11 листопада 2025 року
м. Київ
справа №260/219/25
адміністративне провадження №Зі/990/229/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів: Юрченко В. П. - головуючий суддя, судді: Білоус О. В., Васильєва І. А. від участі у розгляді справи № 260/219/25 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання дій та рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці, у якій просив:
- визнати протиправними дії державного інспектора Закарпатської митниці Ситар Наталія Іванівна щодо відмови позивачу у Пропуску через державний кордон;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № U305230/2024/000020 від 16 липня 2024 року, яким відмовлено позивачу у Пропуску через державний кордон;
- відшкодувати позивачу за рахунок держави моральну шкоду, завдану незаконними діями та рішенням відповідача в розмірі 300 255 550 000 грн та матеріальну шкоду в розмірі 4207,76 грн заподіяну позивачу незаконними діями та рішенням відповідача.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року апеляційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 260/219/25 повернуто скаржнику.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
20 жовтня 2025 року скаржником вдруге подано касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року.
23 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів: Юрченко В. П. - головуючий суддя, Білоус О. В., Васильєва І. А. від участі у розгляді справи.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Юрченко В. П., Білоуса О. В., Васильєвої І. А. від участі у розгляді справи № 260/219/25 визнано необґрунтованою. Заяву передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду зазначеної заяви.
За результатами автоматизованого розподілу судових справ заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Юрченко В. П., Білоуса О. В., Васильєвої І. А. від участі у розгляді справи № 260/219/25 передано на розгляд судді Шишову О. О.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву про відвід суддів та надаючи оцінку вищевикладеним доводам заявника, Верховний Суд виходить з такого.
За правилами статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Стаття 37 КАС України визначає підстави недопустимоті повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частин першої - третьої статті 37 КАС України:
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
- суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Наведені заявником аргументи вказують на те, що підстави для відводу суддів у цьому випадку обґрунтовані пунктами 4, 5 частини першої статті 36 КАС України.
Щодо порушення Верховним Судом встановленого законом порядку автоматизованого розподілу справ.
Стаття 31 КАС України регулює порядок визначення складу суду.
За змістом частин першої - третьої цієї статті:
- визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
- справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.
- персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Відповідно до пункту 2.3.39.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року №39 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29 листопада 2024 року №529 (далі - Положення про АСДС) передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо апеляційних та касаційних скарг (в тому числі й тих, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у цій судовій справі якщо провадження не закінчено.
Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 8), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи (пункт 2.3.42 Положення про АСДС).
Пунктом 2.3.12 вищезгаданого Положення передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді збори суддів касаційного суду (далі - збори суддів) для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
У пункті 2.12 цих же Засад визначено, що в разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.
Подібним чином питання розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді було врегульоване й Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (зі змінами та доповненнями), та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року №8 (зі змінами).
Зокрема, за приписами пунктів 2.3.44 та 2.3.13 зазначеного вище Положення раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
Пунктом 1.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді визначалось, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
На підставі зазначених норм Положення та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року № 9 «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» із змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 19 та від 31 березня 2025 року № 11, вирішено, що передача апеляційних і касаційних скарг раніше визначеному судді-доповідачу в судовій справі здійснюється щодо всіх апеляційних і касаційних скарг, поданих у межах однієї судової справи, зокрема на різні судові рішення та ті, що подано повторно.
Цим же рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді, яке є чинним і підлягає застосуванню, передбачено, що в разі неможливості передачі судової справи раніше визначеному судді-доповідачу за правилами абзацу першого цього пункту (припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження судової справи, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) така судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді.
На підставі вищезазначеного, Верховний Суд неодноразово вказував, що усі касаційні скарги, подані в межах однієї судової справи, зокрема, на різні судові рішення підлягають розподілу шляхом передачі їх передачі раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду) відповідного касаційного суду. Виняток із цього правила можливий лише у випадках припинення повноважень щодо здійснення правосуддя на час надходження судової справи, звільнення з посади судді, перебування у соціальній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Такі випадки наведені у рішенні зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року №9 (зі змінами) за вичерпним переліком й лише у разі існування зазначених обставин відповідна судова справа підлягає автоматизованому розподілу в загальному порядку передбаченому Положенням та Засадами.
Відповідно до згаданих вище положень частини третьої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Отже, положення статті 37 КАС України не містять застережень щодо розгляду тим самим суддею (колегією суддів) іншої касаційної скарги, після розгляду попередньої касаційної скарги у цій же справі. Тому розгляд колегією суддів у цьому складі попередньої касаційної скарги не є підставою для їх відводу відповідно до приписів статті 37 КАС України.
Верховний Суд акцентує увагу й на тому, що розподіл справи в автоматизованому порядку здійснюється без участі та жодного втручання у таку процедуру будь - яких осіб, в тому числі й суддів відповідного суду.
У зв'язку з цим, колегія суддів, якій за результатом автоматизованого розподілу здійснена передача справи, не мала змоги жодним чином впливати на такий розподіл, а тому не могла навіть теоретично вчиняти які - небудь дії чи бездіяльність у такій процедурі.
За таких обставин передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 та статтею 37 КАС України підстави для відводу головуючого судді Юрченко В. П., суддів: Білоуса О. В., Васильєвої І . А. відсутні.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а, отже, у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів: Юрченко В. П. - головуючий суддя, судді: Білоус О. В., Васильєва І. А. від участі у розгляді справи №260/219/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов