11 листопада 2025 року
м. Київ
справа №215/102/25
адміністративне провадження № К/990/43236/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі №215/102/25 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до начальника відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року позовна заява передана на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративному суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірником для відповідача), в якій конкретизувати позовні вимоги щодо визнання дій або бездіяльності відповідача неправомірними; уточнити інформацію щодо того, чи була розглянута відповідачем заява від 26 листопада 2024 року вх. С-12-П та яке рішення було прийнято за наслідками її розгляду. Роз'яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кас України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами. Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
22 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі №215/102/25.
Одночасно з касаційною скаргою ОСОБА_1 до Верховного Суду подала заяву про відвід усім суддям Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від розгляду справи №215/102/25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід усім суддям Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від розгляду справи №215/102/25 повернуто заявнику без розгляду.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі №215/102/25 необхідно відмовити.
Суд також наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, колегія суддів виходить із такого.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Так, оскаржуваною ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Олефіренко Наталії Анатоліївни, Коршуна Анатолія Олександровича, Дурасової Юлії Володимирівни, Лукманової Ольги Миколаївни від розгляду справи № 215/102/25 повернуто заявнику без розгляду. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шальєвої Вікторії Анатоліївни, Іванова Сергія Миколайовича, Чередниченка Владислава Євгенійовича від розгляду справи № 215/102/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №215/102/25.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі №215/102/25 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська