, одинадцять ухвал та шість рішень; 1 серпня 2024 року (день іспиту) - три ухвали, два рішення та чотири постанови; 2 серпня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал, три рішення та дві постанови; 11 вересня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сім ухвал, три постанови, три рішення; 12 вересня 2024 року (день іспиту) - п'ять ухвал, одну постанову та один вирок; 13 вересня 2024 року (наступного дня після іспиту) - чотирнадцять ухвал, дві постанови, одне рішення та один вирок; 29 жовтня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сімнадцять ухвал, три судових накази, два рішення, одну постанову; 30 жовтня 2024 року (день іспиту) - чотири ухвали, одне рішення, один судовий наказ; 31 жовтня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал. Ураховуючи встановлені дані, ВККСУ виснувала, що у дні складання іспиту (1 серпня, 12 вересня, 30 жовтня 2024 року), а також напередодні та наступного дня після іспиту суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя, а, отже, могла взяти участь у складанні іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Водночас у суддівському досьє, заяві судді, доданих до заяви документах, інформації голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відсутні відомості про причини неявки судді ОСОБА_1 на кваліфікаційне оцінювання. Отже, згідно з матеріалами суддівського досьє суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 не з'явилась для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, інформація про причини неявки 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року відсутня. З огляду на викладене ВККСУ дійшла такого висновку: оскільки суддя Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 тричі не з'явилась на етап «Складання іспиту», не надала інформації про причини неявки, відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наявні підстави для встановлення факту відмови судді від проходження кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
3.5. Таким чином, відповідач зазначає, що рішенням ВККСУ у пленарному складі від 4 грудня 2024 року № 226/ко-24 встановлено факт відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та внесено до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 із займаної посади.
3.6. Щодо участі судді ОСОБА_1 та її представника у засіданні ВРП, відповідач зазначає, що засідання ВРП призначалися на 25 лютого, 11 і 25 березня 2025 року. Вища рада правосуддя своєчасно та належним чином повідомляла суддю ОСОБА_1 про час і місце проведення засідання ВРП з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання електронною поштою письмового запрошення та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. 25 лютого 2025 року суддя ОСОБА_1 у засідання ВРП не прибула, надіслала заяву, в якій просила відкласти розгляд матеріалів про звільнення її з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, посилаючись на те, що вона має гарантоване право піти у відставку, незалежно від результатів кваліфікаційного оцінювання. 11 березня 2025 року суддя ОСОБА_1 у засідання ВРП не прибула у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Прибув адвокат Гелхвіідзе Д.Р. , з яким суддя ОСОБА_1. 1 березня 2025 року уклала договір про надання правничої допомоги. Адвокат подав до Вищої ради правосуддя клопотання про відкладення розгляду матеріалів про звільнення судді ОСОБА_1 , посилаючись на тимчасову непрацездатність судді, а також на необхідність належної підготовки сторони захисту для подання ним ґрунтовного заперечення на рекомендацію ВККСУ. 25 березня 2025 року суддя ОСОБА_1 у засідання Вищої ради правосуддя не прибула. Прибув адвокат Гелхвіідзе Д.Р., від якого 21 березня 2025 року надійшло клопотання про відмову у задоволенні подання ВККСУ щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді. До вказаного клопотання адвокат Гелхвіідзе Д.Р. долучив копії відповідних документів (виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідки перебування на стаціонарному лікуванні, консультативного висновку спеціаліста та ін). 25 березня 2025 року Вища рада правосуддя, заслухавши представника судді ОСОБА_1 - адвоката Гелхвіідзе Д.Р. (його клопотання), ухвалила рішення № 615/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
3.7. Так, відповідач зазначає, що у вказаному вище рішенні ВРП зазначила, що ВККСУ п'ять разів визначалися дати складання іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а саме 27 серпня 2018 року, 1 і 22 серпня, 12 вересня і 30 жовтня 2024 року. Отже, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. мала не одну можливість взяти участь у складанні іспиту, однак такою можливістю не скористалася, до ВККСУ із заявами про поважність причин неявки на кваліфікаційне оцінювання не зверталася. Водночас, подана до ВККСУ 2 грудня 2024 року суддею ОСОБА_1. заява з копіями відповідних медичних довідок та наказу голови суду про надання судді ОСОБА_1 відпустки були ретельно досліджені ВККСУ під час встановлення факту відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді і ВККСУ дійшла висновку, що ці документи не підтверджують поважність причин неявки судді ОСОБА_1 на іспит, з чим погодилась і ВРП. Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, пояснення адвоката та долучені ним копії документів, ВРП дійшла висновку, що ВККСУ в порядку, установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, унаслідок чого суддя ОСОБА_1 підлягає звільненню.
3.8. Відповідач наголошує, що оскаржуване рішення містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України, та є вмотивованим. При цьому ВРП, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів пропорційності та законності. Також, відповідач звертає увагу, що оспорюване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов правильного висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського суду Одеської області.
3.9. Відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
4. До Суду також надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, яка містить аналогічні доводи та обґрунтування тим, які викладені позивачем у позовній заяві щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП. Також, позивач зазначає, що на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із списком суддів, допущених до складання кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації загального суду одночасно із кандидатами, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, відповідно до якого позивач допущена до складання кваліфікаційного іспиту.
4.1. Крім того, представником позивача до Суду також були надіслані додаткові пояснення, у яких зазначено, що 08.10.2025 позивач переніс операцію, після якої перебуває на тривалому курсі реабілітації та медикаментозного лікування. Вказані обставини підтверджуються: Виписний Епікриз № 3426/1742 від 13.10.2025; Докази відвідування онколога 28.10.2025; Копія чеку № 8823 від 29.10.2025. Подані докази підтверджують, що у 2024-2025 роках позивач перебуває у хворобливому, фізично виснаженому та емоційно вразливому стані, що потребує особливого врахування судом при оцінці її поведінки у вказаний період. Представник позивача просив долучити до матеріалів справи вказані докази та врахувати викладені доводи ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи.
Рух справи
5. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
5.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Желтобрюх І.А., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.
5.2. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Верховний Суд установив, що позовну заяву подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
5.3. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
5.4. Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
5.5. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення (частина восьма статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
5.6. Колегія суддів, розглядаючи справу в порядку письмового провадження, з урахуванням предмета й підстав позову в цій справі, характеру спірних правовідносин, їх правового регулювання та обраного способу захисту прав, з огляду на необхідність дослідження доказів і пояснень учасників справи дійшла висновку про необхідність розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2025 року Суд постановив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться 10.11.2025 о 16:00 год. у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: 01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Фактичні обставини справи, установлені Судом
6. Указом Президента України від 15 листопада 1995 року № 1055/95 ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Донецька.
6.1. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ «Про обрання суддів» відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада України постановила обрати ОСОБА_1 безстроково суддею Кіровського районного суду міста Донецька.
6.2. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До даного переліку включено, зокрема, і місто Донецьк. Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2016 року № 9-65/0/4-16 розпорядженням цього суду від 2 вересня 2014 року № 27/0/38-14 територіальну підсудність справ (проваджень) Кіровського районного суду міста Донецька у зв'язку з припиненням його діяльності визначено Красноармійському міськрайонному суду Донецької області. Рішенням Комісії від 24 червня 2015 року № 46/зп-15 ОСОБА_1 прикріплено до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
6.3. Рішенням ВККСУ від 08.04.2016 № 56/пс-16 «Про розгляд питання щодо рекомендування судді Кіровського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 , обраної безстроково, для переведення до іншого суду того самого рівня без конкурсу» рекомендовано суддю Кіровського районного суду міста Донецька ОСОБА_1 , обрану безстроково, для переведення на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
6.4. Указом Президента України № 342/2016 від 22 серпня 2016 року «Про переведення суддів» ОСОБА_1 , суддю обрано безстроково, було переведено на роботу на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Наказом в.о. голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 09-ос/г від 09.09.2016 ОСОБА_1 було зараховано до штату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
6.5. Рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1.
6.6. Рішенням ВККСУ від 26 листопада 2018 року № 282/зп-18 встановлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2018 року не з'явилася для складання іспиту.
6.7. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення процедури кваліфікаційного оцінювання. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 1 червня 2023 року.
6.8. Рішенням ВККСУ від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 визначено графік складання іспиту для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема, щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
6.9. Рішенням ВККСУ від 10 липня 2024 року № 218/зп-24 внесено зміни до рішення ВККСУ від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 і визначено датою складання іспиту за цивільною спеціалізацією 1 серпня 2024 року (резервні дати іспиту в разі неявки в основну дату - 22 серпня 2024 року та 12 вересня 2024 року).
6.10. ВККСУ належним чином повідомила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. про дату, час і місце проведення іспиту, а також про обов'язкову присутність, що не заперечується позивачем. У суддівському досьє містяться копії відповідного повідомлення від 12 липня 2024 року та звіту про його успішне доставлення на офіційну електронну пошту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. в основну та резервні дати для складання іспиту не з'явилась. ВККСУ не отримала інформації про наявність поважних причин її неявки. У суддівському досьє містяться копії повідомлень від 2 та 26 серпня 2024 року про дату, час і місце проведення іспиту, обов'язкову присутність, а також про встановлення факту, що суддя не з'явилась для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. У суддівському досьє також містяться копії звітів про успішне доставлення цих повідомлень на офіційну електронну пошту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
6.11. Рішенням ВККСУ від 25 вересня 2024 року № 297/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами ВККСУ для продовження кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 . Згідно із протоколом повторного розподілу між членами ВККСУ від 30 вересня 2024 року справу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. розподілено члену ВККСУ Сидоровичу Р.М .
6.12. Рішенням ВККСУ від 16 жовтня 2024 року № 321/зп-24 додатковою резервною датою проведення іспиту для 35 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді або кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення, зокрема, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , визначено - 30 жовтня 2024 року. ВККСУ належним чином повідомила суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення іспиту, обов'язкову присутність, а також встановлення факту, що суддя не з'явилась у попередні дати для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, що не заперечується позивачем. У суддівському досьє містяться копії відповідного повідомлення від 17 жовтня 2024 року та звіту про його успішне доставлення на офіційну електронну пошту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. У додаткову резервну дату, 30 жовтня 2024 року, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не з'явилась. ВККСУ не отримала інформації про наявність поважних причин неявки.
6.13. Таким чином, Судом встановлено, що не заперечується та не спростовується сторонами у справі, що у визначені дати для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя ОСОБА_1. не з'явилась. ВККСУ не отримувала інформації про наявність поважних причин неявки судді.
6.14. 2 грудня 2024 року ВККСУ отримала заяву судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. від 29 листопада 2024 року, у якій суддя повідомила, що вона не відмовлялась від проходження оцінювання, але були поважні причини її неявки. Зокрема, позивач зазначила, що наказом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2024 року № 51-в/г їй було надано невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 33 календарні дні з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; водночас у липні - жовтні 2024 року суддя перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 долучила до заяви: копію вказаного наказу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, відповідно до якого судді ОСОБА_1 надано невикористану частину щорічної основної відпустки з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» від 3 липня 2024 року, згідно з якою суддя перебувала на стаціонарному лікуванні з 2 липня 2024 року; копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої лікар рекомендував судді звільнення від роботи з 31 жовтня до 2 листопада 2024 року; копію консультаційного висновку спеціаліста від 6 вересня 2024 року.
6.15. ВККСУ був надісланий запит голові Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у відповідь на який було надано інформацію, згідно з якою суддя ОСОБА_1 перебувала у відпустках із 5 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. У зв'язку зі службовою необхідністю 19 та 21 серпня 2024 року суддю ОСОБА_1 було відкликано з відпустки. Відомостей щодо тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1 з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило.
6.16. Відповідно до копій табелів обліку використання робочого часу (наявних також у матеріалах справи) суддя ОСОБА_1 у дні складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді відпрацювала повний робочий день 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року. Суддя ОСОБА_1. також відпрацювала повний робочий день 21 серпня 2024 року - у переддень складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
6.17. Проаналізувавши наведені дані, зокрема, документи, які надала суддя ОСОБА_1., та інформацію, яку надав голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ВККСУ дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1. не виконувала повноважень у зв'язку з перебуванням у відпустці з 5 до 18 серпня, 20 серпня, з 22 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. Водночас, оскільки даних про тимчасову непрацездатність судді ОСОБА_1. з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило, у ВККСУ були відсутні підстави вважати, що в зазначений час вона була неспроможна здійснювати правосуддя. ВККСУ також встановила, що не заперечується позивачем, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя та ухвалювала рішення, зокрема, у такі дні: 31 липня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, одинадцять ухвал та шість рішень; 1 серпня 2024 року (день іспиту) - три ухвали, два рішення та чотири постанови; 2 серпня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал, три рішення та дві постанови; 11 вересня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сім ухвал, три постанови, три рішення; 12 вересня 2024 року (день іспиту) - п'ять ухвал, одну постанову та один вирок; 13 вересня 2024 року (наступного дня після іспиту) - чотирнадцять ухвал, дві постанови, одне рішення та один вирок; 29 жовтня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сімнадцять ухвал, три судових накази, два рішення, одну постанову; 30 жовтня 2024 року (день іспиту) - чотири ухвали, одне рішення, один судовий наказ; 31 жовтня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал.
6.18. З урахуванням встановленого, Комісія дійшла висновку, що у дні складання іспиту (1 серпня, 12 вересня, 30 жовтня 2024 року), а також напередодні та наступного дня після іспиту суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя, а, отже, могла взяти участь у складанні іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Водночас, у суддівському досьє, заяві судді, доданих до заяви документах, інформації голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відсутні відомості про причини неявки судді ОСОБА_1 на кваліфікаційне оцінювання. Отже, згідно з матеріалами суддівського досьє суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 не з'явилась для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, інформація про причини неявки 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року відсутня.
6.19. З урахуванням зазначеного ВККСУ дійшла висновку, що оскільки суддя Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 тричі не з'явилась на етап «Складання іспиту», не надала інформації про причини неявки, відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наявні підстави для встановлення факту відмови судді від проходження кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді. Рішенням ВККСУ у пленарному складі від 4 грудня 2024 року № 226/ко-24 встановлено факт відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та внесено до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 із займаної посади.
6.20. Щодо участі судді ОСОБА_1 та її представника у засіданні ВРП встановлено, що засідання ВРП призначалися на 25 лютого, 11 і 25 березня 2025 року. ВРП своєчасно та належним чином повідомляла суддю ОСОБА_1 про час і місце проведення засідання ВРП з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання електронною поштою письмового запрошення та оприлюднення відповідного запрошення на офіційному веб-сайті ВРП, що не спростовується та не заперечується позивачем.
6.21. 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 у засідання ВРП не прибула, надіслала заяву, в якій просила відкласти розгляд матеріалів про звільнення її з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, посилаючись на те, що вона має гарантоване право піти у відставку, незалежно від результатів кваліфікаційного оцінювання.
6.22. 11 березня 2025 року суддя ОСОБА_1 у засідання ВРП не прибула у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Прибув адвокат Гелхвіідзе Д.Р. , з яким суддя ОСОБА_1. 1 березня 2025 року уклала договір про надання правничої допомоги. Адвокат подав до ВРП клопотання про відкладення розгляду матеріалів про звільнення судді ОСОБА_1 , посилаючись на тимчасову непрацездатність судді, а також на необхідність належної підготовки сторони захисту для подання ним ґрунтовного заперечення на рекомендацію ВККСУ.
6.23. 25 березня 2025 року суддя ОСОБА_1 у засідання Вищої ради правосуддя не прибула. Прибув адвокат Гелхвіідзе Д.Р., від якого 21 березня 2025 року надійшло клопотання про відмову у задоволенні подання ВККСУ щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді. До вказаного клопотання адвокат Гелхвіідзе Д.Р. долучив копії: виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім'я ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 31 жовтня 2024 року перебувала в амбулаторно-поліклінічному закладі (Білгород- Дністровська міська багатопрофільна лікарня) і їй рекомендовано звільнення від роботи з 31 жовтня до 2 листопада 2024 року; довідки перебування на стаціонарному лікуванні, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні з 2 липня 2024 року до «теперішній час» (довідка видана 3 липня 2024 року); консультативного висновку спеціаліста від 6 вересня 2024 року, з якого вбачається встановлення ОСОБА_1 відповідного діагнозу та відповідних медичних рекомендацій; наказу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2024 року № 51-в/г про надання судді ОСОБА_1 не відбутої частини щорічної основної відпустки тривалістю 33 календарних дні за період роботи з 23 листопада 2021 року до 22 листопада 2022 року з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; заяви судді ОСОБА_1. до ВККСУ від 4 березня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 просить допустити її до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді) одночасно з кандидатами на посаду судді, які беруть участь у доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням ВККСУ від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24; скриншоту про надсилання заяви від 4 березня 2025 року до ВККСУ; скриншоту списку осіб, які звернулися до ВККСУ щодо складання іспиту.
6.24. 25 березня 2025 року ВРП, заслухавши представника позивача - адвоката Гелхвіідзе Д.Р. (його клопотання), ухвалила рішення № 615/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
6.25. Судом з наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання ВРП від 25 березня 2025 року № 27 встановлено, що «за» звільнення ОСОБА_1 проголосували - 14, «проти» - 0. Тобто, оскаржуване рішення ВРП від 25 березня 2025 року № 615/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України було ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені. Крім того, оскаржуване рішення ВРП також містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
7. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами зазначає наступне.
8. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.1. За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
8.2. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України (частина перша статті 126 Конституції України).
8.3. Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 1402-VIII).
8.4. Відповідно до частини першої статті 112 Закону № 1402-VIII, якою встановлено загальні умови звільнення судді з посади, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
8.5. Водночас згідно з пунктом 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
8.6. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
8.7. Таким чином, вказаними положеннями Конституції України передбачено, що підставою для звільнення судді з займаної посади, зокрема, є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності, чи відмова судді від такого оцінювання.
8.8. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.
У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.
8.9. Частинами першою та третьою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці.
8.10. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання.
8.11. Як зазначено у параграфі 42 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, з метою сприяння ефективному здійсненню правосуддя та постійному підвищенню його якості відповідно до параграфа 58 держави-члени мають впроваджувати систему оцінювання суддів органами судової влади. А згідно з параграфом 58 зазначеної Рекомендації має бути передбачений дозвіл суддям висловлювати погляди щодо власної діяльності та її оцінювання, а також оскаржувати оцінювання в незалежному органі влади або суді.
8.12. Положенням частини першої статті 83 Закону № 1402-VIII визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККСУ з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
8.13. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (частина п'ята статті 83 Закону № 1402-VIII).
8.14. Так, Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, показники кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення № 143/зп-16), а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
8.14.1. Згідно з пунктами 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
8.14.2. У пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т.ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
8.14.3. Пунктами 10 та 11 розділу V Положення № 143/зп-16 установлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 % від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
8.15. Суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді є особливою процедурою, що визначена Перехідними положеннями Конституції України і проводиться в рамках судової реформи з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.
8.15.1. Як зазначалось вище, Судом встановлено, що не заперечується та не спростовується сторонами у справі, що у визначені дати для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя ОСОБА_1 не з'явилась. ВККСУ не отримувала інформації про наявність поважних причин неявки судді.
8.15.2. 2 грудня 2024 року ВККСУ отримала заяву судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. від 29 листопада 2024 року, у якій суддя повідомила, що вона не відмовлялась від проходження оцінювання, але були поважні причини її неявки. Зокрема, позивач зазначила, що наказом голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 липня 2024 року № 51-в/г їй було надано невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 33 календарні дні з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; водночас у липні - жовтні 2024 року суддя перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 долучила до заяви: копію вказаного наказу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, відповідно до якого судді ОСОБА_1 надано невикористану частину щорічної основної відпустки з 5 серпня до 6 вересня 2024 року; копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» від 3 липня 2024 року, згідно з якою суддя перебувала на стаціонарному лікуванні з 2 липня 2024 року; копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої лікар рекомендував судді звільнення від роботи з 31 жовтня до 2 листопада 2024 року; копію консультаційного висновку спеціаліста від 6 вересня 2024 року.
8.15.3. ВККСУ був надісланий запит голові Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у відповідь на який було надано інформацію, згідно з якою суддя ОСОБА_1 перебувала у відпустках із 5 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. У зв'язку зі службовою необхідністю 19 та 21 серпня 2024 року суддю ОСОБА_1 було відкликано з відпустки. Відомостей щодо тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1 з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило.
8.15.4. Відповідно до копій табелів обліку використання робочого часу (наявних також у матеріалах справи) суддя ОСОБА_1 у дні складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді відпрацювала повний робочий день 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року. Суддя ОСОБА_1. також відпрацювала повний робочий день 21 серпня 2024 року - у переддень складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
8.15.5. Проаналізувавши наведені дані, зокрема, документи, які надала суддя ОСОБА_1., та інформацію, яку надав голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ВККСУ дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1. не виконувала повноважень у зв'язку з перебуванням у відпустці з 5 до 18 серпня, 20 серпня, з 22 серпня до 6 вересня, 3, 4 жовтня та 25 жовтня 2024 року. Водночас, оскільки даних про тимчасову непрацездатність судді ОСОБА_1. з 1 серпня до 30 жовтня 2024 року до суду не надходило, у ВККСУ були відсутні підстави вважати, що в зазначений час вона була неспроможна здійснювати правосуддя. ВККСУ також встановила, що не заперечується позивачем, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя та ухвалювала рішення, зокрема, у такі дні: 31 липня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, одинадцять ухвал та шість рішень; 1 серпня 2024 року (день іспиту) - три ухвали, два рішення та чотири постанови; 2 серпня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал, три рішення та дві постанови; 11 вересня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сім ухвал, три постанови, три рішення; 12 вересня 2024 року (день іспиту) - п'ять ухвал, одну постанову та один вирок; 13 вересня 2024 року (наступного дня після іспиту) - чотирнадцять ухвал, дві постанови, одне рішення та один вирок; 29 жовтня 2024 року (переддень іспиту) прийняла, принаймні, сімнадцять ухвал, три судових накази, два рішення, одну постанову; 30 жовтня 2024 року (день іспиту) - чотири ухвали, одне рішення, один судовий наказ; 31 жовтня 2024 року (наступного дня після іспиту) - дев'ять ухвал.
8.15.6. З урахуванням встановленого, Комісія дійшла висновку, що у дні складання іспиту (1 серпня, 12 вересня, 30 жовтня 2024 року), а також напередодні та наступного дня після іспиту суддя ОСОБА_1 здійснювала правосуддя, а, отже, могла взяти участь у складанні іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Водночас, у суддівському досьє, заяві судді, доданих до заяви документах, інформації голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відсутні відомості про причини неявки судді ОСОБА_1 на кваліфікаційне оцінювання. Отже, згідно з матеріалами суддівського досьє суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 не з'явилась для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, інформація про причини неявки 1 серпня, 12 вересня та 30 жовтня 2024 року відсутня.
8.15.7. З урахуванням зазначеного ВККСУ дійшла висновку, що оскільки суддя Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 тричі не з'явилась на етап «Складання іспиту», не надала інформації про причини неявки, відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наявні підстави для встановлення факту відмови судді від проходження кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді. Рішенням ВККСУ у пленарному складі від 4 грудня 2024 року № 226/ко-24 встановлено факт відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та внесено до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 із займаної посади.
8.16. Відповідно до пункту 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII) питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
8.17. Так, статтею 56 Закону № 1798-VIII визначено порядок розгляду питання про звільнення судді з посади за особливими обставинами. Зокрема, питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення (частини перша та шоста статті 56 Закону № 1798-VIII).
8.18. Згідно з положеннями статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків. Рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених частиною другою цієї статті, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рішення.
8.19. Таким чином, Суд зазначає, що законодавець чітко визначив підстави для оскарження та скасування рішення про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, такі підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню.
8.20. Частиною другою статті 30 Закону № 1798-VIII визначено, що засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно.
8.21. Так, Судом встановлено, що оскаржуване рішення ВРП № 615/0/15-25 від 25.03.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України» було ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені, що підтверджується, зокрема, витягу з протоколу засідання ВРП від 25 березня 2025 року № 27 та не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами та доводами. Крім того, на засіданні ВРП ОСОБА_1. не з'явилася, водночас був присутнім адвокат Гелхвіідзе Д.Р. (представник позивача), який був заслуханий ВРП перед ухваленням оскаржуваного рішення. Тобто, відповідачем були розглянуті доводи позивача (представника позивача) щодо відмови у задоволенні подання ВККСУ щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
8.22. Позивач у позовній заяві вказував, що оскаржуване рішення ВРП є невмотивованим, оскільки не містить, на переконання позивача, відповідної оцінки всіх доводів ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для задоволення подання ВККСУ щодо звільнення позивача з посади судді, підстав звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, зокрема, щодо відсутності відмови позивача від проходження відповідного кваліфікаційного оцінювання.
8.23. Суд зазначає, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про всі дати проведення кваліфікаційного іспиту (основні та резервні), що не заперечується позивачем. За змістом оскржуваного рішення, ВРП встановлено та зазначено, що ВККСУ п'ять разів визначалися дати складання іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, а саме: 27 серпня 2018 року, 1 і 22 серпня, 12 вересня і 30 жовтня 2024 року. Тобто, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1. мала не одну можливість взяти участь у складанні іспиту, однак такою можливістю не скористалася, до ВККСУ із заявами про поважність причин неявки на кваліфікаційне оцінювання не зверталася. Водночас, подана до ВККСУ 2 грудня 2024 року суддею ОСОБА_1 заява з копіями відповідних медичних довідок та наказу голови суду про надання судді ОСОБА_1 відпустки були ретельно досліджені ВККСУ під час встановлення факту відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді і ВККСУ дійшла висновку, що ці документи не підтверджують поважність причин неявки судді ОСОБА_1 на іспит, з чим погодилась й ВРП. Оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, пояснення адвоката та долучені ним копії документів, ВРП дійшла висновку, що ВККСУ в порядку, установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, унаслідок чого суддя ОСОБА_1 підлягає звільненню.
8.24. З урахуванням зазначеного, Суду вважає доводи позивача про невмотивованість оскаржуваного рішення безпідставними та вказує на те, що рішення ВРП містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, враховуючи які ВРП дійшла відповідних висновків. Суд також не вбачає поважних причин, які свідчили про об'єктивно непереборні обставини, які б не залежали від волевиявлення позивача, що перешкоджали позивачу в усі визначені дати не мати можливості бути присутнім на складанні іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
8.25. При цьому, Суд наголошує, що про відмову від проходження кваліфікаційного оцінювання може свідчити не лише відповідна заява, а й поведінка судді, спрямована на ухилення від проходження оцінювання. Суд зазначає, що у справі, що розглядається ВРП оцінивши в сукупності наведені в рішенні ВККСУ факти та обставини, матеріали суддівського досьє, пояснення адвоката та долучені ним копії документів, дійшла обґрунтованого висновку, що ВККСУ в порядку, установленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у межах своїх дискреційних повноважень ухвалила вмотивоване рішення, яке містить обґрунтовані висновки щодо відмови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, що не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами.
8.26. Крім того, щодо доводів позивача в частині його переважного права на відставку у межах спірних правовідносин, Суд, не заперечуючи правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 9901/75/19, на які, зокрема, посилається позивач у позовній заяві (що право судді на відставку обумовлюється бездоганною репутацією, неухильним дотриманням вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, дотриманням високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, та у разі відсутності відкритих дисциплінарних проваджень на суддю, Вища рада правосуддя не має права затягувати розгляд такого питання) зазначає, що матеріали справи не містять відповідних доказів, а Судом не встановлено, що ОСОБА_1 зверталась із заявою про звільнення її у відставку до Вищої ради правосуддя. Тоді як, відповідачем, у відзиві на позовну заяву зазначено, у зверненні до Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2025 року за вх. № 818/0/6-25 ОСОБА_1 доводила до відома ВРП, що має гарантоване право піти у відставку, незалежно від результатів кваліфікаційного оцінювання, однак, з такою заявою не звернулася, що не заперечується та не спростовується позивачем належними доводами та доказами.
9. Суд зазначає, що наведене свідчить про відсутність протиправності дій ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення № 615/0/15-25 від 25.03.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України».
10. З урахуванням зазначеного, Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та відповідачем надано належну оцінку обставинам, які слугували підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, що не спростовано позивачем належними, достатніми та допустимими доказами.
11. Крім того, Суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
11.1. По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
11.2. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер,
Р.Ф. Ханова,
В.П. Юрченко,
І.Л. Желтобрюх,
І.А. Гончарова,
Судді Верховного Суду