про залишення апеляційної скарги без руху
11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10112/25 пров. № А/857/46471/25
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Обрізко І. М., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Національної академії сухопутніх військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10112/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення складено 30 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу подано 04 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка мотивована тим, що в скаржника при поданні первинної апеляційної скарги відсутнє фінансування. Після надходження коштів, НАСВ подала цю апеляційну скаргу. Отже, пропуск строку подання апеляційної скарги, зумовлений виключно відсутністю належного фінансування.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведена позиція викладена Верховним Судом 26 квітня 2021 року у справі № 400/2226/19.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Варто зауважити на даний час існують доволі чіткі підходи Верховного Суду до вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення первинної апеляційної скарги (справи №№ 380/7041/24, 260/7878/23, 260/8337/23, 480/11693/23, 520/27103/23, 200/3692/21, 120/3679/22, 520/35823/23, 460/65/24, 120/2647/23, 380/16000/23, 340/4021/23, 280/8197/23, 320/21765/23, 640/1952/22, 420/33365/23, 420/27853/23, 520/36811/23, 520/31351/23, 420/31988/23, 560/13992/23, 560/18286/23, 640/32374/20 та ін.).
Зважаючи на зміст викладених у цих постановах Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, варто зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
Повертаючись до обставин цієї справи, зазначений обов'язок, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, дотримано скаржником, позаяк первісна скарга на рішення суду від 02.05.2025 року була подана 22.05.2025 року.
2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
В світлі справи, що розглядається, зазначена вимога не дотримана скаржником, оскільки первісна скарга повернута 23.06. 2025 року.
Апелянт отримав копію ухвали про повернення апеляційної скарги 23.06.2025 року, а повторна апеляційна скарга подана лише 21.08.2025 року, тобто більше, аніж через місяць з моменту повернення первісної апеляційної скарги.
Сплив такого проміжку часу об'єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.
3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
Матеріалами цієї адміністративної справи стверджується, що така вимога лише частково дотримана скаржником, оскільки судовий збір сплачено.
Однак оцінюючи наведену обставину, суд апеляційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами добросовісної поведінки сторони під час провадження щодо першої скарги та повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку. В даному випадку під час залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк відповідач не вжив жодних заходів для усунення недоліків.
Зазначена позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 520/23523/21.
Хоча КАС України і надає учасникам справи право на апеляційне оскарження судових рішень протягом тридцяти днів з дня його проголошення, проте, при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при зверненні з апеляційною скаргою повторно важливе значення мають тривалість часу, що минув з дати отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, та дії, що вживались апелянтом протягом цього часу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з моменту формування платіжної інструкції про сплату судового збору (03.07.2025 року) і до подання апеляційної скарги повторно (21.08.2025 року) минуло більше місяця часу.
При цьому скаржник ні в апеляційній скарзі, ні у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів поважних причин, які перешкоджали апелянту звернутись з апеляційною скаргою повторно одразу після отримання документа про сплату судового збору.
Наведені ж вище обставини свідчать, що скаржник не вжив у максимально стислі строки заходів щодо подання апеляційної скарги повторно.
Разом з цим, згідно п.2 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Однак скаржником до апеляційної скарги, поданої в електронній формі, не долучено підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет (опис вкладення, квитанція та поштова накладна).
Отже скаржником повторно подано апеляційну скаргу, яка містить недоліки форми та змісту (недотримання п.2 ч.5 ст.296 КАС України).
Наведене не свідчить про те, що скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
В контексті двох вищезазначених обставин колегія суддів зауважує, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що певною мірою діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Між тим, суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.
Скаржник утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, при цьому апелянт не може і не повинен отримувати вигоду від недостатнього фінансування.
Посилання на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору судом відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.
Також, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Національної академії сухопутніх військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 04.11.2025.
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутніх військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 380/10112/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ. М. Обрізко