11 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6162/24 пров. № А/857/10797/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №300/6162/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення (головуючий суддя першої інстанції Главач І.А., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 19 лютого 2025 року)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач ) в якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати пункт 83.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43 "Про земельні питання", яким ФОП ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 2,1090 га розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років);
зобов'язати Івано-Франківську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі в оренду ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,1090 га розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років).
На обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивач являється власником нерухомого майна (виробничий цех (літера А) та електрична підстанція ТП313 потужністю 630 кВт), які розташовані на АДРЕСА_1 . З метою оформлення права користування земельною ділянкою для обслуговування зазначеного вище нерухомого майна, позивач звернувся до Хриплинської сільської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,1090 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ВКФ "Сітник". Зважаючи, що сільська рада ігнорувала звернення позивача, останнім було замовлено розроблення документації із землеустрою без надання відповідного на те дозволу (принцип "мовчазної згоди"). Відтак, Хриплинською сільською радою прийнято рішення від 08.12.2017 року за №26-21/2017 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 ", яке скасоване рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі №809/840/18, яке набрало законної сили 10.12.2018. В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Гектар ІФ" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Як вбачається з графічних матеріалів проекту на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літера "Н", електрична підстанція літери "ТП". Також, на вказаній земельній ділянці знаходиться пожежна водойма, яка відображена на плані. 10.04.2024 пожежно-рятувальним підрозділом ДСНС України проведено періодичний облік джерела протипожежного водопостачання на об'єкті, про що складено відповідну відомість. Проект було погоджено Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини (висновок від 12.02.2019) та управлінням Держгеокадастру за принципом екстериторіальності (висновок від 18.06.2019). 02.07.2019 земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Після чого, позивач звертався до Хриплинської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою. Проте, йому було відмовлено. Після тривалої паузи, у зв'язку з карантином та приєднанням Хриплинської сільської ради до Івано-Франківської міської ради, в 2021 році позивач двічі звертався до Івано-Франківської міської ради з клопотаннями про затвердження проекту землеустрою. Рішеннями від 29.04.2021 та від 16.09.2021 йому було відмовлено. Відтак, у зв'язку з повномасштабним вторгненням росії на Україну, позивач не звертався до міської ради. Надалі, на початку 2024 року ОСОБА_1 звернувся знову до відповідача, однак рішенням від 06.02.2024 йому було відмовлено. 20.02.2024 Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки, яким констатовано факт того, що позивач нею користується. 31.03.2024 ОСОБА_1 знов уподано клопотання про затвердження проекту землеустрою. Рішенням міської ради від 20.06.2024 йому знову відмовлено. При цьому, в жодному із чисельних рішень не зазначені підстави для відмови. 19.07.2024 позивач подав запит на публічну інформацію до відповідача про причини відмови у затвердженні проекту землеустрою. Листом від 23.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міських рад, які приймають рішення більшістю голосів депутатів і позивач має право на повторне звернення. Вважає, що незважаючи на відповідну заяву позивача, відповідачем безпідставно, неправомірно та з порушенням земельного законодавства відмовлено в затвердженні проекту землеустрою, без вказаної мотивованої чи будь-якої іншої причини відмови. У зв'язку із вищенаведеним, позивач просить визнати протиправним пункт 83.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43 "Про земельні питання", зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі в оренду ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,1090 га розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №300/6162/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано пункт 83.1 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43 "Про земельні питання", яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 2,1090 га розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років).
Зобов'язано Івано-Франківську міську раду повторно розглянути про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,1090 га розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років) та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що в оскаржуваному рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду жодним чином не обґрунтовано яким саме критеріям статті 2 КАС України не відповідає рішення Івано-Франківської міської ради від 20,06,2024 р. №159-43. Суд тільки наводить норми законодавства, обов'язкові для застосування при розгляді справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Орган місцевого самоврядування, використовуючи свої повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, прийняв дане рішення, що в повній мірі узгоджується з вимогами чинного законодавства. Івано-Франківська міська рада не надавала дозвіл на складання проекту землеустрою як це передбачено земельним законодавством.
Таким чином, рішенням Івано-Франківської міської ради №159-43 від 20.06.2024 року є законним, оскільки прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування в галузі розпорядження землями, які перебувають у комунальній власності, у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 03.08.2017, на підставі договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_1 став власником виробничого цеху (літера А) площею 1280,2 кв.м. на АДРЕСА_1 . При цьому, власником виробничого цеху (літера Б) площею 706,1 кв.м, став ОСОБА_2 .
07.08.2017 на підставі договору купівлі-продажу №05 позивач став власником Електричної підстанції ТП313 потужністю 630 кВт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
20.10.2017 приватна виробничо-комерційна фірма "Сітник", якій первинно вся земельна ділянка площею 3,8 га, на якій знаходились виробничі цехи належала на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серія ІФ 15/4-000051 від 05.07.1994 (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 51), дала нотаріальну згоду ОСОБА_1 на вилучення земельної ділянки площею 2,1090 га.
З метою належного оформлення права користування земельною ділянкою на якій розташоване куплене позивачем нерухоме майно, ОСОБА_1 звернувся до Хриплинської сільської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,1090 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ВКФ "Сітник".
Зважаючи на те, що Хриплинська сільська рада ігнорувала звернення позивача, останнім з дотриманням процедури визначеної ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на 2017 рік) було зумовлено розроблення документації із землеустрою без надання дозволу сільської ради, за так званим принципом "мовчазної згоди".
Хриплинською сільською радою 08.12.2017 було прийнято рішення №26-21/2017 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,40га, яке в подальшому було визнане протиправним та скасоване рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 по справі №809/840/18.
В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гектар ІФ" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Так, як вбачається з графічних матеріалів проекту на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля (літера "Н) та електрична підстанція (літери "ТП"). Також, на вказаній земельній ділянці знаходиться пожежна водойма, яка відображена на плані (10.04.2024 пожежно-рятувальним підрозділом ДСНС України проведено періодичний облік джерела протипожежного водопостачання на об'єктів про що складено відповідну відомість).
Проект було погоджено Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини (висновок від 12.02.2019 №С/7991) та управлінням Держгеокадастру за принципом екстериторіальності (висновок від 18.06.2019 №7316/82-19).
02.07.2019 земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Відтак, позивач звертався до Хриплинської сільської ради щодо затвердження проекту землеустрою. Проте, йому було відмовлено.
В подальшому через карантин та приєднання Хриплинської сільської ради до Івано-Франківської міської ради позивачем було зроблено паузу у зверненнях.
В 2021 році ОСОБА_1 двічі звертався до Івано-Франківської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою. Втім, рішеннями від 29.04.2021 та №184-8 та від 16.09.2021 №337-15 відповідно йому безпідставно відмовлено.
Надалі, у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення рф на Україні позивач не звертався до міської ради.
На початку 2024 року ОСОБА_1 знову звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 06.02.2024 №49-40 йому було відмовлено.
20.02.2024 Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки, яким констатовано факт того, що позивач нею користується
01.03.2024 ОСОБА_1 знову подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі цільове призначення якої змінюється) розташованої за адресою АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації будівель та споруд промисловості кадастровий номер земельної ділянки: 2610197401:18:003:0389 та передати земельну ділянку площею 2,109 га в оренду, терміном на 10 років.
Спірним рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 площею 2,1090 га, розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років); довідка з МБК №17228 (території промислових та комунально-складських підприємств).
19.07.2024 позивачем подано Івано-Франківській міській раді запит на публічну інформацію про причини відмови у затвердженні проекту землеустрою (а.с.98).
Івано-Франківська міська рада листом від 23.07.2024 повідомлено, що питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міських рад, які приймають рішення більшістю голосів депутатів. Так, рішенням 43 сесії Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки питання не набрало необхідної кількості голосів депутатського корпусу. Додатково роз'яснено, що означена відмова не позбавляє права повторно звернутись через Центр надання адміністративних послуг для розгляду вказаного питання сесією міської ради.
Вважаючи оскаржуваний пункт рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено законність підстави для відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою, наведеної у рішенні Івано-Франківської міської ради, тому суд прийшов до висновку, що вказане рішення (пункт 83.1) є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині вимог слід задовольнити.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Отже, суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповіді до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Положеннями статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
За наслідком розгляду клопотання (заяви) про затвердження розробленої документації із землеустрою обов'язковим є прийняття рішення про його затвердження або рішення про відмову у затвердженні такої документації, яке приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Статтею 123 ЗК України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що предметом спору у справі є рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024 №159-43,яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 площею 2,1090 га, розташованої у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничого цеху (11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), кадастровий номер 2610197401:18:003:0389 (право оренди на 10 років); довідка з МБК №17228 (території промислових та комунально-складських підприємств).
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що особливості затвердження документації із землеустрою визначено статтею 186 ЗК України.
Згідно з частиною 8 статті 186 ЗК України (у редакції на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Положеннями частини 10 статті 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
ЗК України чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність або користування, розглядає клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та приймає одне із рішень: або про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або користування, або відмовляє у його затвердженні.
Спірне рішення Івано-Франківської міської ради не містить вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою з описом змісту недоліків та посилання на відповідні норми законів та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Відповідач тільки обмежився покликанням на довідку МБК №17228 (складова частина проекту землеустрою) без зазначення будь-яких обмежень.
оскільки відповідачем не доведено законність підстави для відмови у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою, наведеної у рішенні Івано-Франківської міської ради, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане рішення (пункт 83.1) є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині вимог слід задовольнити.
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції а частині відмови в задоволені позовних вимог, то в сили приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №300/6162/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін