11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/14612/24 пров. № А/857/16783/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м. Луцьк) у справі №140/14612/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його мобілізації; визнання протиправними і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову та направлення в розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби і наказу командира в/ч НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ; зобов'язання в/ч НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 визнав факт того, що позивач є заброньованим та має право на відстрочку. Зазначає, що суду першої інстанції був наданий витяг з Резерв+, де вказано про відстрочку позивача. Наголошує, що суд першої інстанції не врахував, що ВП “Шахта» Бужанська» є критичним підприємством, входить до паливно-енергетичного комплексу, а причина, яка завадила забронювати позивача вчасно, було блокування послуги бронювання через портал Дія. Акцентує увагу, що неодноразово повідомляв працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 , що має документи на підтвердження того, що працює на критичному підприємстві і його бронювання виготовляється, однак його було проігноровано. Вважає, що його мобілізація відбулась протиправно.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачі подали відзиви на апеляційну скаргу, просять рішення суду залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що таку слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 27.11.2024 поставлений на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується військово-обліковим документом “Резерв+» станом на 28.02.2025 (а.с.96), військовим квитком серії НОМЕР_2 , в якому наявна відмітка про те, що 27.11.2024 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 позивач визнаний придатним до військової служби (а.с.86-95), а також довідкою позаштатної постійної діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 (Волинського обласного мобілізаційного пункту) від 27.11.2024 №187/25 (а.с.105).
Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.11.2024 працює у ВП “Шахта “Бужанська» ДП “Волиньвугілля», про що свідчить довідка ВП “Шахта “Бужанська» від 09.12.2024 №1296/11.1/01-19 (а.с.25).
27.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 видано наказ №579-од (з основної діяльності) “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», відповідно до якого ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в складі команди № НОМЕР_1 (а.с.104).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.11.2024 №340 солдата ОСОБА_1 з 26.11.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та вважається таким, що з 26.11.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою розвідника-далекомірника відділення управління командира дивізіону взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону (а.с.68).
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо його мобілізації та зарахування до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату проведення мобілізації позивача (27.11.2024) позивач не був заброньований, а несвоєчасне бронювання критичним підприємством свого працівника не може бути підставою для визнання мобілізації протиправною, відтак суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частинами другою, четвертою статті 2 Закону України №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до частини першої, другої статті 35 Закону №2232-XII на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153), яке визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Пунктом 253 Положення №1153/2008 передбачено, що призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
Згідно із пунктом 20 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" (далі - Указ №69/2022).
Відповідно до пункту 1 Указу №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Водночас, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно із частиною п'ятою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Абзацом першим пункту 252 Указу №1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
Статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Відповідно до статті 24 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу: на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 25 вказаного Закону порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються (частина третя статті 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Кабінет Міністрів України 23 лютого 2022 року постановою №154 затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Таким чином, обов'язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 №76, окрім іншого, затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану (далі - Порядок №76, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2024 №650, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Порядку №76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період; на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України; в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).
Згідно із пунктом 2 Порядку №76 бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану» (далі - Порядок бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: строку проведення мобілізації, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, та військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Відповідно до пункту 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам та з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, в яких вони перебувають на військовому обліку, здійснюється в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку №76 підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до, зокрема, центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, СБУ - підприємства, установи та організації, визначені ними критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
Список подається в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до Порядку бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2.
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та/або реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація (військова адміністрація у разі її утворення), або МЗС, Мінреінтеграції, Секретаріат Кабінету Міністрів України, органи, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання списку до Міноборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони) для погодження (п.9 Порядку №76).
У разі, коли на підприємстві, в установі та організації працює один військовозобов'язаний працівник і відповідно до закону підлягає бронюванню, обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, встановлені пунктами 8 і 9 цього Порядку, до зазначених підприємств, установ та організацій не застосовуються (п.9-1 Порядку №76).
Пунктом 10 Порядку №76 визначено, що з метою погодження списки, подані в паперовій та/або в електронній формі, крім поданих засобами Порталу Дія відповідно до пунктів 4-9 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) у строк не більш як 10 робочих днів з дня їх отримання.
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.
Згідно з пунктом 11 Порядку №76 за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 10 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) Мінекономіки приймає у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Пунктом 12 Порядку №76 визначено, що з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони).
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час. Порядком №76 встановлена спеціальна процедура оформлення відстрочки військовозобов'язаному, заброньованому органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями. Рішення про бронювання військовозобов'язаних приймає Мінекономіки та з метою оформлення відстрочки останнє надсилає таке рішення іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони. Міноборони у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП. У свою чергу, підприємство видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3, який є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки, та у п'ятиденний строк надсилає ТЦК та СП, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік. При цьому, вказаний вище ТЦК та СП на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаного зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 27.11.2024 мобілізовано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_10 та направлено для проходження військової служби (а.с.104).
З військово-облікового документу “Резерв+» станом на 04.12.2024 (а.с.26) вбачається, що позивач не має відстрочки та не був заброньований критичним підприємством на вказану дату.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на спеціальному військовому обліку.
Водночас, з військово-облікового документу “Резерв+» станом на 28.02.2025 вбачається, що позивач має відстрочку від проходження військової служби у зв'язку з бронюванням до 31.03.2025 (а.с.85). Дата початку бронювання, зазначена у відповідному витягу, 12.12.2024.
Аналізуючи наведені обставини, слід зробити висновок, що станом на дату проведення мобілізації позивача (27.11.2024) він не був заброньований.
Наведена обставина визнається ОСОБА_1 .
Скаржник вважає, що його протиправно мобілізовано, оскільки він з 01.11.2024 працює електрослюсарем підземним у ВП “Шахта “Бужанська» ДП “Волиньвугілля», яке будучи критичним підприємством, намагалося забронювати його, про що свідчить довідка цього ж підприємства від 09.12.2024 №1296/11.1/01-19, однак через заблокування послуги через портал ДІЯ не вдалося це зробити.
Міністерством цифрової трансформації України 12.12.2024 автоматично на підставі Постанови Кабінету Міністрів України здійснено бронювання в електронній формі засобами Порталу Дія, тобто бронювання проведено на 16-день проходження військової служби позивачем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Судом першої інстанції слушно зауважено, що відповідно до Порядку № 76 саме на підприємство покладено обов'язок надіслання ТЦК та СП, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік. Абзац сьомий пункту 12 Порядку передбачає імперативний обов'язок ТЦК та СП на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаного зарахувати у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік і внести відомості про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Враховуючи неотримання клопотання керівника підприємства щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаного, який заброньований у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, колегія суддів не вбачає протиправності у діях ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо мобілізації позивача станом на 27.11.2024.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що несвоєчасне бронювання критичним підприємством свого працівника не може бути підставою для визнання мобілізації протиправною.
Також апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
Спірні накази є актами індивідуальної дії, тобто актами одноразового застосування, і станом на час вирішення справи такі вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби, а тому скасування наказів не є належним та ефективним способом захисту, оскільки не може привести до відновлення порушеного права.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №140/14612/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш