11 листопада 2025 року
Київ
справа № 160/20444/24
адміністративне провадження № К/990/44895/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 160/20444/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
03.11.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- № 0348250708 від 03.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6562,50 грн;
- № 0347410708 від 03.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5925,00 грн;
- № 0372280708 від 07.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5100,00 грн;
- № 0372290708 від 07.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2040,00 грн;
- № 0382150708 від 12.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6600,00 грн;
- № 0382180708 від 12.06.2024, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2040,00 грн.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 28267,50 грн.
Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі цитуючи пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, скаржник лише зазначає, що такі поняття як «значний суспільний інтерес», «питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу» є оціночними поняттями та мають недостатньо визначений характер і критерії їх розуміння для правозастосовчої практики судами, оскільки в КАС України не вказано, що слід розуміти під такими поняттями та які існують критерії їх визначення, що не можна вважати належним обґрунтуванням наявності у цій справі винятків.
Посилаючись, що питання, яке є предметом розглядом в цій справі, становить суспільний інтерес або має важливе значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник лише зазначає що перегляд цієї справи без участі відповідача позбавить права органів ДПС на захисту економічних інтересів Держави зі справляння та адміністрування податків, що не можна вважати належним обґрунтуванням наявності у цій справі винятків.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі № 160/20444/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко