10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №160/8059/25
адміністративне провадження №К/990/45146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 03.11.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» відмовити в повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Законом України від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які набрали чинності 18.10.2023.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
1. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
За результатом аналізу вищенаведених положень закону вбачається, що учасник справи, який не отримав повного тексту рішення суду у день його проголошення або складення, не позбавлений права на касаційне оскарження, оскільки пропущений строк у такому випадку може бути поновлений, якщо касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення.
При цьому, процесуальний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом лише за наявності відповідного клопотання скаржника, а також, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником у відповідному клопотанні підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Суд не наділений обов'язком поновлювати пропущений строк з власної ініціативи, оскільки таке право реалізується виключно за заявою учасника справи, який обґрунтовує поважність причин його пропуску та надає відповідні докази.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 була прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін в режимі відеоконференції.
Ураховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 12.09.2025, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано 03.11.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Разом з тим, зі змісту та матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.
Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/8059/25 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. За змістом частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, скаржником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги в цій справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 вказаного Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою - квітень 2025 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00грн.
Судом з'ясовано, що позов у цій справі подано Товариством з обмеженою відповідальністю «ДДС+» (юридичною особою) у 2025 році; предметом позову у справі є вимоги майнового характеру.
Тобто, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, складає 30280,00грн.
Таким чином, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 48448,00грн (30280,00грн х 200%) х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог частини четвертої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.
За змістом частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання скаржнику часу впродовж якого він матиме право заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також документ про сплату судового збору в розмірі 48448,00грн за подання касаційної скарги у цій справі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, -
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.
У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова